Постанова від 03.04.2024 по справі 374/123/23

справа № 374/123/23

головуючий у суді І інстанції Козін С.М.

провадження № 22-ц/824/3109/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - адвоката Пономаренко Анжеліки Євгенівни на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 16 травня 2023 року

у справі за заявою ОСОБА_2 , подану представником заявника - адвокатом Василевич Діаною Сергіївною, заінтересована особа -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко Анатолій Іванович, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У квітня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Ржищівського міського суду Київської області з заявою, у якій просила:

встановити факт спільного проживання її та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 2004 року по день смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати її спадкоємицею першої черги за законом на все майно, яке належало на момент смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 як цивільна дружина померлого, з якою він проживав однією сім'єю, однак не перебував у зареєстрованому шлюбі, звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (надалі по тексту - КМНО) Шаповаленко А.І. із заявою про відкриття спадкової справи та прийняття нею після померлого спадщини.

За результатами звернення ОСОБА_2 приватним нотаріусом КМНО Шаповаленко А.І. зареєстровано спадкову справу № 69585955, про що до Спадкового реєстру внесено відповідний запис.

Станом на момент подання вказаної заяви, тобто більш як через шість місяців після заведення спадкової справи, інші спадкоємці за прийняттям спадщини не зверталися.

Саме викладене вище, а також наявність спільно нажитого з ОСОБА_3 майна, яке є майном подружжя та, відповідно, частка ОСОБА_2 , в якому становить половину, і стало підставою для звернення останньої до суду з цією заявою.

Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 16 травня 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 та померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 Київським відділом реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по день смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано ОСОБА_2 спадкоємицею першої черги за законом на все майно, яке належало на момент смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Україна, Хмельницька область, Старокостянтинівський район, село Калинівка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявницею ОСОБА_2 доведено належними та допустимими доказами, що вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - адвокат Пономаренко А.Є. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ржищівського міського суду Київської області від 16 травня 2023 року та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є дочкою та спадкоємцем першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1

02 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Зварича О.І. із заявою про відкриття спадкової справи та прийняття нею після померлого ОСОБА_3 спадщини.

За результатами звернення приватним нотаріусом КМНО Зваричем О.І. зареєстровано спадкову справу № 15/2022, про що до Спадкового реєстру внесений відповідний запис № 69534802.

03 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Зварича О.І. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину.

Але, в цьому їй було відмовлено.

Відповідно до листа від 03 липня 2023 року вих. № 55/02-14 приватного нотаріуса КМНО Зварича О.І., спадкова справа після померлого ОСОБА_3 була відкрита ще і приватним нотаріусом КМНО Шаповаленко А.І.

Як повідомлено у зазначеному листі, при реєстрації спадкової справи в Спадковому реєстрі було некоректно (помилково) зазначено дані спадкодавця, а саме: по батькові померлого.

Тому приватний нотаріус КМНО Шаповаленко А.І. під час відкриття спадкової справи не зміг побачити, що вже була відкрита спадкова справа щодо померлого ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 також дізналась, що на підставі рішення Ржищівського міського суду від 16 травня 2023 року у справі № 374/123/23, ОСОБА_5 визнана спадкоємцем першої черги.

Вказує, що ОСОБА_2 , як єдиному спадкоємцю першої черги вже були видані свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до листа приватного нотаріуса КМНО Шаповаленко А.І. від 04 липня 2023 року вих.№160/02-14, 28 червня 2023 року він видав на ім?я спадкоємця ОСОБА_2 п?ять свідоцтв про право на спадщину за законом, а саме: на земельну ділянку, транспортний засіб марки SKODA модель OCTAVIA, транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель TRANSPORTER, грошові вклади в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», грошові вклади в АТ КБ «ПриватБанк».

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає щодо встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по день смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що дійсно деякий час ОСОБА_2 проживали разом з ОСОБА_3 .

Після оформлення розлучення в попередніх шлюбах вони прийняли спільне рішення жити разом. При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначено, що вони проживали саме до смерті ОСОБА_3 , але це не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не проживали разом як чоловік і жінка останні 10 років. Вони продовжували спілкуватись як друзі, але подружніх відносин між ними не було.

Апелянт також вказує, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції неодноразово зазначається, що померлий ОСОБА_3 мав проблеми з грошима і не міг себе забезпечити.

Зазначене не відповідає дійсності та є брехнею, оскільки померлий майже до останнього дня життя працював та мав гарну пенсію. Те, що померлий був людиною забезпеченою та не мав проблем з грошима підтверджується спадком, якій після нього залишився. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом він мав не тільки автомобілі, а і грошові кошти, та банківські вклади на суму у розмірі понад 800 тис грн.

Апелянт також зазначає, що колишня дружина померлого ОСОБА_6 та його донька ОСОБА_1 були присутніми на похороні, отже, ОСОБА_2 знала про існування рідної донки та спадкоємниці першої черги, але з метою незаконного заволодіння всім майном померлого не зазначила ОСОБА_3 як заінтересовану сторону при поданні заяви до суду.

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Коваль В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Пономаренко А.Є. надійшов відповідь на відзив ОСОБА_2 у якій вона підтримала вимоги, заявлені в апеляційній скарзі, посилаючись на те, що всі докази, які додані до відзиву не мають бути прийняті судом до уваги.

Також від представника ОСОБА_2 - адвоката Коваль В.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що оскаржуваним рішенням суду не порушені права ОСОБА_1 .

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Представник ОСОБА_1 - адвоката Пономаренко А.Є. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Коваль В.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) зазначено, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

В той же час відповідно до пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Отже, у разі якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, що не були залучені до участі у справі, це є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення».

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 та доданих до неї доказів вбачається, що вона є дочкою та спадкоємцем першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 49 т. 2).

Листом приватного нотаріуса КМНО Зварича О.І. від 03 липня 2023 року у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 02 серпня 2022 року про видачу свідоцтва про прав на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_3 повідомлено, що адвокатом виявлено, що спадкова справа після померлого ОСОБА_3 була відкрита ще і приватним нотаріусом КМНО Шаповаленко А.І. 17 серпня 2022 року за № 69585955. Як повідомлено у зазначеному листі, при реєстрації спадкової справи в Спадковому реєстрі було некоректно (помилково) зазначено дані спадкодавця, а саме: по батькові померлого, тому приватний нотаріус КМНО Шаповаленко А.І. під час відкриття спадкової справи не зміг побачити, що вже була відкрита спадкова справа щодо померлого ОСОБА_3 (а.с. 51 т. 2).

На підставі викладеного, враховуючи те, що апелянтом ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини після батька 02 серпня 2022 року, тобто ще раніше ніж відкрито спадкову справу ще і приватним нотаріусом КМНО Шаповаленко А.І. за заявою ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржуваним рішенням порушені спадкові права ОСОБА_1 .

З огляду на встановлене, апеляційна скарга представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - адвоката Пономаренко А.Є. підлягає частковому задоволенню, рішення Ржищівського міського суду Київської області від 16 травня 2023 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення, під час ухвалення якого, колегія апеляційного суду вирішуватиме такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 73 т. 1).

Згідно з довідкою про причину смерті від 30 липня 2022 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: дилатаційна кардіоміопатія, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет (а.с. 72 т. 1).

17 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса КМНО Шаповаленка А.І. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 77 т. 1),

17 серпня 2022 року приватним нотаріусом КМНО Шаповаленком А.І. зареєстровано спадкову справу № 69585955 після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17 серпня 2022 року (а.с. 78 т. 1).

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України передбачено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 5 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку може бути встановлений факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

ОСОБА_2 на обґрунтування своєї заяви про встановлення факту проживання її та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу та визнання її спадкоємицею першої черги за законом, посилається на те, що нажите нею та ОСОБА_3 майно є спільним майном подружжя, частка заявника в якому становить половину.

В апеляційній скарзі особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 заперечувала проти встановлення такого факту, посилаючись на те, що вона є дочкою та спадкоємцем першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , однак приватним нотаріусом КМНО Зварич О.І. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що спадкова справа після померлого ОСОБА_3 була відкрита ще і приватним нотаріусом КМНО Шаповаленко А.І.

Також апелянт посилається на те, що усі доводи заяви ОСОБА_2 щодо її спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки з ОСОБА_3 є такими, що не відповідають дійсності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вбачає наявність спору між сторонами, що в свою чергу обумовлює вирішення такого питання в порядку позовного провадження, а не в порядку окремого провадження, оскільки донька померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем першої черги після померлого, заперечує проти задоволення такої заяви.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення районного суду і залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду на підставі частини 4 статті 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу пов'язується із наступним вирішенням спору про право, внаслідок чого заява ОСОБА_2 не може розглядатися в порядку окремого провадження з огляду на імперативну вказівку закону.

Указаний висновок відповідає висновкам, які викладені у постановах Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 760/13773/20 (провадження № 61-797св22) та від 31 травня 2023 року у справі № 591/134/22 (провадження № 61-1663св23).

Відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Враховуючи викладене, рішення Ржищівського міського суду Київської області від 16 травня 2023 року підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання ОСОБА_2 спадкоємицею першої черги за законом підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України, залишаючи заяву без розгляду у зв'язку із наявністю спору про право, апеляційний суд роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Оскільки указана справа розглядалася у порядку окремого провадження, з урахуванням особливостей розгляду цих справ, перерозподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - адвоката Пономаренко Анжеліки Євгенівни задовольнити частково.

Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 16 травня 2023 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.

Заяву ОСОБА_2 , подану представником заявника - адвокатом Василевич Діаною Сергіївною, заінтересована особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко Анатолій Іванович, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання ОСОБА_2 спадкоємицею першої черги за законом - залишити без розгляду.

Роз'яснити заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 805 грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 29 квітня 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська

Попередній документ
118689890
Наступний документ
118689892
Інформація про рішення:
№ рішення: 118689891
№ справи: 374/123/23
Дата рішення: 03.04.2024
Дата публікації: 02.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (09.05.2023)
Дата надходження: 17.04.2023
Предмет позову: Про встановлення факту спільного проживання
Розклад засідань:
16.05.2023 10:00 Ржищівський міський суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОЗІНА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
КОЗІНА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА
заінтересована особа:
Шаповаленко Анатолій Іванович
заявник:
Косолап Надія Іванівна
представник заявника:
Василевич Діана Сергіївна