Ухвала
24 квітня 2024 року
м. Київ
справа №127/31804/23
провадження № 61-4675 ск 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 360 648,32 грн відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 грн відшкодування моральної шкоди.
2. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі.
3. У грудні 2023 року представник відповідача - адвокат Педина О. А. звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі комплексної судової авто-товарознавчої та авто-технічної експертизи.
4. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2024 року клопотання адвоката Педини О. А. про призначення комплексної судової автотоварознавчої та автотехнічної експертизи задоволено частково. Призначено в справі комплексна судова автотоварознавча та автотехнічна експертиза, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. На вирішення судової автотоварознавчої експертизи поставлено питання: Яка вартість матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу Opel Ampera, VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 13 липня 2023 року, в цінах станом на дату настання дорожньо-транспортної пригоди?; На вирішення судової автотехнічної експертизи поставлено питання: Якими вимогами Правил дорожнього руху повинні були керуватись учасники дорожньо-транспортної пригоди водії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дорожній ситуації, яка мала місце під час дорожньо-транспортної пригоди 13 липня 2023 року на вулиці АДРЕСА_1 ?; Чи відповідали в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_3 вимогам Правил дорожнього руху, в тому числі п. п. 2.3 б, 9.4, 10.1?; Чи мала водій ОСОБА_3 технічну можливість запобігти зіткненню та які дії для цього їй слід було вчинити? В задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
5. Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 задоволено, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2024 року скасовано в частині призначення судової автотехнічної експертизи та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання Педини О. А. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про призначення судової автотехнічної експертизи - відмовлено.
6. У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2024 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким залишити в силі ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2024 року в частині призначення автотехнічної експертизи.
7. Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
9. Так, відповідно до пункту 12 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи.
10. Частиною першою статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
11. Отже, ухвала суду першої інстанції щодо призначення експертизи не віднесена до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, так як переглядалася в апеляційному порядку на підставі пункту 12 частини першої статті 353 ЦПК України, який відсутній в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, а постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи у справі не може бути переглянута судом касаційної інстанції, оскільки не є постановою суду апеляційної інстанції, ухваленою за результатами апеляційного перегляду справи за скаргою на рішення суду.
12. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
13. Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
14. Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на касаційне оскарження деяких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на оскарження таких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
15. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
16. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
17. Згідно з положенням частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
18. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
19. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України, тому не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2024 року.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ І. В. Литвиненко
/підпис/ Є. В. Петров