29 квітня 2024 рокум. ПолтаваСправа №440/4862/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Полтавського окружного адміністративного суду 23.04.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому позивач просив:
визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 10.02.2024 вих.№140/115/15/2021 за фактом вчинення дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку поліцейським взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області в частині встановлення вчинення дисциплінарного проступку поліцейським взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 №314 "Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарного стягнення" в частині застосування до поліцейського взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 25.03.2024 №133 щодо звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 25.03.2024;
поновити ОСОБА_1 на займаній посаді поліцейського взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області з 25.03.2024;
зобов'язати ГУНП в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.03.2024 по дату поновлення на роботі.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя установив, що цей спір стосується правомірності звільнення позивача зі служби у поліції.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої цієї статті, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, як визначено у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Водночас, як визначено частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
За характером спірних відносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі №120/7567/22 зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Тож з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби у поліції позивач мав звернутись до суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом ГУНП в Полтавській області від 25.03.2024 №133о/с.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що з наказами ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 №314 та від 25.03.2024 №133о/с він ознайомився у приміщенні ГУНП в Полтавській області 25.03.2024.
Позовну заяву подано до суду 19.04.2024, тобто на 25 день після видання наказу про звільнення позивача зі служби в поліції та ознайомлення його з цим наказом.
Наведене є підставою для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Незнання позивачем спеціального законодавства (статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України) не зумовлює підстав для висновку про дотримання ним строку звернення до суду з цим позовом чи його пропуск з поважних причин.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак позивач у позовній заяві жодним чином не мотивував поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а до позову не додав заяву про поновлення згаданого строку із зазначенням поважних причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так само у силу частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви її буде повернуто на підставі частини другої статті 123, пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя О.О. Кукоба