Рівненський апеляційний суд
Іменем України
25 квітня 2024 року м. Рівне
Справа № 555/176/24
Провадження № 11-сс/4815/123/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
слідчої - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області від 25 березня 2024 року, -
Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого відділення поліції № 4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором, щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, якому обрано цілодобовий домашній арешт за місцем проживання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 25 квітня 2024 року.
В апеляційній скарзі прокурор, покликаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, зазначає, що один із злочинів, у якому підозрюється ОСОБА_8 , відноситься до категорії тяжких злочинів і існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування ухвали та обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 27.04.2024 року з визначенням застави - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник, покликаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просить скасувати оскаржувану ухвалу і відмовити в задоволенні клопотання органу досудового розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора та захисника - адвоката ОСОБА_7 на підтримання поданих апелянтами своїх апеляційних скарг, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Згідно ст. 183 КПК України та роз”яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов'язків та належної поведінки.
Під час апеляційного розгляду не встановлено даних, які б свідчили про порушення підозрюваним умов цілодобового домашнього арешту, чинення ним тиску на свідків чи перешкоджання досудовому розслідуванню іншим чином, що не заперечується і прокурором та слідчим, нових ризиків для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурором не наведено, а, відтак, підстав для скасування оскаржуваного рішення слідчого судді не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області від 25 березня 2024 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а апеляційні скарги - без задоволення.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3