справа № 756/1819/23
головуючий у суді І інстанції Шевчук А.В.
провадження № 22-ц/824/2499/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
03 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ? адвоката Гончарова Михайла Сергійовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року
за заявою ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, про визначення місця проживання дитини та встановлення днів для спілкування,
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини та відібрання/повернення дитини за місцем її постійного мешкання, -
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, про визначення місця проживання дитини та встановлення днів для спілкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини та відібрання/повернення дитини за місцем її постійного мешкання.
07 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій вона просила суд:
заборонити ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчиняти дії щодо зміни місця навчання дитини ОСОБА_3 у школі І-ІІІ ступенів №225 Оболонського району м. Києва (пр. Оболонський 9Б, м. Київ);
зобов'язати ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду в даній справі: утриматися від самовільної (без письмової згоди матері ОСОБА_2 ) зміни місця навчання дитини ОСОБА_3 ;
утриматися від вчинення перешкод у будь-який спосіб (шляхом ізоляції дитини, відібрання у неї телефону, заборони спілкування тощо) у спілкуванні ОСОБА_3 з ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 перешкоджає у спілкуванні ОСОБА_2 з донькою, не надає можливості матері виховувати та дбати про доньку. Також намагається змінити місце її навчання, перевести дитину з школи, у якій вона навчалася та навчається до теперішнього часу.
Вказує, що батько дитини створює штучні перешкоди у спілкуванні матері з дитиною, ігнорує обговорення її навчання, виховання, оздоровлення та відпочинок, при спробах зустрічей з донькою влаштовує скандали і провокації.
Зазначає, що від керівництва школи та доньки їй стало відомо, що ОСОБА_1 має наміри без її згоди перевести доньку на навчання до міста Ірпінь. Також ОСОБА_1 звертався до школи з метою отримання документів для переведення доньки до іншого навчального закладу.
ОСОБА_2 вказує, що такі дії ОСОБА_1 свідчать про прагнення, щоб донька забула свою матір, друзів, місце навчання та мешкання, середовище у якому мешкала з народження, тому вона вимушена була звернутися із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено ОСОБА_1 самовільно (без письмової згоди матері дитини ОСОБА_2 ) змінювати місце навчання та навчальний заклад дитини ОСОБА_3 , 2012 року народження.
Ухвала мотивована тим, що законом прямо дозволено батькам право вибору навчального закладу та зміни, в інтересах дитини, місця навчання, при цьому така зміна має погоджуватись між батьками і не вчинятись самовільно.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Гончаров М.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що навчання ОСОБА_3 в Ірпінському ліцеї №1 буде якнайкраще відповідати інтересам дитини, оскільки указаний ліцей знаходиться поряд із будинком, у якому наразі проживає ОСОБА_3 зі своїм батьком, ліцей є зразковім навчальним закладом із сучасним ремонтом та прогресивною програмою з додатковою кількістю навчальних курсів, донька за час, що проживає з батьком здобула багато друзів з кола місцевих дітей, які також навчаються у цьому ліцеї, отже період адаптації у новому навчальному закладі буде легкий.
Апелянт вказує, що донька у зв'язку з навчанням у школі І-ІІІ ступенів № 225 Оболонського району міста Києва кожного дня витрачає на дорогу до школи та додому у середньому від двох до трьох годин свого часу.
ОСОБА_1 зазначає, що донька неодноразового скаржилась йому на такий графік тому що вона не має достатнього часу для повноцінного сну, швидко втомлюється, що відображається на результатах позакласної роботи та на сприйняття шкільної програми. Тому ОСОБА_1 бажаючи для доньки найкращого та намагаючись створити найсприятливіші та комфортні умови, як для повсякденного життя, так і для навчального процесу, домовився з керівництвом Ірпінського ліцею №1 про майбутнє навчання дитини.
Від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, у яких вона просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гончаров М.С. у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
ОСОБА_2 та її представник - адвокат Арабаджийський Є.Г. у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, дійшла висновку про таке.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
ОСОБА_1 ухвала суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених вимог заяви, а ОСОБА_2 указана ухвала щодо часткового задоволення вимог не оскаржується, тому апеляційний суд, розглядаючи справу у межах доводів апеляційної скарги відповідачів, надає оцінку правильності тільки в частині наявності підстав для заборони ОСОБА_1 самовільно (без письмової згоди матері дитини ОСОБА_2 ) змінювати місце навчання та навчальний заклад дитини ОСОБА_3 .
У матеріалах справи наявний лист Школи І-ІІІ ступенів № 225 Оболонського району м. Києва, з якого вбачається, що батько ОСОБА_1 неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2012 року вчиняє дії для здійснення переведення дитини до однієї із шкіл м. Ірпінь Київської області за відсутності згоди матері дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Згідно з частинами 2, 8, 9 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки уповноважені спільно приймати рішення щодо основних питань, пов'язаних з вихованням і розвитком дитини, зокрема і з питань освіти, що включає вибір навчального закладу для дитини. Батько не має право одноособово приймати рішення з перелічених питань, ігноруючи позицію матері.
Зміна місця навчання дитини вражається одним із фундаментальних питань і підлягає вирішенню за спільної згодою батьків, не зважаючи на окреме проживання батьків і проживання дитини з одним з батьків.
На підставі викладеного, враховуючи наявні у справі докази вчинення ОСОБА_1 дій для здійснення переведення дитини до однієї із шкіл м. Ірпінь Київської області за відсутності згоди матері дитини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 самовільно (без письмової згоди матері дитини ОСОБА_2 ) змінювати місце навчання та навчальний заклад дитини ОСОБА_3 .
Разом із цим, колегія суддів підкреслює необхідність усвідомлення батьками потреби у вирішенні конфлікту в інтересах дитини, налагодження батьками співпраці з метою забезпечення належного контакту кожного з них з дитиною, та визначення за їх спільною згодою навчального закладу для забезпечення інтересів дитини та комфортних умов для її навчання.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому цю ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.
Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Гончарова Михайла Сергійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 29 квітня 2024 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська