Справа № 761/11873/24
Провадження № 1-кп/761/3011/2024
08 квітня 2024 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 009 01 від 28.02.2024, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. НовопетрівкаРоздільнянського району Одеської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 315 КПК України у разі, якщо відсутні підстави для прийняття інших рішень, суд у підготовчому судовому засіданні призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи вказаний процесуальний документ таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК. Крім того, державний обвинувач просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що у цьому кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК, оскільки, з огляду на покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, обвинувачений може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник не заперечувала проти призначення обвинувального акта до судового розгляду, однак просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи необґрунтованістю визначених ризиків.
Обвинувачений не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду. Просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання, застосувавши при цьому домашній арешт.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, серед іншого, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З огляду на зазначене суд вважає, що прокурором дотримані вимоги ст. 291 КПК, обвинувальний акт містить дані, обов'язкова наявність яких визначена законом.
Кримінальне провадження відповідно до ст. 32, 33 КПК підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК, підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, у силу ч. 6 цієї статті суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
На підставі вказаних засад кримінального провадження, а також згідно з ч. 2 ст. 318 КПК, суд, з'ясовуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вважає, що такими особами мають бути прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обвинувачений та його захисник.
Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, суддя бере до уваги, що частиною 1 статті 194 КПК на суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу під час досудового розслідування покладений обов'язок встановити існування таких складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас Главою 28 КПК визначено, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом. Тобто, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії судового провадження виключається.
Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільності застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, що свідчить про наявність ризику вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Характер інкримінованого обвинуваченому злочину, пов'язаного з викраденням чужого майна свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_5 та підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Суд також бере до уваги, що обвинувачений не має офіційного місця роботи, будь-яких підтверджень щодо наявності утриманців обвинуваченим не надано, отже, наведений вище ризик є обґрунтованим.
Крім того, не виключено, що обвинувачений з метою уникнення відповідальності за інкриміновані йому злочинні дії може здійснити незаконний вплив на потерпілого та свідків з метою зміни останніми показань, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Сукупність викладеного, приводить суд до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Враховуючи наведе, суд дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, підстав для застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 - суд не вбачає.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, суд, приймаючи до уваги обставини вчинення злочину, вважає, що застава у межах, передбачених ст. 182 КПК зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 22, 177, 182, 183, 194, 291, 309, 314, 315, 334 КПК України, суд
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченнямОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, призначити на 09 год. 00 хв. 16 квітня 2024 року у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 06 червня 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в АДРЕСА_2 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця перебування;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Про час та місце судового розгляду повідомити сторони кримінального провадження.
Забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення покласти на прокурора.
Ухвала в частині рішення щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1