Справа № 723/1230/24
Провадження № 2/723/1885/24
26 квітня 2024 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Бужори В.Т.,
за участю секретаря судового засідання Чікал І.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку майна колгоспного двору та спадкове майно за законом, -
Позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку майна колгоспного двору та спадкове майно за законом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 - голова двору та його онук ОСОБА_1 набули у спільну сумісну власність домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку - літ. «А-І», мансарди - літ. «Мс», підвалу - літ. «Пд», гаража - літ. «Б», сараїв - літ. «В, Г», літньої кухні - літ. «Д», криниці - №1, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,30 га, з яких 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,05 га - для ведення особистого селянського господарства. Вказане домоволодіння станом на 15.04.1991 року відносилось до категорії «колгоспний двір», де проживали та були зареєстровані вищевказані особи, отже, кожен з них набув право власності на частку вказаного домоволодіння.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5 .
Також вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дідусь ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому частку вищевказаного домоволодіння.
Зазначає, що він після смерті ОСОБА_4 , відповідно до ст.ст.529, 549 Цивільного кодексу Української РСР (норма права, яка діяла на момент виникнення правовідносин), вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки після смерті дідуся протягом шестимісячного строку фактично вступив в оперативне управління та володіння спадковим майном (провів поточний ремонт в будинку, в якому залишився проживати, почав обробляти земельну ділянку).
Також зазначає, що, оскільки, спадкодавець ОСОБА_4 при житті право власності на належне йому нерухоме майно не зареєстрував у відповідних органах, оформити спадкові права через нотаріальну контору він не в змозі.
Вказує, що крім нього спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є відповідач по справі - син спадкодавця ОСОБА_2 , який спадщину не претендує.
Просив визнати за ним право власності на спадкове домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку - літ. «А-І», мансарди - літ. «Мс», підвалу - літ. «Пд», гаража - літ. «Б», сараїв - літ. «В, Г», літньої кухні - літ. «Д», криниці - №1.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, його представник адвокат Казюк О.О. надав суду клопотання, в якому просив цивільну справу розглянути у його відсутності та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримують повністю, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, відмовляється від прийняття спадщини за законом, а також просив розглянути цивільну справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.
Судом встановлено, що, відповідно до копії свідоцтва про народження: серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 06.11.1947 року уклали шлюб, після реєстрації якого ОСОБА_8 обрала прізвище « ОСОБА_9 ».
Відповідно до копії свідоцтва про народження: серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З копії свідоцтва про зміну прізвища, імені по батькові серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_12 18.08.1992 року змінив прізвище та по батькові на ОСОБА_1 , актовий запис №27.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 20.09.1983 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 26 років, в с. Паляниченці Фастівського району Київської області, померла ОСОБА_11 .
Домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку - літ. «А-І», мансарди - літ. «Мс», підвалу - літ. «Пд», гаража - літ. «Б», сараїв - літ. «В, Г», літньої кухні - літ. «Д», криниці - №1, станом на 15.04.1991 року відносилось до суспільної групи «колгоспний двір», де проживали та були зареєстровані ОСОБА_4 - голова двору та його онук ОСОБА_1 . За вказаним домоволодінням закріплена земельна ділянка загальною площею 0,30 га, з яких 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,05 га - для ведення особистого селянського господарства. Дані обставини підтверджені копіями технічного паспорта на житловий будинок садибного типу, довідками, виданими Панківським старостинським округом Сторожинецької міської ради за №181, 183 від 28.02.2024 року.
Згідно ч.1 ст.120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч.2 ст.123 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється, виходячи з рівності усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 набули право власності на вказане домоволодіння в частці по частці кожен.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 28.07.1993 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 73 роки, в с. Клинівка Сторожинецького району помер ОСОБА_4 .
З довідок, виданих Панківським старостинським округом Сторожинецької міської ради №180,184 від 28.02.2024 року та №193 від 29.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 , 1919 р.н. на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 та разом з ним був зареєстрований його онук ОСОБА_1 , який проживав у вказаному житловому будинку, обробляв земельну ділянку та здійснював поточний ремонт в будинку.
Згідно копії витягу зі Спадкового реєстру №76402452 від 28.03.2024 року після смерті ОСОБА_4 дані про зареєстровану спадкову справу відсутні.
З довідки, виданої Панківським старостинським округом Сторожинецької міської ради 29.02.2024 року за №192 вбачається, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_13 ). ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є однією і тією ж особою.
Спадкодавець ОСОБА_4 при житті право власності на належне йому нерухоме майно не зареєстрував у відповідних органах, через що позивач позбавлений можливості оформити спадкові права через нотаріальну контору, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №371467608 від 26.03.2024 року, відповідно до якої право власності, інше речове право на будинок АДРЕСА_1 , не зареєстровано.
Відповідно до ст.1265 Цивільного кодексу України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого стеттею 1270 цього кодексу, він не заявив про відому від неї.
Відповідно до ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом п'ятої черги після смерті дідуся ОСОБА_4 , вчасно прийняв спадщину, оскільки проживав разом зі спадкодавцем на день його смерті та вступав о оперативне управління та володіння спадковим майном, а також володіє часткою у колишньому колгоспному дворі.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 , відмовився від прийняття спадщини, позовні вимоги визнає, тобто не заперечує права позивача щодо набуття в порядку спадкування частки домоволодіння, яка належала спадкодавцю, що, на думку суду, узгоджується з положеннями ч.2 ст.1274 ЦК України.
Частиною 1 та 3 ст.12 ЦК України визначено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може відмовитися від свого майнового права.
Таким чином, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що звернення з даним позовом до суду є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача. Обставин, які б свідчили про порушення права інших осіб внаслідок задоволення позовних вимог, судом не встановлено.
За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст.120,123, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст.12, 15, 16, 1216, 1218, 1261, 1268, 1274 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку майна колгоспного двору та спадкове майно за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку - літ. «А-І», мансарди - літ. «Мс», підвалу - літ. «Пд», гаража - літ. «Б», сараїв - літ. «В, Г», літньої кухні - літ. «Д», криниці - №1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.