Справа № 161/5276/24 Провадження №33/802/323/24 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С. С.
Доповідач: Денісов В. П.
26 квітня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кравчук Л.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2024 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 27.02.2024 року о 11 год. 59 хв. на автодорозі М-19 «Доманово-Ковель-Чернівці-Теребляче», 151 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Рено-Трафік», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження обов'язкового медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Вказує на те, що він ніколи не вживав наркотичні речовини, має троє дітей, він єдиний годувальник в сім'ї, а робота водієм це його єдиний заробіток. Посилається на те, що не поїхав на огляд на стан сп'яніння, оскільки їхав забирати дітей зі школи та не був обізнаним про адміністративну відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Зазначає, що в той же день мав рейс в міжнародне сполучення та як завжди пройшов інструктаж та медичний огляд, вказане підтверджується дорожнім листом автобуса в міжнародному сполученні. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 002529 від 27.02.2024, з яким був ознайомлений ОСОБА_1 та засвідчив його власним підписом (а.с.1), рапортом працівника поліції Хазанюка І.В. від 27.02.2024 (а.с.3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.02.2024, в якому зафіксовано ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та його відмову від проходження огляду (а.с.4), відеозаписом з бодікамери працівника поліції (а.с.6), а також іншими матеріалами справи.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27.02.2024 о 11 год. 59 хв. на автодорозі М-19 «Доманово-Ковель-Чернівці-Теребляче», 151 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Рено-Трафік», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 ніколи не вживав наркотичних речовин є безпідставними та не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 не ставиться у провину вживання наркотичних речовин, а ставиться - відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Як стверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 у провину ставиться порушення п.2.5 ПДР, відповідно до якого водій, на вимогу працівника поліції, повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
?Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння лише за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, наркотичного сп'яніння, згідно із ознаками такого стану.
Посилання ОСОБА_3 на те, що він не був обізнаним про адміністративну відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння є голослівними та повністю спростовуються відеозаписами, які є в матеріалах справи.
Як вбачається з відеозаписів, які містяться в матеріалах справи, в ході спілкування із водієм ОСОБА_1 , поліцейським було виявлено у нього ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд для виявлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Також поліцейським було названо ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 відразу відмовився від огляду, оскільки з його слів поспішав забрати дітей зі школи. Працівником поліції було декілька разів запропоновано пройти такий огляд та повідомлено ОСОБА_1 наслідки відмови від огляду на стан сп'яніння, проте він все одно відмовився та на заперечував щодо складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.6).
Також слід відмітити, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 поспішав забрати дітей зі школи, тому не погодився на огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, при цьому відео з місця зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 триває більше години часу, за цей час останній зміг би пройти огляд на стан сп'яніння. Більше того, після складання протоколу його було відсторонено від керування транспортним засобом.
Такі дії ОСОБА_1 були правильно кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.5 ПДР, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Твердження апеляційної скарги про те, що дане відео яке є в матеріалах справи не може бути прийнята судом, як належний доказ є необґрунтованими.
Оскільки, даними відеозаписами повністю підтверджується факт керування, подію адміністративного правопорушення, факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому відеозаписи з бодікамери обґрунтовано судом взяті до уваги.
Більше того, п.2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що у даному випадку ОСОБА_1 відмовився виконувати, у зв'язку з чим і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Наявність в матеріалах справи фрагментів відеозаписів та інших доказів, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п.2.5 ПДР, а тому є допустимими і належними доказами.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки жодним чином не спростовують сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2024 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов