Справа № 577/580/24
Провадження № 2/577/367/24
25 квітня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Буток Т.А.
при секретарі Кузнецовій О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопської міської ради Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок за набувальною давністю,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на земельну ділянку, загальною площею 0,27 га для ведення особистого підсобного господарства, розташовану в АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії СМ 11123 від 16.11.1993 року та на житловий будинок садибного типу, розташований в АДРЕСА_1 , який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , згідно запису в погосподарській книзі № 28. Свої вимоги обгрунтовує тим, що в в АДРЕСА_1 розташована земельна ділянка, площею 0,27 га для ведення особистого підсобного господарства, на якій розташований житловий будинок. В 2006 році від сусідів ОСОБА_1 дізналася, що вищезазначеною земельною ділянкою та будинком ніхто не користується. Вона почала обробляти земельну ділянку, прибрала чагарники, здійснила поточний ремонт будинку та весь час утримує їх в належному стані, безперервно та відкрито використовує за цільовим призначенням. В 2017 році з метою оформлення земельної ділянки та житлового будинку звернулася до Підлипненської сільської ради Конотопського району та дізналася про те, що дана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 . Згідно інформації наданої Конотопським міським відділом ДРАЦС ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 33 від 09.04.2001 року, складений виконавчим комітетом Підлипненської сільської ради м. Конотоп Сумської області. На даний час вона бажає оформити дану земельну ділянку та житловий будинок, але в позасудовому порядку зробити цього не може, оскільки не має документів, які б підтвердили право власності. У зв'язку з вищевикладеним і звернулася з вказаним позовом до суду.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити (а.с. 41).
Відповідач Конотопська міська рада Сумської області в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника, при винесенні рішення покладається на розсуду суду ( а.с. 39).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 28.08.2021 року органом № 5917, вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5, 6).
З копії державного акта на право приватної власності на землю серії СМ № 11123, виданого Підлипненською сільською радою Сумської області 16.11.1993 року, вбачається, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,27 га, розташовану на території Підлипненської сільської ради, для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 7).
Згідно копії довідки № 2397-14.7-26 від 07.12.2017 року наданої Конотопським міським відділом ДРАЦС вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 33 від 09.04.2001 року, складений виконавчим комітетом Підлипненської сільської ради м. Конотоп Сумської області (а.с. 8).
Рішенням Підлипненської сільської ради м. Конотоп Сумської області від 27.01.2016 року затверджено перейменування села Комсомольська Комуна на Калинівка (а.с. 9).
Рішенням Підлипненської сільської ради м. Конотоп Сумської області від 12.10.2007 року впорядкована нумерація будинків в с. К.Комуна, згідно якого ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с. 9 з.в).
Рішенням Підлипненської сільської ради м. Конотоп Сумської області № 20 від 30.07.1993 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку, яка надана для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських будівель, загальною площею 0,2700 га (а.с. 10).
Згідно копії витягу із технічної документації із землеустрою та нормативну грошову оцінку земельної ділянки, встановлено, що ринкова вартість земельної ділянки, площею 0,2700 га, розташованої в АДРЕСА_1 , становить 8215,80 грн. (а.с. 10 з.в.).
З копії технічного паспорта виданого на ім'я ОСОБА_1 та довідки - характеристики, виданих ФОП ОСОБА_4 , встановлено, що садовий житловий будинок садибного типу, який розташований в АДРЕСА_1 , складається з: А - житлового будинку, загальною площею - 41,2 кв.м, А1 - веранди, А1 - сіней, А1 - кузні, А1 - кімнати (а.с. 29 - 32).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди мають враховувати, що для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до зазначеної статті повинні існувати наступні ознаки: володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю; володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним; володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків.
У відповідності до вищенаведених норм матеріального права, ознаками володіння, необхідними для набуття права власності за набувальною давністю є добросовісне, відкрите та безперервне володіння, які повинні мати місце одночасно.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
Зокрема, володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч. 1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном). Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника. При цьому добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно.
При вирішенні спорів про набувальну давність необхідно враховувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися у повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. Позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника і завжди знає хто є власником.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Така правова позиція викладена у п.6 Постанови спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» за №24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року.
Враховуючи положення ст. 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст. 15, 16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 16 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п. 13 Постанови).
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів, які стверджують, що позивач добросовісно заволоділа земельною ділянкою та житловим будинком, і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіти ними, інші особи на вказане майно не претендують, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 328, 344 ЦК України, ст. 12, 76-81, 89, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на земельну ділянку, загальною площею 0,27 га, для ведення особистого підсобного господарства, розташовану в АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії СМ 11123 від 16 листопада 1993 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу, розташований в АДРЕСА_1 , який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , згідно запису в по господарській книзі № 28.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Конотопська міська рада Сумської області, код. ЄДРПОУ: 24006881, м. Конотоп Сумської області, пр. Миру, 8.
Суддя Буток Т. А.