Справа № 474/492/24
Провадження № 1-кс/474/65/24
про накладення арешту на майно
30.04.24р. с-ще Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув клопотання дізнавача у кримінальному провадженні - т.в.о. начальника СД Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 16.04.2024р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024153200000034, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, про арешт майна, -
встановив:
29.04.2024р. дізнавач у кримінальному провадженні - т.в.о. начальника СД Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенант поліції ОСОБА_3 (далі - дізнавач) звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор), в рамках кримінального провадження, внесеного 16.04.2024р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024153200000034, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в якому з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на засіб для самозахисту сльозоточивої та дратівної дії “ТЕРЕН-4”, який поміщено до полімерного прозорого сейф-пакету Слідчого управління Національної поліції України PSP1016766 з пояснювальними написами, підписами понятих та дізнавача, який належний ОСОБА_5 , жительці АДРЕСА_1 , заборонивши його відчуження, розпорядження та користування будь-яким особам.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду (повістки про виклик до суду вих № 474/492/24/2270/24 від 29.04.2024р.). Водночас 30.04.2024р. звернувся до суду із письмовою заявою, в якій підтримує клопотання та просить судовий розгляд проводити у його відсутність, оскільки через переведення відділу поліції на особливий режим роботи, у зв'язку з веденням в Україні воєнного стану, не має можливості брати участь у судовому засіданні.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомленийпро час, дату та місце судового розгляду (повістка про виклик до суду вих № 474/492/24/2271/24 від 29.04.2024р.), про причини неявки не повідомив.
Фактична власниця ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду (телефонограма № 114 від 29.04.2024р.), про причини неявки не повідомила.
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб, які беруть участь у розгляді клопотання про арешт майна, в судове засідання не перешкоджає розгляду вказаного клопотання, а тому вважаю доцільним розглянути питання про арешт майна без участі вказаних осіб.
Вивчив матеріали клопотання, вважаю встановленим таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання, яке подане до суду 29.04.2024р., з порушенням строків,визначенихч. 5 ст. 171 КПК України, 15.04.2024р. до Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява ОСОБА_6 про те, що 13.04.2024р. по АДРЕСА_1 , місцева мешканка ОСОБА_5 , близько 23 год. 30 хв., на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпилила рідину з перцевого (газового) балону в обличчя його неповнолітнього сина ОСОБА_7 , чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді опіків слизової оболонки очей, носа та ротової порожнини.
За даним фактом СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження, внесене 16.04.2024р. до ЄРДР за № 12024153200000034, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
19.04.2024р. ОСОБА_5 добровільно видала працівникам поліції Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області засіб для самозахисту сльозоточивої та дратівної дії “ТЕРЕН-4', який поміщено до полімерного прозорого сейф-пакету PSP1016766 та передано до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Вказаний засіб для самозахисту сльозоточивої та дратівної дії “ТЕРЕН-4” 19.04.2024р., на підставі ст. 98 КПК України, визнано речовим доказом.
Вищевказані обставини підтверджується: витягом з ЄРДР за № 12024153200000034; письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 16.04.2024р.; протоколом огляду матеріальних об'єктів (предмета) та таблицею зображень до нього від 19 04.2024р.; постановою про визнання матеріальних об'єктів із доказовим значенням речовими доказами у кримінальному провадженні від 19.04.2024р.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При чому ч. 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, причому у даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.ч. 10 та 11 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 1, 2 та 3 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
В сукупності вищевикладеного вважаю, що дізнавач довів необхідність арешту вищевказаного майна з метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору, а також проведення технічної експертизи вилученого посвідчення і наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому є достатні підстави для задоволення клопотання.
Водночас слід роз'яснити учасникам кримінального провадження, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 175, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання дізнавача у кримінальному провадженні - т.в.о. начальника СД Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 16.04.2024р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024153200000034, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на засіб для самозахисту сльозоточивої та дратівної дії “ТЕРЕН-4”, який поміщено до полімерного прозорого сейф-пакету Слідчого управління Національної поліції України PSP1016766 з пояснювальними написами, підписами понятих та дізнавача, який належний ОСОБА_5 , жительці АДРЕСА_1 , заборонивши його відчуження, розпорядження та користування будь-яким особам.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1