СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3337/24
ун. № 759/8252/24
26 квітня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності,
Представник позивача звернувся до суду з позовом про припинення права власності ОСОБА_2 на 1/4 частки 1-кімнатної квартири, загальною площею 32,4 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частки 1-кімнатної квартири, загальною площею 32,4 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; виплатити ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі ринкової вартості 1/4 частки 1-кімнатної квартири, загальною площею 32,4 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 287 429 , 00 коп., внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду
Заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
У відповідності до п. 3 ч. 3ст. 175ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити : виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно п. 2ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Під дійсною вартістю майна, як зазначено у п. 12 а Постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Крім цього, як вказав Верховний Суд у справі N 336/4407/15 від 17.07.2019, аналіз конструкції норм статей 364 та 365 ЦК України свідчить, що положення статті 365 ЦК України регулюють випадки, коли позивач співвласник майна, домагається позбавлення права власності на частку майна інших співвласників відповідачів у справі. Випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості належної йому частки та визнання за останніми права власності на все майно регулюються статтею 364 ЦК України. Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у справі N 6-2925цс15.
Частиною 2 статті 365 Цивільного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Тобто, враховуючи вищенаведене, вбачається, що підставою для розгляду позовної заяви про припинення права на частку в спільному майні є внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що докази про внесення вартості частки спірного майна на депозитний рахунок суду відсутні.
Крім того, в матеріалах справи також відсутні будь-які відомості про те, чи відповідач погодилася на отримання такої компенсації за частку, право власності на яку бажає припинити та визнати за собою позивач. Відсутність такої інформації може в майбутньому перешкодити суду у прийнятті законного та обгрунтованого рішення.
Крім того, встановлено, що даний позов сформовано та подано через систему «Електронний суд».
17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
За змістом частини 5 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч. 7ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Частиною 8 статті 43 ЦПКУкраїни встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до розділу 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС), учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У порушення наведених норм позивачем не додано доказів того, що інші учасники справи мають зареєстрований кабінет, що їм була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет" або в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв'язку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.177ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Тобто в інших випадках, позивач повинен подати до суду примірник позовної заяви з додатками для направлення учасникам процесу.
Позивачу необхідно надати відомості щодо направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача у відповідності до вимог цивільного процесуального закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 95, 175, 185, 285 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Петренко