СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3384/24
ун. № 759/8542/24
29 квітня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Габрієль Лідії Євгенівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суддя, розглянувши матеріали позовної заяви вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. ст. 95, 175, 177 ЦПК України.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, суди відкривають провадження в такій справи у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особи відповідальних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Аналогічні висновки викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19).
У позовній заяві в якості відповідача зазначено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є., яка не є належним відповідачем у даному спорі.
Отже, відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності спадкоємців або неприйняття ними спадщини чи відмови від неї - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, якою є Київська міська рада.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не були викладені обставини та не зазначені докази щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, тобто у строк шість місяців з часу відкриття спадщини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що не була обізнана, що термін на вступ в спадщину становить 6 місяців, а також сімейні обставини (народження дитини), однак у підтвердження вказаного доказів не надає.
Таким чином позивачу слід уточнити суб'єктний склад учасників справи, зокрема визначити належного відповідача, викласти обставини та зазначити докази щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, позивачу необхідно підтвердити відповідність копій наданих письмових доказів оригіналам, які знаходиться у неї, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Однак в порушення даної норми позивачем не додано позовної заяви для відповідача.
Наведені недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Так, усуваючи недоліки, позивачу необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, визначившись з колом учасників справи, надати докази щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, підтвердити відповідність копій наданих письмових доказів оригіналам та відповідно до кількості учасників надати копії заяви з додатками.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суддя роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 43, 76, 81, 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Габрієль Лідії Євгенівни про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, п'ять днів з дня отримання ухвали. Роз'яснити, що у випадку не усунення вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб