Справа № 500/677/24
29 квітня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні з 20.05.2022 пенсії за 30 років вислуги, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.02.2023 призначення та проводити виплату пенсії за 30 років вислуги, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №: 2262- ХІІ в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Позов обґрунтований тим, що 12.01.2024 позивач звернулася до відповідача щодо перерахунку (призначення) пенсії за вислугу років в розмірі 70%, мотивуючи свою заяву тим, що вислуга років складає 30 років 09 місяців та 25 днів і відповідно розмір пенсії повинен бути 70% відповідних сум грошового забезпечення. Проте, відповідач своїм листом від 26.01.2024 відмовив в перерахунку пенсії, відповівши, що питання щодо обчислення вислуги років та підготовки і подання документів на призначення пенсії належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів силових міністерств і відомств та зазначивши, що для призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” позивачу необхідно мати 25 календарних років вислуги. Позивач вважає таку відмову протиправною, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 07.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено наступне.
Згідно Витягу з Наказу №119/ОС-20 від 30.09.2020 "Про особовий склад", звільнено, згідно Закону "Про Національну поліцію" за статтею 77 п.1.4. (у зв'язку із скороченням штатів), ОСОБА_1 , начальника відділу по роботі з персоналом державної установи "Збаразька виправна колонія(№63)" 30.09.2020.
З даного Наказу слідує, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 23 (двадцять три) роки 01 (один) місяць 12 (дванадцять) днів, у пільговому обчисленні 30 (тридцять) років 09 (дев'ять) місяців 25 (двадцять п'ять) днів і загальний трудовий стаж для призначення пенсії складає 29 (двадцять дев'ять) років 02 (два) місяці 28 (двадцять вісім) днів.
З 01.10.2020 позивачу призначено пенсію згідно пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", при загальному стажі 29 років (в тому числі календарній вислузі - 23 роки, страховому стажі 06 років).
12.01.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила провести з дати призначення перерахунок її пенсії та виплату в розмірі розрахованому відповідно до пункту "а" статті 13 Закону, а саме в розмірі 70% відповідного грошового забезпечення за 30 повних років вислуги.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1030-578/Р-02/8-1900/24 від 26.01.2024 позивача повідомлено про відмову у здійсненні такого перерахунку, зсилаючись на відсутність підстав. Відповідач рекомендував щодо підготовки та подання документів в Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернутися до Управління державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області. Також, вказав, що згідно із пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, наданням передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Згідно із пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
У відповідності до змісту ст. 13 Закону №2262-ХІІ, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Частиною 2 статті 17 Закону №2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Положеннями статті 17-1 Закону №2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі - Постанова №393).
Даною постановою № 393, визначено, серед іншого, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським. Зазначена постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Відповідно до п.1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби та мають календарну вислугу років згідно шкали, зазначеній в цій статті.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, які ухвалені за подібних правовідносин.
Верховний Суд зазначив про необґрунтованість висновку того, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Отже, Верховний Суд вказав на правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а щодо застосування статей 12,17 Закону №2262-XII, у якій наголошено на необхідності врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії; цей висновок враховано під час зарахування позивачу пільгового стажу.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а наголосив на необхідності застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності. Зазначений принцип встановлює гарантування необхідності стабільного та несуперечливого правового статусу особи. У контексті спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що особа, реалізовуючи своє конституційне право на працю, обираючи певний вид професійної діяльності, повинна бути обізнана із умовами праці та привілеями, які вона отримує при цьому. Законні очікування особи полягають у тому, щоб у випадках, коли особа, спираючись на конституційні приписи, очікує, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до цих норм, законні очікування будуть реалізовані та захищені.
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. У зв'язку з таким зарахуванням необхідної кількості років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, де вказано, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Наведені позиції Верховного Суду у справі №805/3923/18-а та у справі №480/4241/18 дають підстави для висновку про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Суд встановив, що вислуга років позивача станом на день звільнення зі служби в календарному обчисленні становить 23 роки 01 місяць 12 днів, у пільговому обчисленні - 30 років 09 місяців 25 днів.
Таким чином, з врахуванням пільгового періоду служби вислуга років позивача складає більш як 24 років, що встановлені пунктом а частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність достатньої вислуги для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ та наявності підстав для визнання не лише дій відповідача, але й для визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого листом від 26.01.2024 №1030-578/Р-02/8-1900/24 про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім цього, відповідно до частини першої статті 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відтак, у сукупності наведених вище обставин, на переконання суду, з метою захисту порушеного права позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву позивача про призначення/перерахунок пенсії від 12.01.2023, прийнявши відповідне рішення, з врахування правових висновків, зазначених судом у рішенні.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 26.01.2024 №1030-578-Р-02/8-1900/24 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 12.01.2023, прийнявши відповідне рішення, з врахування правових висновків, зазначених судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ 14035769).
Головуюча суддя Дерех Н.В.