Справа № 646/2369/24
№ провадження 1-кс/646/1137/2024
26.04.2024 м.Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020000919 від 20.02.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
В провадженні судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020000919 від 20.02.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
18.04.2024 року адвокатом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подано заяву про відвід судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 .
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 року заява про відвід судді ОСОБА_5 надійшла у провадження судді ОСОБА_1 .
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що вона мотивована наявністю сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_5 під час розгляду вищезазначеного кримінального провадження, а саме грубе порушення норм КПК України, що стосується безперервності судового розгляду кримінального провадження, розумності строків розгляду кримінального провадження та порушення порядку вирішення доказів.
У судове засідання заявник адвокат ОСОБА_3 не прибула, звернулась із заявою про розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_5 без її участі заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.
Прокурор у судове засідання не прибув.
Особа, якій заявлений відвід, суддя ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, в якій зазначив, що приймати участь у розгляді заяви не бажає, стосовно ухваленого рішення покладається на розсуд суду.
Суддя, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного.
Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (ст.129 Конституції України, ч.1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі.
У Бангалорських принципах поведінки судді, які схвалені резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів).
Відповідно до ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до ч.2 цієї статті у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Таким чином, положеннями ст.75 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
Доводи заявника адвоката ОСОБА_3 викладені в заяві про відвід, не містять об'єктивних даних, які б свідчили про вказані підстави або зацікавленість судді ОСОБА_5 у результатах розгляду кримінальної справи, а сумніви заявника щодо об'єктивності судді ОСОБА_5 пов'язані виключно з незгодою з процесуальними діями та рішеннями судді.
Нормами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Разом з цим, стаття 6 § 1 вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (Wettstein v. Switzerland (Ветштайн проти Швейцарії), § 43; Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) [ВП], § 93). Принципи незалежності і безсторонності тісно взаємопов'язані і, відповідно до обставин, можуть потребувати загальної перевірки (Sacilor-Lormines v. France (Сасілор-Лормін проти Франції), § 62; Oleksandr Volkov v. Ukraine (Олександр Волков проти України), § 107).
У справі «Білуха проти України», заява № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року, суд дійшов висновку: п. 49. Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000- XII).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Згідно ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №8 від 13 червня 2007року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Фактично, доводи, викладені у заяві про відвід, зводяться до незгоди заявника із прийнятими судом процесуальними рішеннями та діями, вчиненими при розгляді конкретної справи, що не може свідчити про упередженість суду та, відповідно, не може бути підставою для відводу.
Така позиція суду базується на практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Те, що заявник, внаслідок суб'єктивних міркувань не погоджується з процесуальними діями та рішенням судді не свідчить про його упередженість та необ'єктивність і, як наслідок, не тягне за собою його усунення від розгляду справи.
Об'єктивно оцінивши доводи заяви про відвід судді ОСОБА_5 вбачається необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для його задоволення, оскільки жодна з наведених в законі підстав для відводу судді не знайшла свого підтвердження, заявником не доведено упередженості судді ОСОБА_5 при здійсненні судового розгляду кримінального провадження.
Водночас, заявник не позбавлений права викласти вказані вище доводи в апеляційній скарзі на відповідне процесуальне рішення або судове рішення за результатами розгляду справи в цілому, а оцінка відповідності процесуальних дій судді вимогам КПК України під час розгляду кримінального провадження може бути надана лише судом вищої інстанції під час перегляду судового провадження в апеляційному або касаційному порядку.
На підставі вищевикладеного, вважаю, що подана заява про відвід судді ОСОБА_5 не обґрунтована, у зв'язку із чим, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України, суддя,
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020000919 від 20.02.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - ОСОБА_1