Справа № 500/756/24
29 квітня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року максимальним розміром з урахуванням суми її індексації, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області проводити з 01.03.2023 року виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням суми її індексації та з врахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Починаючи з 01.03.2023 відповідач обмежив пенсію позивача максимальним розміром, що і слугувало підставою на звернення до суду із відповідним позовом.
Ухвалою суду від 12.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву у позовній заяві.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 12.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років, яка йому призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та забезпечення деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
У відповідності до Протоколу про перерахунок пенсії до пенсійної справи №N/A5314-МВС, відповідачем на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (з 01.12.2022) з 01.03.2023 здійснено перерахунок пенсії позивача та обмежено її максимальним розміром. Підсумок пенсії позивача становить 24760,83 грн, з урахуванням максимального розміру 20930,00 грн.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13.12.2023 та від 25.12.2023 позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром. Відповідач вказав, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00 грн. Враховуючи, що пенсійна виплата позивача перевищує максимальний розмір пенсії, визначений законом, тому виплата індексації не проводиться. Виплата пенсії позивача проводиться у розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто 20930,00 грн. Також, зазначено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі №500/5718/23 зобов'язань щодо перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром не приймалось.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII.
Відповідно до положень ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
У спірному випадку відповідач з 01.03.2023 на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (з 01.12.2022) провів перерахунок пенсії позивача.
За наслідками перерахунку пенсії позивача відповідач обмежив її максимальним розміром, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії з 01.03.2023 за пенсійною справою №N/A5314-МВС.
Стосовно наведеного, суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
З огляду на вищенаведене, до спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону №2262-XIIз урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016, № 7-рп/2016.
Верховний Суд у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21 наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Суд вказує, що закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.
Враховуючи викладене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу виплату пенсії з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром.
Вказаний спосіб є належним та достатнім для ефективного відновлення порушеного права позивача.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача в порядку ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.11.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2023 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 29 квітня 2024 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ:14035769).
Головуюча суддя Дерех Н.В.