про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2024 року Справа № 480/3219/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у скасуванні арешту на квартиру та заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 ;
- скасувати постанову державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми від 12.07.2006 про арешт та заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.05.2022 у позивача та третьої особи помер їх батько ОСОБА_3 , який за життя заповів їм належну на праві особистої власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Звернувшись до нотаріальної контори за оформленням спадщини за заповітом, державний нотаріус повідомила, що видати свідоцтво про право власності на вказану квартиру неможливо, оскільки оскаржуваною постановою державного виконавця від 12.07.2006 накладено арешт та оголошено заборону на відчуження квартири, через несплату батьком боргу на користь держави. На заяву позивача від 08.12.2024, листом Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.01.2024 повідомлено про те, що на примусовому виконанні у відділі не перебуває виконавче провадження, у якому було накладено арешт на квартиру, тому підстави для зняття арешту відсутні.
ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець може накласти в останню чергу арешт на квартиру, або інше житло боржника, лише за відсутності у боржника грошових коштів, іншого, у тому числі, рухомого майна.
Державним виконавцем не перевіривши, чи є у боржника інше майно, наклав арешт на квартиру, чим порушив вимоги закону.
Також в постанові державного виконавця відсутні посилання про відсутність у боржника грошових коштів, іншого майна, що надавало б йому право накласти арешт на квартиру та заборонити її відчуження.
Вважаючи постанову державного виконавця, якою накладено арешт на квартиру та дії відповідача щодо відмови у знятті арешту на квартиру протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За наслідками перевірки позовної заяви та доданих до неї доказів встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями статті 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує постанову державного виконавця від 12.07.2006 серії АА № 395595 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також дії відповідача щодо відмови у скасуванні арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
З листа Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.01.2024 вбачається, що станом на написання ОСОБА_1 заяви від 08.12.2023 вона знала про оскаржувану постанову, а з роздруківки АТ "Укрпошта" вбачається, що лист від 05.01.2024, яким відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зняття арешту, був отриманий ОСОБА_1 11.01.2024.
Проте, дана позовна заява подана ОСОБА_1 до суду 22.04.2024, тобто з пропуском десятиденного строку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач не подала до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Відповідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказаний недолік позовної заяви має бути усунуто шляхом направлення до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.
Крім того, згідно з ч. 4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, позивачем не надано до суду копії свого паспорта, РНОКПП, копії заяв від 08.12.2023 та від 14.03.2024, що направлялися відповідачу, а також доказів щодо прийняття спадщини за заповітом та коли саме позивач дізналася про оскаржувану постанову.
Тому, для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно подати до суду належним чином завірені копії свого паспорта, РНОКПП, копії заяв від 08.12.2023 та від 14.03.2024, що направлялися відповідачу, а також доказів щодо прийняття спадщини за заповітом та коли саме позивач дізналася про оскаржувану постанову.
За приписами частин 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Бондар