23 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 368/1473/15-ц
провадження № 61-5383ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грекової Лариси Володимирівни, на додаткове рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Балико-Щучинська сільська рада, Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, Київська обласна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про усунення перешкод в користуванні власністю, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Балико-Щучинської сільської ради про усунення перешкод в користуванні проїздом загального користування, скасування рішення,
У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом визнання недійсним та скасування державного акту серії ЯА №41008, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 13 квітня 2005 року на ім'я ОСОБА_1 та державної реєстрації цього державного акту; зобов'язати ОСОБА_1 відновити межі земельних ділянок, які належать ОСОБА_2 , згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 30 листопада 2002 року, та перенести збудований відповідачкою паркан згідно з межами, зазначеними у державному акті на право приватної власності на землю від 30 листопада 2002 року.
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила:
зобов'язати ОСОБА_2 звільнити проїзд загального користування до житлового будинку АДРЕСА_1 та демонтувати встановлену нею бетонну стінку та стовпчики на повороті з АДРЕСА_1 ;
зобов'язати ОСОБА_2 знести збудовану неї бетонну відмостку (фундамент) між земельною ділянкою будинку АДРЕСА_1 ;
зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 проїздом загального користування до житлового будинку АДРЕСА_1 за вказаною адресою;
визнати незаконним та скасувати рішення Балико-Щучинської сільської ради від 15 січня 2015 року, яким затверджено акт погодження меж від 17 грудня 2014 року, вирішено вважати спільну межу між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погодженими, надано дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів на землю.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою, площею 0,0320 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,159 га з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, які розташовані на АДРЕСА_1 шляхом визнання недійсним та скасування: державного акту серії ЯА № 410089, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 13 квітня 2005 року на ім'я ОСОБА_1 та державної реєстрації цього державного акту.
Зобов'язано ОСОБА_1 відновити межі земельних ділянок загальною, площею 0,03238 га за вказаною адресою, які належать ОСОБА_2 , згідно з Державним актом на право приватної власності на землю, зареєстрованим в Книзі записів державних актів за № 153 від 30 листопада 2002 року, та перенести збудований нею паркан згідно з межами, зазначеними у вказаному державному акті.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року скасовано в частині позову про зобов'язання ОСОБА_1 перенести збудований нею паркан згідно з межами, зазначеними в державному акті на право приватної власності на землю ОСОБА_2 , що зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 153 від 30 листопада 2002 року та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року у нескасованій судом апеляційної інстанції частині та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року залишено без змін.
Додатковим рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року, стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на проведення земельно-технічної експертизи в розмірі 18 000,00 грн.
У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Грекової Л. В., на додаткове рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також, підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, а саме: не дослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Кагарлицького районного суду Київської області цивільну справу № 368/1473/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Балико-Щучинська сільська рада, Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, Київська обласна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про усунення перешкод в користуванні власністю, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Балико-Щучинської сільської ради про усунення перешкод в користуванні проїздом загального користування, скасування рішення.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 23 травня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян