Ухвала
29 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 279/1215/23
провадження № 61-5400ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним,
10 квітня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
від 31 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 19 жовтня 2023 року у цивільній справі № 279/1215/23.
За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження)вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
I. Щодо строку на касаційне оскарження
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Повний текст постанови Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року складено 19 жовтня 2023 року, натомість касаційна скарга подана
10 квітня 2024 року, тобто із пропуском строку на касаційне оскарження передбаченого статтею 390 ЦПК України.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначено дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
За змістом частини першої статті 127 ЦПК України поновлення пропущеного процесуального строку встановленого законом здійснюється судом за заявою учасника справи.
Однак відповідна заява (клопотання) про поновлення пропущеного строку, заявником не подана.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Підтвердженням дати отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема довідка суду; поштові документи, що дають можливість ідентифікувати поштове відправлення або інші документи, які підтверджують дату вручення заявникам оскарженої ухвали апеляційного суду або факт її не отримання.
ІI. Щодо підстав касаційного оскарження
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В касаційній скарзі заявник підставою касаційного оскарження зазначає зокрема пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах), однак при цьому не конкретизує норму (норми) права, щодо застосування якої (яких) у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Отже, наразі, заявником належним чином не виконані вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
1) подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням причин пропуску вказаного строку та наданням доказів, які підтверджують дату вручення ОСОБА_1 або його представнику (якщо той отримав раніше) копії оскаржуваної постанови Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року;
2) надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), з урахуванням роз'яснень викладених в цій ухвалі.
У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі надання доказів надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не зареєстровані в системі Електронний Суд.
У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв'язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у цивільній справі № 279/1215/23 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, а у разі, якщо не буде подана заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович