29 квітня 2024 року
м. Чернівці
справа № 727/12198/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинак О. О.
суддів: Лисака І. Н., Перепелюк І. Б.
секретар Скулеба А. І.
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 лютого 2024 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Слободян Г. М.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.
Позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь нараховану неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 91483 гривні 82 копійки за період з 11 серпня 2021 по 31 жовтня 2023 року.
Посилалася на те, що у неї з відповідачем ОСОБА_2 за час перебування у шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 вересня 2021 року шлюб між нею та відповідачем розірвано, а також вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 серпня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист та 06 червня 2022 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №69159528.
Вказувала на те, що відповідач ОСОБА_2 , як боржник у виконавчому провадженні та платник аліментів свідомо протягом тривалого часу умисно ухиляється від виконання рішення суду щодо щомісячної сплати аліментів на утримання дітей.
Відповідачу було в усній формі запропоновано добровільно погасити борг, який утворися від несвоєчасної сплати аліментів.
Державною виконавчою службою 25 жовтня 2023 року був виданий розрахунок про розмір заборгованості по виплаті аліментів, згідно з яким розмір заборгованості відповідача за аліментами за період з 11 серпня 2021 року по 31 жовтня 2023 року становить 91483 гривні 82 копійки.
Відповідач не спростував та в установленому законом порядку не оскаржував даний розрахунок.
Посилалась на те, що невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків щодо щомісячної сплати аліментів на утримання малолітніх дітей призвели до погіршення фінансово-матеріального становища сім'ї, у якій проживають спільні неповнолітні діти, а тому вона змушена звернутись до суду про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення щомісячної сплати аліментів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 лютого 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення оплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 91 483 гривні 82 копійки за період з 11 серпня 2021 року по 31 жовтня 2023 року.
Суд виходив з того, що із розрахунку державного виконавця, доданого до позову, вбачається, що свої зобов'язання згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 вересня 2021 року по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей відповідач не виконував належним чином, оскільки щомісячно не сплачував аліменти у зв'язку з чим у нього за період з 11 серпня 2021 року по 31 жовтня 2023 року утворилася заборгованість по аліментам у розмірі 91483 гривні 82 копійки.
Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, надані представником відповідача копії документів на підтвердження відсутності у відповідача вини, що призвела до утворення заборгованості не були обґрунтовані, з постанов державного виконавця вбачається наявність сум заборгованості, а відповідно і неналежне виконання рішення суду щодо сплати аліментів.
Суд вважав, що відповідач не підтвердив, що прострочення сплати аліментів відбулося з незалежних від нього причин.
Отже, враховуючи те, що заборгованість та прострочення по сплаті аліментів виникли з вини відповідача, оскільки обґрунтованих та належних доказів протилежного останнім не надано, на підставі досліджених у судовому засіданні письмових доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, надав неправильну оцінку доказам.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд не розглянув його клопотання про приєднання доказів, які підтверджують відсутність вини платника аліментів у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, до матеріалів справи та не відклав розгляд справи.
Наявна вина роботодавця відповідача у виникненні такої заборгованості.
На боржника, який офіційно працевлаштований, не покладається обов'язок контролювати правильність та своєчасність відрахувань із заробітної плати.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу.
Посилається на те, що судове рішення є законним та обґрунтованим, а аргументи апеляційної скарги безпідставними.
Відповідач офіційно працевлаштувався в жовтні 2023 року, однак державного виконавця про це не повідомив.
Апелянт свідомо допустив зростання заборгованості по аліментам.
ОСОБА_2 жодного разу не оскаржував розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, складений державним виконавцем.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02 червня 2008 року, підтверджується те, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24 лютого 2012 року, підтверджується те, що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
Згідно довідки про склад осіб, місце проживання яких зареєстроване у житловому будинку, ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.32).
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 06 вересня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 серпня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.6-8).
На підставі вказаного вище рішення, яке набрало законної сили, Шевченківський районний суд міста Чернівці видав виконавчий лист (а.с.9).
08 червня 2022 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №69159528, копія якого була направлена боржнику ОСОБА_2 (а.с.12-13).
12 жовтня 2022 року відповідачу направлялося повідомлення про внесення відомостей про боржника до ЄДР боржників (а.с.14).
09 листопада 2022 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №69159528 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28 червня 2022 року (а.с.16-17).
12 жовтня 2022 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №69159528 було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України (а.с.18).
12 жовтня 2022 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №69159528 було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; обмеження боржника у праві користування транспортним засобом; встановлення тимчасового обмеження у праві полювання (а.с.19-21).
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеної державним виконавцем, станом на 18 жовтня 2023 року та відповідно станом на 25 жовтня 2023 року розмір заборгованості у виконавчому провадженні №69159528 становив 91483 гривні 82 копійки (а.с.26-28).
З відомостей з АСВП вбачається, що 10 липня 2023 року було винесено постанову про накладення на боржника у виконавчому провадженні №69159528 штрафу (а.с.29).
10 листопада 2023 року позивачкою було проведено розрахунок неустойки (пені) на розмір заборгованості по сплаті грошових коштів (аліментів) по ВП №69159528 від 08 червня 2022 року, згідно якого: розмір пені за несвоєчасну сплату відповідачем аліментів за період з 19 вересня 2019 року по 05 жовтня 2023 рік становить 3 91129 гривень 37 копійок. (а.с.30-31).
З довідки про доходи №1504/246 від 25 липня 2023 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_3 , вбачається що загальна сума доходу ОСОБА_2 в період з листопаду 2022 року по червень 2023 року становить 617156 гривень 12 копійок, з яких сплачено аліментів у сумі 178464 гривні 88 копійок (а.с.69), на виконання постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №69159528 від 22 вересня 2022 року, 29 липня 2022 року, 28 червня 2022 року, 09 листопада 2022 року (а.с.70-72,74).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 29 листопада 2023 року, сума заборгованості становить 95258 гривень 78 копійок (а.с.73)
Відповідно до звіту військової частини НОМЕР_3 , за період з 15 жовтня 2022 року по 31 травня 2023 року були здійснені відрахування на виконання постанов у у виконавчому провадженні №69159528 (а.с.75-76).
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 26 січня 2024 року вбачається, що станом на 26 січня 2024 року сукупний розмір заборгованості становить 97701 гривня 96 копійок (а.с.89).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Водночас стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці 06 вересня 2021 року у справі № 727/7658/21 має сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 серпня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2 на час звернення до суду з позовом мав заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи. Оскільки обов'язок зі сплати аліментів не виконаний та протермінований, то у позивачки виникло право на стягнення пені за несвоєчасне виконання аліментних зобов'язань.
Колегія суддів, перевіривши та проаналізувавши розрахунок пені, здійснений позивачкою, вважає, що такий розрахунок є правильним та здійснений останньою відповідно до вимог закону.
Позивачкою правильно використано формулу розрахунку розміру пені за місячним платежем, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16ц (провадження № 14-616цс18.
Також, обчислюючи розмір неустойки (пені), позивачка виходила із розміру заборгованості по аліментам, який визначений державним виконавцем у розрахунку заборгованості від 25 жовтня 2023 року, якому надано оцінку судом першої інстанції та враховано при розгляді даної справи, який не спростований відповідачем й існував на час звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом.
Безпідставним є аргумент ОСОБА_2 про те, що судом не було враховано належним чином докази, надані ним на спростування вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилався на те, що його роботодавцем Військовою частиною НОМЕР_3 у листопаді та грудні 2022 року не було утримано платіж на сплату аліментів на загальну суму 9854 гривні 07 копійок, що призвело до збільшення загальної заборгованості, яка вже існувала у нього на той час.
Однак, ОСОБА_2 , будучи обізнаним про розмір заробітної плати, яка була нарахована йому військовою частиною у листопаді та грудні 2022 року та розмір відрахувань із такої заробітної плати, не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо зобов'язання роботодавця перерахувати на користь позивачки на утримання дітей недоплачених аліментів за вказані місяці.
У статті 195 СК України врегульовано порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), та вказано, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Отже, у разі незгоди із визначеним державним виконавцем розрахунком заборгованості, відповідач міг звернутися до суду із заявою, в якій просити визнати неправомірними дії державного виконавця з проведення розрахунку заборгованості за аліментами за спірний період та зобов'язати державного виконавця здійснити її перерахунок.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 1601/12280/2012.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційним судом рішення суду першої інстанції залишено без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 21 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання тексту повного судового рішення.
Повна постанова складена 29 квітня 2024 року.
Головуючий Олександр ОДИНАК
Судді: Ігор ЛИСАК
Ірина ПЕРЕПЕЛЮК