465/2658/24
2/465/2168/24
про направлення справи за підсудністю
29.04.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвання шлюбу -
Представник позивачки звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розглянувши надані матеріали, прихожу до висновку про необхідність передання справи за підсудністю, виходячи з наступного.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Слід також врахувати, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Зі змісту ст. 28 ЦПК України вбачається, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
У відповідності до ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
За результатами отриманої судом інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області отриманої судом 26.04.2024 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 21.09.1994 року за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до території Залізничного району м.Львова.
В той же час, за результатами отриманої судом інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області отриманої судом 26.04.2024 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована з 02.03.2010 року за адресою: АДРЕСА_2 , що також належить до території Залізничного району м.Львова.
Відтак, представник позивача не обґрунтував щодо підсудності такої справи Франківському районному суду м.Львова, та такі обставини не були встановленні на момент постановлення ухвали судом.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України визначено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З таких обставин, приходжу до висновку про необхідність направлення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвання шлюбу за підсудністю на розгляд Залізничного районного суду м. Львова.
За нормами ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 260, 261, 354 ЦПК України -
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвання шлюбу передати за підсудністю на розгляд Залізничного районного суду м. Львова.
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з одного суду до іншого, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складанні повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мартинишин М.О.