Справа №757/4258/24-ц
2/760/7537/24
22 квітня 2024 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, спричиненої військовою збройною агресією Російської Федерації проти України,-
25.01.2024 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до Держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, спричиненої військовою збройною агресією Російської Федерації проти України, в якій просить:
стягнути з держави Російська Федерація на користь позивача ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 1 442 000 гривень 00 копійок, що на день подання позову згідно офіційного курсу Національного банку України становить 35 000 євро, та майнову шкоду в розмірі 213 000 гривень 00 копійок, що на день подання позову згідно офіційного курсу Національного банку України становить 5 169 євро.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2024 року, справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, спричиненої військовою збройною агресією Російської Федерації проти України, - передано на розгляд за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
17.04.2024 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріали вищезазначеної справи.
18.04.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що дана справа не підсудна Солом'янському районному суду м. Києва з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Вирішуючи питання про можливість прийняття справи до розгляду Солом'янським районний судом м. Києва, суддя виходить з наступного.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Учасники справи зобов'язані діяти в межах відповідних судових процедур. Зазначені процедури спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Приписами ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідач - Держава Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 27, що територіально відноситься до територіальної юрисдикції Солом'янського районного суду м. Києва.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.22 № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Наразі відповідними указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжено.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", зокрема, пред'явлення позову до іноземної держави, - може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Разом з тим, судом враховано, що 24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність дипломатичних установ Російської Федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади Російської Федерації за посередництва третіх держав не здійснюється.
При цьому, відповідно до ч. 17 ст. 28 ЦПК України, позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред'являтися також за місцем проживання чи перебування позивача.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки від 15.06.2022 №3006-5001754924 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що міститься в матеріалах поданого позову вбачається, що позивач ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності (роз'яснення, що викладені в пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 № 3).
Процесуальне законодавство передбачає альтернативну підсудність, яка надає позивачеві можливість на свій вибір звернутись за вирішенням спору до одного із декількох судів, зазначених у ЦПК України. Зокрема, ч. 6 ст. 28 цього Кодексу передбачає, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди, а частина 17 зазначеної статті визначає, що позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв'язку із збройною агресією російської федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред'являтися також за місцем проживання чи перебування позивача..
Виходячи з характеру заявлених позовних вимог, які стосуються відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої військовою збройною агресією Російської Федерації проти України, суд вважає, що альтернативна підсудність полягає у виборі позивачем суду, до якого може бути поданий цей позов, між судом за місцем заподіяння шкоди, тобто судом, юрисдикція якого поширюється на територію, за місцем мешкання позивача ( АДРЕСА_2 ) або судом за місцем знаходження майна (Сєвєродонецький міський суд Луганської області, який відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, відповідно до розпорядження Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Слід також зазначити, що згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Таким чином, аналізуючи викладене, вважаю за необхідне зазначений вище позов для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина передати на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва (адреса: 01010, м. Київ, вул. Володимирська, 15) за місцем проживання позивача згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 187, 260, 353-354 ЦПК України, суддя, -
Справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, спричиненої військовою збройною агресією Російської Федерації проти України, - передати на розгляд до Печерського районного суду м. Києва (адреса: 01010, м. Київ, вул. Володимирська, 15).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Букіна О.М.