Справа № 761/10810/24
Провадження № 3/761/2908/2024
26 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 11 березня 2024 року серії ВАБ №234562, 11 березня 2024 року о 15 год 15 хв на вулиці Щусєва, 44/4 у місті Києві водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_1 , надавав послуги таксі з перевезенням пасажирів без державної ліцензії, передбаченої п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що хотів лише спробувати такий вид заробітку і здійснив всього 3-4 поїздки.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 11 березня 2024 року серії ВАБ №234562, рапорт працівника поліції від 11 березня 2024 року, відео з БК475815, 470453, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Положенням ч. 1 ст. 164 КУпАП встановлена адміністративні відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Під господарською діяльністю за ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає, серед інших, такий вид господарської діяльності як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Згідно п. 145 Постанови КМУ від 18 лютого 1997 р. № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», автомобільний перевізник зобов'язаний: мати документи для здійснення перевезень згідно із законодавством.
Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно п. 27 Постанови КМУ від 02.12.2015 р. № 1001 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом», до використання під час провадження господарської діяльності допускаються транспортні засоби, які: є власністю ліцензіата та мають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або надані ліцензіату в оренду, кредит, лізинг і мають свідоцтво про реєстрацію та тимчасовий реєстраційний талон, якщо передбачено їх оформлення.
Так, з дослідженого суддею відеозапису вбачається, що за вказаних у протоколі обставин працівники поліції зупинили ОСОБА_1 , який дійсно керував автомобілем марки «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_1 , який бендований написом «Uklon», в салоні якого знаходився один пасажир. Крім того, ОСОБА_1 підтвердив факт перевезення пасажира службою таксі, зазначивши про те, що ліцензія на перевезення пасажирів у нього відсутня, ніби то забув у напарника, однак в судовому засіданні ніяких документів також не надав.
Із відеозапису вбачається й те, що пасажир автомобіля повідомив, що здійснив замовлення таксі через додаток Uklon та надав його для огляду.
Отже, дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 164 КУпАП, а вина підтверджується зібраними доказами.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Таким чином, враховуючи обставини дорожньо-транспортної пригоди, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 164 КУпАП без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення даного адміністративного правопорушення.
У порядку, визначеному ст. 401 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 401, 124, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., на користь держави без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення даного адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олена ЧАЙКА