23 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 621/2833/21
провадження № 51- 2119 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Зміївського районного суду Харківської області
від 7 грудня 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року, а також заяву про поновлення строку на касаційне оскарження,
установив:
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 7 грудня 2022 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року вказаний вирок залишено без змін.
16 квітня 2024 року захисник ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на ці судові рішення разом із заявою про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Перевіривши надані матеріали, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не може бути предметом касаційного розгляду, оскільки подана після закінчення строку касаційного оскарження, встановленого у ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), та за відсутності підстав для його поновлення.
Відповідно до вимог ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися
у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
За правилами ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений ухвалою суду за клопотанням зацікавленої особи.
Поняття поважних причин пропуску є оцінювальним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження захисник зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали засуджений ОСОБА_5 , який утримується в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)»
не отримував і при ознайомленні захисника з матеріалами справи в суді він також не виявив доказів на підтвердження її вручення засудженому. Ураховуючи, що копію рішення апеляційного суду засуджений не отримував, захисник просить обчислювати строк його отримання з дня ознайомлення ним у статусі захисника з матеріалами кримінального провадження, а саме з 8 квітня 2024 року.
Як убачається зі змісту ухвалиХарківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року, засуджений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 брали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а тому, передбачений ч. 2
ст. 426 КПК строк на оскарження для захисника закінчився 23 червня 2023 року.
Правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене
ст. 426 КПК, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою. Вказана норма процесуального закону не дає привілею щодо окремого обчислення строків на касаційне оскарження для кожного нового захисника чи представника, залученого у кримінальному провадженні для надання правової допомоги вже після ухвалення судом судового рішення, яке оскаржується.
До того ж, ураховуючи зміст доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженому, захисник ОСОБА_4 увійшов у справу поза межами строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, а тому передбачених законом підстав для поновлення йому цього строку немає, адже для визначення пропуску процесуального строку учасникам провадження необхідно, щоб таке право на оскарження у особи існувало на час ухвалення оскаржуваного рішення або ж принаймні виникло у період, який встановлений законом для оскарження такого рішення (три місяці з моменту проголошення рішення апеляційним судом).
З огляду на це, вступ у справу захисника ОСОБА_4 поза межами строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною причиною пропуску такого строку та не може бути підставою для його поновлення.
З урахуванням наведеного, підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала,
не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції
за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про поновлення строку
на касаційне оскарження вироку Зміївського районного суду Харківської області від 7 грудня 2022 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 23 березня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_5 відмовити.
Касаційну скаргу захисника разом із усіма доданими до неї матеріалами повернути останньому.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3