Провадження № 22-ц/803/663/24 Справа № 215/7498/19 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я. А. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
24 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,
за участю секретаря Юрченко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Севостьянова Ірина Григорівна, про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Корчистої Олесі Іванівни у цивільній справі №215/7498/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю,
встановив:
В провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває цивільна справа №215/7498/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Івасик Тетяна Романівна, на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2023 року та додаткове рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року.
18 квітня 2024 року від ОСОБА_1 на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла заява про відвід судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Бондар Я.М. у справі № 215/7498/19, яка обґрунтована тим, що повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, який мав місце 09 квітня 2024 року, вказує на незаконне втручання в роботу автоматизованої системи суду, оскільки у вказаному розподілі приймала участь лише суддя Бондар Я.М., що свідчить про незаконне включення останньої до складу колегії суддів.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року визнано необґрунтованим відвід, заявлений судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Бондар Я.М. Справу передано до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для визначення судді, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому ЦПК України, для вирішення питання про відвід судді (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2024 року), визначено суддю Остапенко В.О.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Бондар Яни Миколаївни у цивільній справі № 215/7498/19 відмовлено.
24 квітня 2024 року в судовому засіданні апеляційного суду подано заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Севостьянова Ірина Григорівна, про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Корчистої Олесі Іванівни.
Заслухавши думку учасників справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що зміст заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Севостьянова І.Г., про відвід судді судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду Корчистої О.І. не свідчить про наявність підстав, передбачених ч.4 ст. 36 ЦПК України.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду Корчистої О.І., апеляційний суд приходить до переконання, що заявником ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Севостьянова І.Г., не надано належних, допустимих і достатніх доказів упередженості судді або інші підстави, які б викликали сумніви в її об'єктивності та неупередженості.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу) якщо: було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Тобто, положеннями ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2023 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю відмовлено у повному обсязі. (т.4 а.с.234-243)
Додатковим рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі. (том 5 а.с.104-107)
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Івасик Т.Р., подали до суду з апеляційні скарги. (т.5 а.с.126-129,138-147,175-177,182-186)
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 жовтня 2023 року у вказаній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Корчиста О.І., судді: Агєєв О.В., Кішкіна І.В. (т.5 а.с.123-124).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, ухвалою від 04 березня 2024 року справу призначено до розгляду (т.5 а.с.194-195, том 6 а.с.47).
Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя № 885/0/15-24 від 26 березня 2024 року суддю ОСОБА_6 звільнено з посади судді Дніпровського апеляційного суду у відставку.
На підставі розпорядження керівника Дніпровського апеляційного суду «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» № 1492 від 05 квітня 2024 року, підставою для якого стало відрахування зі штату судді Кішкіної І.В. відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 885/0/15-24 від 26 березня 2024 року, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями (т.6 а.с.56).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2024 року, в якому приймали участь судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_6 , визначено колегію суддів в складі: судді-доповідача Корчистої О.І., суддів: Агєєва О.В., Тимченко О.О. (том 6 а.с.57-58)
На підставі розпорядження керівника Дніпровського апеляційного суду «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» № 1507 від 09 квітня 2024 року, підставою для якого стала службова записка судді - доповідача Корчистої О.І. про заміну судді Тимченко О.О. у зв'язку з перебуванням останньої у відпустці, згідно з пунктом 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями (т.6 а.с.59).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2024 року, в якому приймали участь судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду: Бондар Я.М., визначений склад колегії суддів для розгляду справи: головуючий суддя (суддя-доповідач) Корчиста О.І., судді: Агєєв О.В., Бондар Я.М. (т.6 а.с.60-61).
Щодо посилання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Севостьянова І.Г., на те, що повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, який мав місце 09 квітня 2024 року, вказує на незаконне втручання в роботу автоматизованої системи суду, слід зазначити наступне.
Відповідно до засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Дніпровському апеляційному суді, затверджених загальними зборами суддів Дніпровського апеляційного суду 18 липня 2019 року (зі змінами та доповненнями), станом на 09 квітня 2024 року склад постійних колегій суддів цивільних та кримінальної палат, а також спеціалізації, визначено Додатком № 1, № 2 та № 3.
Додатком № 1 визначено постійні колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду, зокрема, з 09 квітня 2024 року, постійною колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду є Корчиста О.І., Агєєв О.В., Бондар Я.М., резервними суддями для вказаної колегії є суддя Зубакова В.П. та Тимченко О.О., а з 15 квітня 2024 року й суддя Остапенко В.О.
Як вбачається з матеріалів справи, з повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2024 року були виключенні судді Зубакова В.П., як резервний суддя для вказаного складу постійно діючої колегії, та суддя Тимченко О.О., як така, що перебуває у не в потрібній палаті, та резервний суддя для вказаного складу постійно діючої колегії, що свідчить про відсутність незаконного втручання в роботу автоматизованої системи суду при повторному автоматизованому розподілі судової справи між суддями, який мав місце 09 квітня 2024 року.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Згідно з пунктом 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 (далі - Положення) повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках, визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.
У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів - членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді - члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи в порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення (пункт 2.3.25 Положення).
Заміна судді здійснюється на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді - доповідача у справі з обґрунтуванням обставин, що зумовлюють заміну судді.
Відповідно до ч.3 ст. 33 ЦПК України персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Отже, як Положенням про автоматизовану систему документообігу, так і прийнятими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Дніпровському апеляційному суді, передбачена можливість заміни судді - члена колегії визначеного автоматизованою системою із числа суддів-членів складу постійно діючої колегії, склад якої, в даному випадку, з 09 квітня 2024 року затверджений загальними зборами суддів Дніпровського апеляційного суду, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справи, тому доводи заяви про відвід судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Бондар Я.М. є необґрунтованими.
З огляду на наведене заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Севостьянова І.Г., про відвід судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Корчистої О.І. від участі у справі №215/7498/19 не підлягає задоволенню.
Разом з тим, судді Корчиста О.І., Агєєв О.В., Бондар Я.М. заявили самовідвід з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об'єктивності суддів Корчистої О.І., Агєєва О.В., Бондар Я.М., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на колегію суддів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Виходячи з наведеного вище, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об'єктивності суддів Корчистої О.І., Агєєва О.В., Бондар Я.М., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на колегію суддів, апеляційний суд вважає, що заяви про самовідвід суддів Корчистої О.І., Агєєва О.В., Бондар Я.М., підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Севостьянова Ірина Григорівна, про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Корчистої Олесі Іванівни відмовити.
Заяви суддів Корчистої Олесі Іванівни, Агєєва Олександра Володимировича, Бондар Яни Миколаївни про самовідвід задовольнити.
Передати цивільну справу № 215/7498/19 до канцелярії суду для здійснення авто розподілу в порядку, визначеному ст. 33 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 29 квітня 2024 року.
Судді: