справа № 756/1819/23
головуючий у суді І інстанції Шевчук А.В.
провадження № 22-ц/824/2499/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
03 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 27 листопада 2023 року про забезпечення позову
за заявою ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, про визначення місця проживання дитини та встановлення днів для спілкування,
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини та відібрання/повернення дитини за місцем її постійного мешкання, -
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, про визначення місця проживання дитини та встановлення днів для спілкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини та відібрання/повернення дитини за місцем її постійного мешкання.
22 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у якій просила суд: зобов'язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою - ОСОБА_3 , 2012 року народження, кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., кожної другої та четвертої неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., з правом перебування дитини за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності батька ОСОБА_2 , з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , незважаючи на наявність постанови Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, перешкоджає у спілкуванні ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 . Також ОСОБА_2 особисто встановлює місце, час та кількість годин, коли матір може побути з донькою. Зустрічі можуть тривати від однією до чотирьох годин, при цьому переважно не більше двох годин. Іноді зустрічі не відбуваються, оскільки ОСОБА_2 не надає згоди доньці на наші зустрічі та донька у телефонному режимі повідомляє матері різні причини відмови у спільному проведенні часу. Під час зустрічей ОСОБА_2 постійно знаходиться з донькою і матір'ю та не надає можливості встановити емоційний та психологічний контакт між ними, відновити довірчі відносини.
ОСОБА_1 вказує, вона що не зверталася до суду із заявою про отримання виконавчого листа для примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року для пред'явлення до органів виконавчої служби, оскільки вважає, що примусове виконання рішення може нашкодити емоційним та психологічним відносинам між донькою та матір'ю.
Також вказує, що не зверталась до правоохоронних органів та органів опіки з приводу невиконання ОСОБА_2 рішення суду, оскільки після кожного такого звернення ОСОБА_2 взагалі не надає можливості зустрічатися та спілкуватися з донькою.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову.
Ухвала мотивована тим, що відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та зобов'язано ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою - ОСОБА_3 , 2012 року народження, кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., кожної другої та четвертої неділі місяця з 10. год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. з правом перебування дитини за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження недотримання, існування очевидного та об'єктивного характеру загрози порушення визначеного рішенням суду порядку спілкування з дитиною, а сам зміст заяви зводиться до відображення припущень та наміру, в такий спосіб, у односторонньому порядку розширити вже встановлений судом графік спілкування з дитиною.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 27 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення зустрічного позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що батько дитини на власний розсуд встановлює та диктує правила поведінки, дати та час зустрічей мати та доньки, на власний розсуд встановлює обмеження у спілкуванні матері та доньки.
Подання указаної заяви про забезпечення позову обумовлено тим, що ОСОБА_2 , як не надавав з листопад 2022 року спілкуватися матері з дитиною, так і не надає. У разі короткочасних зустрічей він перешкоджає їх повноцінному спілкуванню.
Враховуючи те, що дитина поза її волею та всупереч її інтересам навмисно відчужується від матері, існують реальні ризики того, що у разі, якщо у справі і буде ухвалено рішення про визначення місці проживання дитини разом з матір'ю, виконати таке рішення без завдання шкоди дитині буде складно.
Відповідач не позбавлена батьківських прав та не обмежена у здійсненні батьківських прав.
Матеріали судової справи не містять доказів того, що має місце негативна поведінка матері щодо своєї дитини, а містять докази зворотного, що ОСОБА_1 користується повагою серед батьків учнів школи за місцем навчання доньки, нею створені належні умови для життя та гармонійного розвитку доньки.
ОСОБА_2 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Арабаджийський Є.Г. у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
ОСОБА_2 та його представник - адвокат Гончаров М.С. у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла висновку про таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
У своїй заяві про забезпечення позову, яка подана 22 листопада 2023 року, ОСОБА_1 просить суд: зобов'язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою - ОСОБА_3 , 2012 року народження, кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., кожної другої та четвертої неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., з правом перебування дитини за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності батька ОСОБА_2 , з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили.
Однак постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у цій справі задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зобов'язано ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою - ОСОБА_3 , 2012 року народження, кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., кожної другої та четвертої неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., з правом перебування дитини за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили.
Тобто вимоги заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана 22 листопада 2023 року, відрізняються від вимог раніше поданої нею заяви, яка була задоволена указаною постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, лише тим, що ОСОБА_1 просить про зустрічі з донькою без присутності батька ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи забезпечення позову саме у такій редакції своїх вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 перешкоджає у її спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , а його присутність на їх зустрічах не надає можливості встановити емоційний та психологічний контакт між ними, відновити довірчі відносини.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об'єктивний характер.
Однак, звертаючись до суду з указаною заявою про забезпечення позову та заявляючи вимоги про проведення зустрічей із донькою без присутності батька ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не надала доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову у заявленому нею формулюванні призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду.
До заяви не додано доказів того, що ОСОБА_1 звернулася до органів виконавчої служби для примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, а також доказів того, що ОСОБА_2 перешкоджає у її спілкуванні з донькою ОСОБА_3 .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що на її думку звернення примусове виконання рішення може нашкодити емоційним та психологічним відносинам з донькою, а її звернення до правоохоронних органів та органів опіки з приводу невиконання ОСОБА_2 рішення суду може призвести до того, що ОСОБА_2 не надасть можливості зустрічатися та спілкуватися з донькою, є непереконливими, оскільки зводяться до припущень, на яких відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України не може ґрунтуватися доказування.
Крім цього, апеляційний суд враховує, що відповідно до частин 1-3 статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Докази, що ОСОБА_1 зверталася до суду з таким клопотанням відсутні.
Враховуючи викладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому цю ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 27 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська