СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-н/759/326/24
ун. № 759/8099/24
25 квітня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 ,-
У квітні 2024 року ТОВ «Інвестбудгаличина» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму ВССУ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності.
При цьому, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
У даному випадку заява не торкається вимог із приводу нерухомого майна, а є вимогою, пов'язаною із стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Частиною першою статті 161 ЦПК України встановлений вичерпний перелік вимог, за якими може бути виданий судовий наказ.
У відповідності до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
Відповідно до реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
При цьому, за змістом п. 7 ч. 1 ст. 162 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Отже, в порядку наказного провадження проводиться розгляд справ щодо яких презюмується відсутність спору.
Під час розгляду цивільної справи N 646/8916/17 (постанова від 27.03.2019) Верховний Суд вказав, що позови що виникають з приводу нерухомого майна це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Таким чином, правила виключної підсудності стосуються випадків, коли відносно нерухомого майна триває спір, вирішення якого можливе виключно за наслідками розгляду справи по суті, а відтак, ці правила не можуть застосовуватись до заяв наказного провадження, де розгляд справи по суті не відбувається та презюмується відсутність спору.
Вказане пояснюється особливим порядком розгляду справ наказного провадження, де боржник не повідомляється про розгляд справи, однак йому забезпечується право перегляду цього судового рішення. Власне, саме з метою спрощення реалізації цього права справи наказного провадження розглядаються лише за правилами загальної підсудності, тобто за місцем реєстрації боржника.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ЦПК України якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Встановлено, що місцем реєстрації боржника є АДРЕСА_1 ., що відноситься до Дарницького району м. Києва та юрисдикційно не відноситься до Святошинського районного суду м. Києва.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин, враховуючи, що дана справа не підсудна Святошинському районному суду м. Києва, суд постановляє ухвалу про передачу цивільної справи за заявою ТОВ «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва
Керуючись ст.ст. 165, 166, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 передати на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення .
Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О. Петренко