справа № 363/4583/21
провадження № 22-ц/824/1719/2024
27 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
при секретарі Колесніченко М. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу за договором підряду та за зустрічним позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором підряду, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Войцеховського Михайла Юрійовича на рішення Вишгородського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2023 року в складі судді Котлярової І.Ю.,
встановив:
26.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з фізичної особи-підприємця ( далі - ФОП) ОСОБА_2 на його користь суму штрафу у розмірі 131 178, 20 грн за прострочення строку виконання робіт згідно договору підряду від 28 грудня 2018 року №Е/2.
Також просив відшкодувати судові витрати по справі: судовий збір в сумі 1317,58 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 14 000 грн.
Посилався на ті підстави, що 28 грудня 2018 року між сторонами було укладено договір підряду № Е/2.
За умовами вказаного договору відповідач зобов'язався на підставі проектної документації, за завданням позивача в строки визначені договором виконати з власних матеріалів на свій ризик, власними і залученими силами, будівельні роботи (Додаток №1) з електрифікації об'єкта позивача у відповідності до проектної документації в АДРЕСА_1 , а позивач зобов'язався прийняти та оплатити такі роботи на умовах, визначених договором.
Загальна договірна ціна договору становить 439 094 грн.
Сторони договору встановили порядок оплати робіт у п. 2.4 договору, який був чітко витриманий позивачем та грошові кошти сплачувались належним чином, що підтверджується актами приймання-передачі грошових коштів.
Відповідно до п. 3.1. договору відповідач зобов'язується почати виконання першого етапу комплексу робіт за договором не пізніше 10 січня 2019 року та закінчити виконання першого етапу робіт до 15 березня 2019 року.
Згідно до п. 3.2. договору відповідач зобов'язується почати виконання другого етапу комплексу робіт за договором не пізніше 15 березня 2019 року та закінчити виконання першого етапу робіт до 15 травня 2019 року
Відповідно до п. 7.1.1. та п. 7.1.2 договору, після завершення кожного етапу комплексу робіт відповідач письмово повідомляє про це позивача. Роботи за договором, за умови відсутності зауважень позивача, приймаються останнім за якісними та кількісними показниками (обсяги робіт), про що сторони складають та підписують поточний акт приймання-передачі робіт ( після виконання першого етапу комплексу робіт) та фінальний акт приймання-передачі робіт ( після виконання другого етапу комплексу робіт).
Станом на день подання позову відповідач не виконав весь комплекс робіт, тобто порушив строки виконання робіт за договором. Відповідач не повідомив позивача про завершення робіт та необхідність підписання фінального акту приймання-передачі робіт.
Таким чином, відповідач порушив строки виконання комплексу робіт, роботи за договором не виконані в повному обсязі.
Відповідно до п. 8.4 договору, сторони домовились, що за прострочення строку виконання робіт на 10 днів відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 10% від договірної ціни.
Якщо виконання другого етапу робіт не буде завершено до 30.05.2019 року, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 20% від договірної ціни.
Відповідачем було допущено прострочення строку виконання робіт на 10 днів та загалом роботи за договором не були виконані у строк до 30.05.2019 та у пізніші строки, які встановлювалися сторонами письмово додатково.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф як у розмірі 10% від договірної ціни, так і штрафі у розмірі 20% від договірної ціни.
Загальна сума штрафу становить 131 758, 20 грн.
17.01.2022 ФОП ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору підряду.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на момент настання дати завершення робіт за даним договором замовником не були підготовлені належним чином стіни ( була відсутня штукатурка),що в свою чергу не дало змоги завершити певні роботи, а саме повісити вимикачі освітлення, світильники тощо.
Пунктом 8.7 договору передбачено, що у разі затримки у виконанні робіт з вини замовника, така затримка не є підставою для стягнення штрафу з підрядника.
Після підписання сторонами актів виявлених недоліків за №1 від 07.07.2019 та №2 від 20.07.2019 з його боку були виконані всі зобов'язання щодо проведення робіт з електрифікації об'єкта замовника, а сам об'єкт функціонує в повному обсязі.
Зазначав, що він неодноразово звертався до позивача щодо підписання фінального акту приймання-передачі робіт та остаточної оплати його роботи, однак останній категорично відмовився це робити.
Оскільки ОСОБА_1 не оплатив повну вартість робіт та матеріалів, просив стягнути з нього на свою користь суму заборгованості за Договором підряду від 28.12.2018 № Е/2 у розмірі 79 004,50 грн.
У відповідності до п. 8. 5 договору, за прострочення строку оплати на 10 банківських днів замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 10% від суми, яка вчасно не оплачена. У випадку прострочення порядку оплати остаточного розрахунку на 10 банківських днів, замовник сплачує штраф у розмірі 20% від суми прострочення.
У зв'язку з невиконанням замовником своїх зобов'язань по оплаті вартості робіт, загальна вартість штрафних санкцій складає 15 480 грн, які ФОП ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.
Також просив відшкодувати судові витрати по справі: судовий збір в сумі 992,40 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 22 000 грн.
Просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ФОН ОСОБА_2 про стягнення штрафу за договором підряду в повному обсязі.
Рішенням Вишгородського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено.
29.09.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Войцеховський М. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вишгородського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 .
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 131 728 грн 20 коп. в якості штрафу за прострочення строку виконання робіт згідно договору підряду №Е/2 від 28.12.2018.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42 293 грн 95 коп. судових витрат, з яких: 1 317,58 грн - судовий збір за подачу позову, 1 976,37 грн - судовий збір за подачу апеляційної скарги , 14 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції 25 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу під час перегляду справи апеляційним судом.
Посилається на ті підстави, що відповідачем не було виконано свої зобов'язання щодо завершення виконання комплексу робіт до 15 травня 2019 року. Виявлені недоліки у відведений строк відповідачем усунуто не було.
Не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні первісного позову, вважає оскаржуване рішення суду в цій частині незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи внаслідок неправильної їх оцінки, а також порушенням норм матеріального права.
Вважає, що аналіз фактичних обставин справи та наявних документів дає підстави стверджувати, що відповідач прострочив виконання робіт і будь-яких обставин, які б звільняли його від відповідальності за таке прострочення не існувало.
За відсутності підписаного акту про передання робіт підрядником і прийняття їх замовником такі роботи не можуть вважатися виконаними, а за прострочення передачі таких робіт підрядник зобов'язаний сплатити замовнику неустойку, передбачену договору, якщо не доведе, що таке прострочення трапилось внаслідок випадку непереборної сили чи вини замовника.
Ототожнення судом юридичних дій, спрямованих на встановлення строку для усунення недоліків із продовженням строку виконання робіт, а також звільнення з цих підстав відповідача від договірної відповідальності суперечить положенням ст. 610-612, 617, 882-883 ЦК України, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
20.11.2023 представник ФОП ОСОБА_2 - адвокат Купрієнко В. С. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в частині відмови у задоволенні первісного позову, а рішення суду першої інстанції без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 витрати на оплату правничої (правової) допомоги адвоката у розмірі 19 000 грн.
Свої доводи обґрунтовує тим, що на момент настання дати завершення робіт за даним договором, а саме 15.05.2019, замовником не були підготовлені належним чином стіни (була відсутня штукатурка), що в свою чергу не дало змоги підряднику завершити певні роботи, а саме: повісити вимикачі освітлення, світильники тощо.
Акти виявлених недоліків №1 та №2 від 07 липня 2019 року та 20 липня 2019 року були складені та підписані обома сторонами після проведення перевірки перевіряючим, якого найняв сам замовник.
За змістом складених актів установлено, що виявлені недоліки стосувались перевірки вже улаштованого обладнання та виявлення його невідповідності проектній документації, оскільки вона в ході роботи постійно зазнавала змін. Будь-яких претензій та зауважень з приводу порушення строків робіт до 20 травня 2019 року вказані акти не містять. Сторони дійшли згоди й домовились про необхідність усунення конкретного визначених недоліків, які не пов'язані з порушенням строків та/або виконанням робіт не в повному обсязі, для чого встановили строк 04 серпня 2019 року. Відповідачем було усунуто всі недоліки в строк, який було узгоджено між сторонами. Позивач не надав суду доказів неприйняття якості робіт після 04 серпня 2019 року.
Зазначення в додатковій угоді від 26 грудня 2019 року про те, що виконання комплексу робіт відповідно до умов договору не закінчено, є виключно формальним оскільки в самій додатковій угоді не зазначено, які саме роботи ще тривають та строк їх виконання.
Не підписання між сторонами фінального акту не є підставою для стягнення штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Войцеховський М. Ю. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
ФОП ОСОБА_2 та його представник - адвокат Купрієнко В. С. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 28 грудня 2018 року між ФОП ОСОБА_2 (підрядник) та ОСОБА_1 (замовник) укладено договір підряду № Е/2.
За умовами вказаного договору підрядник зобов'язується на підставі проектної документації, за завданням замовника в строки визначені договором виконати з власних матеріалів на свій ризик, власними і залученими силами, будівельні роботи (Додаток №1) з електрифікації об'єкта замовника у відповідності до проектної документації в АДРЕСА_1 , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи на умовах, визначених договором.
Загальна договірна ціна договору включає ціну робіт та вартість матеріалів підрядника.
Ціна робіт за цим договором становить 172 000 грн.
Вартість матеріалів підрядника буде визначена сторонами у додатку №2 до цього договору безпосередньо перед початком виконання робіт. У разі істотного збільшення цін на матеріали підрядника, додаток №2 може бути змінено у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Додатку №2 до Договору підряду №Е/2 від 28 грудня 2018 року, загальна вартість матеріалів підрядника становить 267 094 грн.
Підрядник зобов'язується почати виконання першого етапу комплексу робіт за цим договором не пізніше 10 січня 2019 року та закінчити виконання першого етапу робіт до 15 березня 2019 року.
Підрядник зобов'язується почати виконання першого етапу комплексу робіт за цим договором не пізніше 15 березня 2019 року та закінчити виконання першого етапу робіт до 15 травня 2019 року.
Відповідно до п. 7.1.1. та п. 7.1.2 договору, після завершення кожного етапу комплексу робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Роботи за договором, за умови відсутності зауважень замовника, приймаються останнім за якісними та кількісними показниками (обсяги робіт), про що сторони складають та підписують поточний акт приймання-передачі першого та другого етапу робіт.
Відповідно до п. 7.10 договору, протягом 3 робочих днів з моменту підписання акту випробування сторони підписують фінальний акт приймання-передачі.
Сторони домовились, що за прострочення строку виконання робіт на 10 днів підрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 10% від договірної ціни. Якщо виконання другого етапу робіт не буде завершено до 30.05.2019 року, підрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 20% від договірної ціни ( п. 8.4 договору).
Судом встановлено, що 19.03.2019 сторонами договору погоджено поточний акт приймання-передачі першого етапу робіт до договору підряду № Е/2 від 28.12.2018 року.
07.07.2019 сторонами договору погоджено акт виявлених недоліків № 1 до договору підряду № Е/2 від 28.12.2018 року.
Відповідно до вказаного акту, сторони провели перевірку якості робіт та виявили повну не відповідність комплексу робіт проектній документації. Строк для усунення виявлених недоліків становить 14 днів з моменту підписання сторонами цього акту, а саме до 21.07.2019 (включно).
20.07.2019 сторонами договору погоджено акт виявлених недоліків №2 до договору підряду № Е/2 від 28.12.2018 року.
Відповідно до вказаного акту, сторони провели перевірку якості робіт та виявили повну невідповідність комплексу робіт проектній документації. Зважаючи на невідповідність комплексу робіт проектній документації замовник не має можливості: перевірити та відповідно прийняти роботи за якісними та кількісними показниками; перевірити та відповідно прийняти об'єми робіт та об'єми використаних матеріалів. Строк для усунення недоліків становить 14 днів з моменту підписання сторонами цього акту, а саме до 04.08.2019 року (включно).
26.12.2019 укладено додаткову угоду до договору підряду № Е/2 від 28.12.2018 року, в якій сторони погодили змінити порядок і строк здійснення замовником часткової оплати другого етапу робіт за договором, передбаченої абзацом 5 пункту 2.4.2 договору, встановивши, що така оплата у розмірі 31 000,00 грн буде здійснена замовником в день підписання цієї додаткової угоди. Сплата замовником коштів не свідчить про прийняття замовником другого етапу робіт чи про підтвердження ним відсутності будь-яких зауважень до виконаних підрядником робіт. Розділ 7 договору сторони погодились викласти в новій редакції. В іншому, що залишилося незміненим цією додатковою угодою, продовжують діяти положення договору №Е/2 від 28.12.2018 року.
Звертаючись до суду за даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачем було прострочено строк виконання робіт на 10 днів та загалом роботи за договором не були виконані в строк до 30 травня 2019 року, що є підставою для покладення на відповідача обов'язку зі сплати штрафу як у розмірі 10% від договірної ціни, так і в розмірі 20 % від договірної ціни.
Відмовляючи у задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини сторін тривали принаймні до 26 грудня 2019 року. Доказів остаточного прийняття або неприйняття якості робіт після усунення недоліків суду не надано. Передбачення в додатковій угоді від 26 грудня 2019 року тієї обставини, що виконання комплексу робіт відповідно до умов договору не закінчено, суд відкинув як неспроможне. Вказане посилання в сукупності встановлених по справі обставин не відповідає, є недостатньо визначеною умовою, в якій переліку робіт, що ще тривають, строку їх виконання, використовуваних матеріалів, відповідність проектній документації та інших істотних і обов'язкових обставин не зазначено. При цьому після цього будь-які інші документи передбачені, як умовами укладеного та зміненого між ними договору підряду, так і нормами зазначеного Закону, сторони більше не складали і один одному не направляли.
За таких умов суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на порушення підрядником строків, починаючи з травня 2019 року та в пізні визначені сторонами строки, встановленим обставинам справи не відповідає.
Навпаки сторони дійшли згоди й домовилися про необхідність усунення конкретно визначених недоліків, які не пов'язані з порушенням строків та/або виконанням робіт не в повному обсязі, для чого встановили строк до 04 серпня 2019 року.
Таким чином, з укладених сторонами документів вбачається, що замовник погодився з необхідністю усунення виявлених недоліків якості виконаних робіт, встановив для цього відповідні строки та жодних застережень, зауважень щодо іншого при їх підписанні не виклав.
Будь-яких претензій сторони один одному не направляли та цим правом не скористалися. Доказів розірвання договору замовником унаслідок істотного невиконання договірних зобов'язань підрядником суду не надано. Послідовна поведінка позивача в цій справі свідчить про те, що він не мав і тому не висував будь-яких письмових і документально підтверджених претензій відповідачу щодо прострочення виконання робіт із вимогою їх завершення та/або сплати передбачених договором штрафних санкцій. В цьому зв'язку підписані сторонами в липні та грудні 2019 року документи спростовують доводи позову щодо прострочення виконання робіт підрядником з травня 2019 року та підтверджують те, що правовідносини між сторонами трансформувалися та продовжилися до грудня 2019 року. Під час розгляду даної справи в суді позивач не зміг назвати час, коли відповідач всупереч умов договору припинив виконання підрядних будівельних робіт. З пояснень сторін у суді встановлено, що об'єкт функціонує. Відтак, сам тільки факт не складання фінального акту приймання-передачі виконаних робіт та відсутність письмового повідомлення підрядника про готовність до передання виконаних робіт, підставою для задоволення позову та покладання на відповідача штрафних санкцій бути не може. Всі встановлені по справі обставини в їх сукупності та взаємозв'язку свідчать про виконання підрядником договірних робіт у повному обсязі, а також про те, що роботи тривали, а недоліки усувалися у встановлені строки.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності обставин не здійснення оплати та невиконання зобов'язань з боку замовника.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову сторони не оскаржують, а тому в цій частині воно не є предметом апеляційного розгляду.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову, оскільки вони не відповідають обставинам справи та зібраним по справі доказам.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч. 1, 4, 6 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем, як підрядником по договором підряду №Е/2 від 28 грудня 2018 року, не надано суду доказів виконання будівельних робіт з електрифікації об'єкта замовника у встановлений цим договором строк.
Поточний акт приймання-передачі першого етапу робіт до Договору підряду №Е/2 від 28 грудня 2018 року складено 19 березня 2019 року, з порушенням п. 3.1 цього договору.
Поточного акт приймання-передачі другого етапу робіт до Договору підряду №Е/2 від 28 грудня 2018 року в строк до 15 травня 2019 року складено не було.
Матеріали справи не містять доказів того, що замовник відмовився від підписання акта приймання-передачі другого етапу робіт, а також доказів його складення та підписання підрядником з зазначенням про відмову іншої сторони від його підписання.
При цьому судом першої інстанції встановлено відсутність вини замовника у порушенні строків виконання підрядником робіт і рішення суду в цій частині відповідач не оскаржив.
За відсутності підписаного акту приймання-передачі робіт підрядником і прийняття їх замовником правові підстави для висновку, що такі роботи були виконані у визначений договором строк відсутні.
Відповідач не довів, що прострочення передання робіт замовнику сталося не з його вини.
Погодження сторонами договору 20.07.2019 акту виявлених недоліків №2 до договору підряду № Е/2 від 28.12.2018 року та встановлення в ньому строку для їх усунення до 04.08.2019 року (включно) не звільняло підрядника від відповідальності за прострочення строку виконання робіт, яка була визначена умовами укладеного між сторонами договору.
Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що продовження підрядником виконання робіт та усунення виявлених недоліків поза межами встановленого договором строку для їх виконання є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої умовами договору у виді штрафу за прострочення виконання робіт.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання на 10 днів та невиконання робіт до 15 травня 2019 року відповідно до п. 8.4 договору, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду щодо неможливості подвійного притягнення особи до подвійної юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/12876/19.
Судом встановлено, що у пункті 8.4 сторони договору погодили, що за прострочення строку виконання робіт на 10 днів підрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 10% від договірної ціни. Якщо виконання другого етапу робіт не буде завершено до 30.05.2019 року, підрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 20% від договірної ціни.
При цьому притягнення сторони до відповідальності не звільняє останню від обов'язку виконання зобов'язань за договором ( пункт 8.6 договору).
Отже, у пункті 8.4 договору сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу за однакове та єдине порушення, яке полягає в простроченні підрядником виконання підрядних робіт, та визначили конкретні суми штрафу за прострочення виконання підрядних робіт в залежності від періоду часу, в який такі роботи виконуються та/або були завершені. Можливість одночасного стягнення штрафних санкцій за різні періоди прострочення виконання підрядником робіт умовами договору не передбачена.
Одночасне стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання підрядних робіт (єдине, однакове порушення) на 10 днів та в цілому до 30.05.2019 є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не відповідає положенням статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.
Отже, за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.
За змістом статті 875 ЦК України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу.
У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає, що розрахунок пені виконано позивачем невірно, оскільки, виходячи з умов договору безпідставним є нарахування позивачем пені окремо за прострочення виконання зобов'язань відповідачем з проведення робіт за договором за період з 15 березня 2019 року до 15 травня 2019 року.
За таких підстав суд дійшов висновку, що штраф підлягає стягненню у розмірі 20% від договірної ціни в сумі 87 818,80 грн ( 439 094 грн х 20%).
Оскільки суд першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову неправильно застосував норми матеріального права, оскаржуване судові рішення не може вважатися законними та обґрунтованими, а тому в силу статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову, з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 195,42 грн ( 878,17 грн +1 317,25 грн), що становить 66,65% задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Войцеховського Михайла Юрійовича задовольнити частково.
Рішення Вишгородського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2023 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу за договором підряду скасувати.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення вказаного позову.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) суму штрафу в розмірі 87 818,80 грн за прострочення строку виконання робіт згідно договору підряду від 28 грудня 2018 року №Е/2.
В решті позову відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 195,42 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.04.2024.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук