29 квітня 2024 року
м. Київ
справа №280/304/23
адміністративне провадження №К/990/13618/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №280/304/23 за позовом Запорізького міського центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Запорізький міський центр зайнятості звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області щодо повернення Запорізькому міському центру зайнятості наказу Господарського суду Запорізької області 07 грудня 2021 року про примусове стягнення у справі № 908/1030/21, поданого на виконання заявою від 03 серпня 2022 року № 1267/07-06;
- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області прийняти до виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2021 року про примусове стягнення у справі № 908/1030/21 про примусове стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь Запорізького міського центру зайнятості 20 901,54 грн виплаченої допомоги по безробіттю та 2 270,00 грн. судового збору.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області щодо повернення Запорізькому міському центру зайнятості наказу Господарського суду Запорізької області 07 грудня 2021 року про примусове виконання судового рішення у справі № 908/1030/21, поданого на виконання заяви від 03 серпня 2022 року № 1267/07-06, без виконання. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області прийняти до виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2021 року про примусове виконання судового рішення у справі № 908/1030/21 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь Запорізького міського центру зайнятості 20 901,54 грн виплаченої допомоги по безробіттю та 2 270,00 грн. судового збору
Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 23 січня 2024 року та від 07 березня 2024 року касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернуто скаржнику.
09 квітня 2024 року касаційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повторно надійшла до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 05 грудня 2023 року, а повторну касаційну скаргу у цій справі подано до суду поштою лише 05 квітня 2024 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.
Судом установлено, що вперше з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі №140/12270/23 відповідач звернувся 25 грудня 2023 року.
Проте, 23 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернуто особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, а саме - відсутністю підстав касаційного оскарження. Копія ухвали про повернення касаційної скарги направлена скаржнику та отримана ним 24 січня 2024 року (ухвала надійшла до електронного кабінету скаржника після 17 год), що підтверджується наявною інформацією у Діловодстві Верховного Суду.
16 лютого 2024 року відповідач вдруге звернувся з касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року.
07 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду повернуто касаційну скаргу як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі.
Втретє з касаційною скаргою Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області звернулось 05 квітня 2024 року, у тексті якої міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що своє право на касаційне оскарження відповідач реалізував у межах строку на касаційне оскарження, проте Верховним Судом попередньо подані касаційні скарги були повернуті із визначенням того, що її повернення не перешкоджає повторному зверненню до суду касаційної інстанції. Враховуючи викладене, вважає причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та просить поновити такий строк.
Суд зазначає, що втретє подана касаційна скарга за змістом аналогічна попереднім, містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів, посилання на постанови Верховного Суду та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте подана втретє касаційна скарга, аналогічно попереднім, так і не відповідає вимогам частини другої статті 330 КАС України, зокрема, в частині необхідності наведення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним їх обґрунтуванням.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
При цьому, ухвалами Верховного Суду від 23 січня 2024 року та від 07 березня 2024 року вже надавалися вичерпні роз'яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав. Натомість, ці роз'яснення так і не були враховані скаржником при зверненні з касаційною скаргою втретє.
У касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Однак, вірно пославшись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, скаржником не вказано норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.
Керуючись статтями 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави пропуску строку Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №280/304/23.
Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №280/304/23 за позовом Запорізького міського центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто, а у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження чи визнання неповажними підстав пропуску строку - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. А. Губська