Житомирський апеляційний суд
Справа №295/2180/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
24 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали судового провадження № 295/2180/24 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2024 року, якою подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» задоволено та встановлено ОСОБА_7 адміністративний нагляд строком на один рік,-
В апеляційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати. Зазначає, що приймаючи рішення суд першої інстанції не врахував, що раніше він проживав у Запорізькій області, проте після звільнення він туди не зможе повернутися, адже місце його проживання окуповане. Вказує, що поза увагою суду залишився той факт, що він не має паспорта громадянина України, оскільки його не отримував, за останні 5 років відбування покарання не вчинив жодного порушення режиму тримання, а не працював, оскільки хворіє на ТБЦ, астму та гіпертонію. Вказує, що розгляд справи було проведено без його участі, про що він прохав суд в своїй заяві, будучи у хворобливому стані. Посилається на те, що має родичів за кордоном та після звільнення вони не проти забрати його до себе.
В ухвалі суду зазначено, що 12.02.2024 начальник ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» звернувся до суду із поданням про встановлення адміністративного нагляду засудженому ОСОБА_7 , із застосуванням обмежень, передбачених ст.10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
В обґрунтування подання зазначив, що ОСОБА_7 , будучи особою, яка звільняється з державної установи, але залишається небезпечним для суспільства, формально підпадає під дію ч.1 ст.5 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», а тому просив застосувати адміністративний нагляд до останнього строком на один рік та встановити певні обмеження.
Задовольняючи подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)», суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення особливо тяжких умисних злочинів, на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі також за особливо тяжкий умисний злочин. Згідно висновку адміністрації державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» не став на шлях виправлення, залишається небезпечним для суспільства, а тому до останнього доцільно застосувати адміністративний нагляд строком на один рік.
В судове засідання апеляційного суду засуджений ОСОБА_7 не з'явився, будучи звільнений з місця позбавлення волі 11.03.2024, хоча йому було відомо, що на розгляді в апеляційному суді перебуває провадження за його апеляційною скаргою, що підтверджується його розпискою, про отримання копії ухвали Житомирського апеляційного суд від 29.02.2024 року про відкриття провадження за його апеляційною скаргою. Клопотань від засудженого ОСОБА_7 про відкладення апеляційного розгляду не надходило.
Відповідно до Рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд роз'яснив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, порушення прав ОСОБА_7 апеляційний суд не вбачає, та вважає за можливе проводити апеляційний розгляд без його участі. Більш того, засуджений не клопотав про апеляційний розгляд за його участю та його участь в апеляційному розгляді не є обов'язковою.
Заслухавши доповідача, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано у повному обсязі.
Відповідно до ст.158 КВК України адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 вищезазначеного Закону.
Положеннями п. «б» ч.1 ст.3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" передбачено, що адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.
Згідно ч.1 ст.5 цього Закону адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у пунктах «б», «г» і «ґ» статті 3 цього Закону, - в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцезнаходженням установи виконання покарань за поданням начальника установи виконання покарань.
Як вбачається з матеріалів подання, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був неодноразово судимий, а саме:
- 01.09.2005 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.187, ч.1 ст.345 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 03.03.2006 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.187, ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 26.07.2006 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.187, ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі;
-29.11.2011 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровськ за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 27.06.2019 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.357, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі,
- 02.07.2019 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 121, ч.4 ст.187, ч.1 та ч.4 ст.70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2020 року змінено вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.06.2019. Стягнуто з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта по 286 грн. з кожного. В іншій частині вирок залишений без змін.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.07.2020 було визначено порядок застосування покарання за двома вироками та визначене ОСОБА_7 на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.06.2019 року, більш суворим, призначеним Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.07.2019 року, остаточне покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01.02.2024 зараховано засудженому ОСОБА_7 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.07.2019 року та ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.07.2020 року, строк його попереднього ув'язнення з 27.10.2016 року по 01.02.2018 року, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VII, де одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.
Початок строку: 19.03.2018 року. Кінець строку: 19.09.2026 року.
Таким чином встановлено, що засуджений ОСОБА_7 є повнолітньою особою, яка засуджена до покарання у виді позбавлення волі за вчинення умисних тяжких злочинів. Крім того, ОСОБА_7 раніше неодноразово засуджувався за умисні тяжкі злочини та відбував покарання у виді позбавлення волі.
Згідно характеристики, затвердженої начальником ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання в установі з 13.07.2020 року. За час відбування покарання порушень, встановлених вимог режиму тримання не допускав. Заохочень не має. На даний час на майстерні установи не працевлаштований. Намагається дотримуватися встановленого режиму тримання та правил поведінки під контролем адміністрації установи. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження». До виконання програми ставиться формально. Вину у вчиненому злочині не визнає. Згідно висновку адміністрації УВП та рішення комісії від 02.02.2024 протокол №2 засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання намагався стати на шлях виправлення, але залишається небезпечним для суспільства, а тому до нього доцільно застосувати адміністративний нагляд строком на один рік після звільнення з місць позбавлення волі (а.п.5-6).
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення у засудженого ОСОБА_7 відсутні стягнення та заохочення (а.п.7).
Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про те, що засуджений ОСОБА_7 не став на шлях виправлення та залишається небезпечним для суспільства.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 є особою, щодо якою у відповідності до вимог п. «б» ч.1 ст.3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", встановлюється адміністративний нагляд.
Доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 про те, що суд не об'єктивно оцінив надані матеріали справи щодо нього, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки апелянтом не наведено обставин того, в чому саме полягає необ'єктивність дослідження матеріалів справи щодо нього. Крім того, засудженим ОСОБА_7 не наведено вагомих підстав про те, що характеристика на нього не відповідає дійсності.
Інші доводи зазначені в апеляційній скарзі жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції про необхідність застосування адміністративного нагляду щодо ОСОБА_7 ..
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції колегією суддів не встановлено.
З огляду на зазначене, апеляційний суд приходить до переконання, що підстави для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12 лютого 2024 року, якою подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» задоволено та встановлено ОСОБА_7 адміністративний нагляд строком на один рік - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: