ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 2/235-15/212
24.05.07
За позовом Агротехнічної корпорації "Украгроком"
до Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" в особі ліевідатора
про спонукання до вчинення дій та стягнення 221 818,00 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Алексеєнко І.О.
від відповідача - Усатюк Л.Л.
На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Агротехнічної корпорації "Украгроком" (далі - позивач) до Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" в особі ліквідатора (далі - відповідач) про виключення майна позивача з ліквідаційної маси відповідача та стягнення 221 818,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 (суддя Домнічева І.О.) позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано ліквідатора відповідача виключити з ліквідаційної маси відповідача шляхом перерахування з накопичувального рахунку відповідача на користь позивача 220 000,00 грн.; в частині стягнення 1 818,00 грн. судових витрат згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2003 у справі № 23/807 провадження припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2006 рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 у справі № 2/235 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2006 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2006 у справі № 2/235 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 13.03.2007 постанову Вищого господарського суду України від 19.12.2006, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2006 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 у справі № 2/235 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2007 справу прийнято до свого провадження суддею Хоменком М.Г.
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Постановою Правління Національного банку України № 249 від 29.06.2001 "Про відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій та ліквідацію Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" припинена діяльність відповідача та розпочата процедура його ліквідації.
19.07.2001 у газеті "Урядовий кур'єр" було опубліковане оголошення про відкриття ліквідаційної процедури АК АПБ "Україна" (далі - відповідач).
30.08.2001 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 2/449 підтверджено правомірність застосування до АК АПБ "Україна" процедури ліквідації, а також підтверджено повноваження ліквідатора - Державної госпрозрахункової установи Агентства з питань банкрутства.
Постановою Правління Національного банку України від 29.06.2005 № 235 призначено ліквідатором Банку "Україна" фізичну особу - службовця Національного банку України Родіонову Марину Олексіївну.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2005 у справі № 15/555 підтверджено кандидатуру ліквідатора Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" фізичної особи - службовця Національного банку України Родіонової Марини Олексіївни.
Відповідно до ч. 3 ст. 89 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
В рамках ліквідаційної процедури в результаті реалізації майна ЗАТ "Аквавіта" між позивачем та ЗАТ "Аквавіта" за згодою регіонального уповноваженого ліквідатора Банку "Україна" по Хмельницькій області укладено договір купівлі-продажу № 1 від 04.04.2002 на автоматичну лінію розливу води та комплект обладнання по виготовленню ПЕТ-пляшки. Відповідно до умов вказаного договору позивач перерахував на користь регіонального уповноваженого ліквідатора Банку "Україна" по Хмельницькій області грошові кошти в розмірі 220 000,00 грн. (платіжне доручення № 413 від 05.04.2002), які, відповідно до листа № 3774 від 10.09.2002, поступили в АК АПБ "Україна" м. Київ з призначенням платежу "оплата за обладнання згідно з договором № 1 від 04.04.2002".
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19.07.2002 у справі № 14/137 договір купівлі-продажу № 1 від 04.04.2002 було визнано недійсним. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2002 у справі № 14/137 зазначене рішення залишене без змін та набуло законної сили.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2003 у справі № 23/807 позовні вимоги АК "Украгроком" задоволено, постановлено стягнути з АК АПБ "Україна" 220 000,00 грн. основного боргу, 1 700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного рішення видано наказ, який направлено позивачем для виконання до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції.
19.01.2005 державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з направленням наказу Господарського суду міста Києва до ліквідаційної комісії відповідача, де вимоги позивача в повному обсязі підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб - вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню в разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому в разі визнання боржника банкрутом. Закон, в даному випадку, не передбачає альтернативного способу виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2006 у справі № 23/807 позивача визнано поточним кредитором по відношенню до відповідача.
Відповідно до п. 1.2. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарські суди мають враховувати, що встановлення в Законі особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів (черговість) не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку.
Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 89, 92, 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Г.Хоменко