24 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1909/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Проскурні Я.О.
представника позивача - Бондарця Д.І.,
представника відповідача - Лебідя С.Ю.
третьої особи - Мирошниченко А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Центрального територіального управління Національної гвардії України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
16 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України, Центрального територіального управління Національної гвардії України про:
- визнання протиправними та скасувати рішення Головного управління Національної гвардії України оформленого протоколом Комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24 лютого 2022 року і до закінчення дії воєнного стану, від 07.04.2023 №187-168, щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її сина ОСОБА_3 в повному розмірі ОСОБА_2 , у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від своєї частки на користь матері загиблого;
- зобов'язання Центральне територіальне управління Національної гвардії України скерувати відповідні документи, а Головне управління Національної гвардії України розглянути їх та винести рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю їх сина, ОСОБА_3 , у рівних частках по 7500000 грн кожному, його матері ОСОБА_2 та його батьку ОСОБА_1 , здійснити виплату цієї допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням уже проведених виплат ОСОБА_2 .
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є батьком загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України , постійно перебував в зоні ведення бойових дій, він подав нотаріальну згоду від 24.03.2023 про надання своєї згоди на те, щоб його частину одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн отримувала ОСОБА_2 та остання мала право на оформлення від його імені всіх необхідних документів, зазначена заява не містила відмови ОСОБА_1 від призначення та отримання одноразової грошової допомоги. У зв'язку із звільненням з військової служби позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано заяву від 15.09.2023 з клопотанням призначити та виплатити йому належну частину одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю сина та надання переліку необхідних документів для цього. У грудні 2023 рок ОСОБА_1 отримав відповідь, в якій зазначено, що Головним управлінням Національної гвардії України, оформленого протоколом від 07.04.2023 №187-168, виплата одноразової грошової допомоги призначена в повному розмірі ОСОБА_2 , у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від свої частки на користь матері загиблого. Позивач вказуючи, що не відмовлявся від своєї частини одноразової грошової допомоги, просить суд зобов'язати відповідача виплатити йому його частину одноразової грошової допомоги у розмірі 7500000 грн.
Ухвалою судді від 21 лютого 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Залучено до участі у справі у якості третьої особи - ОСОБА_2 . Призначено судове засідання на 14 березня 2024 року. /а.с. 35-36/.
Від відповідача Головного управління Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача зазначає, що Комісією розглянуто документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю старшого сержанта ОСОБА_4 та Протоколом засідання від 07.04.2023 №187/168 прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого ОСОБА_2 у сумі 15000000 грн з урахуванням нотаріальної відмови від своєї частки батька ОСОБА_1 на користь матері загиблого. Зазначає, що відповідно до абз 2 п.2 Постанови 168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Разом з тим, абз. 4 п.2 Постанови №168 визначено, що якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі , за її отриманням звертаються особи, які мають право на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Таким чином, Головне НГУ вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту, оскільки ГУ НГУ виконало всі свої зобов'язання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в повному обсязі / а.с.47-49/.
У відповідь на відзив представник позивача зазначає, що заява позивача від 24.03.2023 не містить його відмови від отримання одноразової грошової допомоги, також зазначає, що з відповіді відповідача від 28.12.2023 на його заяву, вказано, що рішення комісії Головного управління Національної гвардії України, оформленого протоколом від 07.04.2023 №187-168, виплата одноразової грошової допомоги призначена в повному розмірі ОСОБА_2 у зв'язку з нібито відмовою позивача у березні 2023 року від своєї частки на користь матері загиблого. Тобто підставою відмови у задоволенні заяви позивача від 15.09.2023 була нібито його відмова від цієї допомоги, а не його звернення після її призначення та виплати Третій особі. Таким чином застосування у цьому випадку норми абз.4 п.2 Постанови 168, якою передбачено випадок звернення іншої особи, яка має на неї право, щодо одноразової грошової допомоги за її отримання після призначення та виплати у повному розмірі не можливе, оскільки це суперечитиме суті рішення суб'єкту владних повноважень та обставинам справи. / а.с.55-56/.
Від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача зазначає, що 24.03.2023 ОСОБА_1 , який є батьком загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , надав свою згоду на те, щоб належну йому виплату грошової допомоги отримала його дружина ОСОБА_2 , також надав згоду на оформлення ОСОБА_2 усіх необхідних документів. У квітні 2023 року на адресу ЦТУ НГУ, після розгляду Комісією ГУ НГУ, надійшли документи для проведення виплати одноразової грошової допомоги установленої пунктом 2 Постанови 168 - ОСОБА_2 . В подальшому, позивач звернувся до ЦТУ НГУ щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю сина (після прийняття Комісією про виплату зазначеної допомоги ОСОБА_2 ), при цьому позивач не заперечував, що писав заяву зі своєю згодою на отримання своєї частки допомоги ОСОБА_2 . Зазначає, що питання щодо перерозподілу суми одноразової грошової допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку / а.с.60 - 64/.
У відповіді на відзив, предстаник позивача зазначає, що висновок відповідачів про те, що заява Позивача від 24.03.2023 містить його відмову від частки одноразової грошової допомоги є безпідставним. Зазначив, що позивач у березні 2023 року звернувся з питання визначення його частки одноразової грошової допомоги, однак уповноважив її отримувати ОСОБА_2 до серпня 2023 року, дати написання другої заяви. Водночас оспорюване рішення Віповідача про відмову позивача доведено не було, а тому він не знав про суть та обгрунтування. У зв'язку з чим абз.4 п.2 Плостанови 168 не може бкти застосовано до спірних правовідносин / а.с.148- 149/.
14 березня 2024 року у судовому засіданні оголошено перерву до 11 квітня 2024 року /а.с.110-111/.
11 квітня 2024 року у судовому засіданні оголошено перерву до 24 квітня 2024 року /а.с. 134 - 135/.
24 квітня 2024 року у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, представник відповідача та третя особа просили відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , який був мобілізований та проходив військову службу з 28.02.2022 у лавах Національної гвардії України.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув під час безпосередньої участі у бойових діях.
Після завершення розслідування обставин загибелі ОСОБА_4 , у березні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як батько та мати загиблого, мали право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн, яка розподіляється між ними рівними частками, передбаченої п.2 постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
24.03.2023 ОСОБА_1 нотаріально завірив заяву до компетентних органів, про те, що він будучи батьком військовослужбовця ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою КМ України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». «Перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення та правові наслідки цього документа, цією заявою даю згоду на те, щоб належну до виплати грошову допомогу мені, як батькові загиблого ОСОБА_4 » отримала його мати - ОСОБА_2 ». «Також цією заявою даю згоду на оформлення нею усіх для цього необхідних документів» /а.с. 90/.
28.03.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу Головного управління Національної гвардії України було направлено висновок від 28.03.2023, з відповідними документами щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою КМ України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» на обох батьків загиблого ОСОБА_4 .
07.04.2023 Комісією розглянуто документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю старшого сержанта ОСОБА_4 та прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого старшого сержанта ОСОБА_4 ОСОБА_2 в сумі 15000000 грн з урахуванням нотаріальної відмови від своєї частки батька ОСОБА_1 на користь матері загиблого.
15.09.2023 ОСОБА_1 нотаріально оформив заяву, якій зазначив що є батьком військовослужбовця за мобілізацією ОСОБА_4 , який проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання. «У зв'язку з тим, що у березні 2023 року, я знаходився на військовій службі у зоні ведення бойових дій та не мав змоги займатися оформленням всіх необхідних документів для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю сина. А тому мною було оформлено заяву від 24 березня 2023 року про те, що я тимчасово доручаю отримувати свою частину указаного допомоги своїй дружині. Водночас указана заява не є відмовою від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, що передбачена ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. На сьогодні я вже звільнений з військової служби, а тому маю змогу подати всі необхідні документи» / а.с. 20/.
Вищевказану заяву подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 27.10.2023.
07.11.2023 Центральним територіальним управлінням Національної гвардії України надіслано Командувачу Національної гвардії України документи щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги батьку загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 у зв'язку зі скасуванням ним заяви про відмову від своєї частки одноразової грошової допомоги на користь матері - ОСОБА_2 / а.с.134/.
12 грудня 2023 року Головне управління Національної гвардії України повернуло документи надіслані ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги батькові загиблого військовослужбовця, повідомивши, що комісією Головного управління Національної гвардії України прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого старшого сержанта ОСОБА_4 ОСОБА_2 в сумі 15000000 грн (батько - ОСОБА_1 нотаріально відмовився від своєї частки на користь матері загиблого) (протокол від 07.04.2023 №187/168, лист від 08.04.2023 №27/11/3-3454/11) /а.с.135/.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.12.2023 року №6/11-2563, повідомило позивача, що комісією Головного управління Національної гвардії України прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого ОСОБА_4 ОСОБА_2 в сумі 15000000 грн, оскільки він відмовився від своєї частки на її користь /а.с.133/.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Національної гвардії України щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю сина тільки матері - ОСОБА_2 , стверджуючи, що не відмовлявся від свої частки, а лише давав згоду на отримання її ОСОБА_2 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі статтями 1, 1-2, 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, яка діяла до 25.08.2022 року) було передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пунктів 1, 6, 7, 8, 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
25.08.2022 року набрав чинності Закон України №2489-IX від 29.07.2022 року "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги", яким текст статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в такій редакції:
"1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)".
Згодом Законом України №3515-IX від 09.12.2023 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги", який набрав чинності 29.03.2024 року, статтю 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в такій редакції:
"Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги
1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
- вдова (вдівець);
- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Частиною 3 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції Закону України №2489-IX від 29.07.2022 року, який застосовується з 24 лютого 2022 року) передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі - постанова КМУ №168).
Пунктом 2 постанови КМУ № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пунктах 1-1-2 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
Якщо сім'я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
Наказом Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 року за №176/39232, затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (надалі - Порядок №45), який набрав чинності 31.01.2023 року та містить зокрема такі норми:
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
1.2. ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).
1.3. Сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
1.4. Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
1.5. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат" або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
1.6. Якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
1.7. ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників.
Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.
1.10. Призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині, Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД; залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що починаючи з 24.02.2022 року в разі загибелі (смерті) військовослужбовця у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, сім'ї загиблого військовослужбовця виплачується ОГД у визначеному пунктом 2 постанови КМУ №168 розмірі, який складає 15 000 000 грн. Ця сума розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що звернулися за її отриманням. Реалізація права на отримання ОГД здійснюється шляхом звернення отримувача чи його законного представника до уповноваженого органу з відповідною заявою і така заява може бути подана протягом трьох років з дня загибелі (смерті) військовослужбовця. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання. Кожен отримує свою частку незалежно від реалізації такого права іншими особами. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня загибелі (смерті) військовослужбовця його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Судом встановлено, що 17 березня 2023 року до Центрального територіального управління Національної гвардії надійшла заява ОСОБА_2 щодо виплати їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 №168 у зв'язку з загибеллю сина ОСОБА_4 , до заяви ОСОБА_2 , додана, окрім іншого, нотаріально завірена заява ОСОБА_1 від 24.03.2023, в якій він зазначає, що дає згоду на те щоб належну до виплати грошову допомогу йому, як батькові загиблого ОСОБА_4 , отримала його мати - ОСОБА_2 , також дає згоду на оформлення нею усіх необхідних документів.
При розгляді документів поданих на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , враховуючи вищевказану нотаріально завірену заяву ОСОБА_1 , Комісія Головного управління Національної гвардії України, прийняла рішення про призначення одноразової грошової допомоги тільки ОСОБА_2 , вважаючи, що ОСОБА_1 відмовився від своєї частки на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 кожного місяця Наказами начальника центрального територіального управління Національної гвардії України з моменту призначення виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 300000,00 грн, що підтверджується також наявними у справі відомостями нарахування одноразової грошової допомоги та платіжними інструкціями.
Разом з тим судом встановлено, що нотаріально завіреною заявою від 24.03.2024, позивач давав тільки згоду на отримання своєї частки ОСОБА_2 .
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від свої частки одноразової грошової допомоги.
Враховуючи, що нарахування та виплата частин одноразової грошової допомоги здійснюється кожного місяця, ОСОБА_5 мав право вимагати продовжувати нараховувати і виплачувати одноразову грошову допомогу, на яку має право, з дня його звернення до уповноваженого органу.
У ході судового розгляду справи відповідачі не довели, що ОСОБА_1 відмовлявся від свої частки нотаріально на користь ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що заявою від 24.03.2023 нотаріально завіреною, ОСОБА_1 наділив ОСОБА_2 лише правом отримувати замість нього свою частку одноразової грошові допомоги та оформлювати необхідні для цього документи.
Враховуючи право позивача на отримання належної йому частки одноразової грошові допомоги, відповідачі зобов'язані були продовжити нарахування та виплату її ОСОБА_1 за його нотаріально завіреною заявою від 15 вересня 2023 року, яку подано до Центрального територіального управління Національної гвардії України 27 жовтня 2024 року, з моменту його звернення.
Отже, судом встановлено, що на дату звернення позивача з відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги йому особисто, ІНФОРМАЦІЯ_1 нараховано та виплачено ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу по жовтень 2023 року у сумі 4800000 грн, залишок невиплаченої суми одноразової грошової допомоги склав - 10200000 грн.
Оскільки ОСОБА_1 виявив бажання отримувати свою частку одноразової грошової допомоги особисто, невиплачена сума одноразової грошової допомоги на дату звернення до уповноваженого органу, підлягала розподілу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Наведене свідчить, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів захисту прав та інтересів особи, порушених суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення та фактичним обставинам справи.
Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнання протиправною відмову Головного управлінням Національної гвардії України у невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю його сина ОСОБА_4 за його заявою від 15 вересня 2023 року, поданою 27.10.2023 року та зобов'язання Центрального територіальне управління Національної гвардії України направити заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2023 року разом з відповідними документами до Головного управління Національної гвардії України для призначення невиплаченої одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із загибеллю його сина ОСОБА_4 , зобов'язання Головного управління Національної гвардії України розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2023 року та винести рішення щодо призначення йому частки невиплаченої частини одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю його сина ОСОБА_4 , з моменту звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою від 27 жовтня 2023 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стали протиправні дії Головного управління Національної гвардії України, суд дійшов висновку про стягнення судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної гвардії України .
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної гвардії України (вул. Святослава Хороброго, 9А, м. Київ, 03151, код ЄРДПОУ 08803498), Центрального територіального управління Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄРДПОУ 25575747), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю його сина ОСОБА_4 за його заявою від 27 жовтня 2023 року.
Зобов'язати Центральне територіальне управління Національної гвардії України направити заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2023 року разом з відповідними документами до Головного управління Національної гвардії України для призначення невиплаченої одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із загибеллю його сина ОСОБА_4 .
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2023 року та винести рішення щодо призначення йому частки невиплаченої частини одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю його сина ОСОБА_4 , з моменту звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою від 27 жовтня 2023 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.04.2024.
Суддя С.С. Бойко