29 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 640/30477/20
адміністративне провадження № К/990/16058/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії з питань припинення діяльності Вищого господарського суду України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії держави Україна в особі Вищого господарського суду України, який порушив право ОСОБА_1 на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 1 091 226,60 грн. внаслідок застосування норм Закону України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», які визнані неконституційними відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у вигляді неотриманої вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 1 091 226,60 грн., завданої законом, що визнаний неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) майнову шкоду у розмірі 282 028, 17 грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням ОСОБА_1 та голова ліквідаційної комісії з питань припинення діяльності Вищого господарського суду України звернулись із апеляційними скаргами.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії з питань припинення діяльності Вищого господарського суду України залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року змінено, викладено пункт другий його резолютивної частини в наступній редакції:
« 2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) майнову шкоду у розмірі 1 091 226, 60 (один мільйон дев'яносто одна тисяча двісті двадцять шість) гривень 60 копійок, завданої законом, що визнаний неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року залишено без змін.
24 квітня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Державна казначейська служба України надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення цій справі.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII.
Підпунктом 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини другої статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Касаційну скаргу від імені Державної казначейської служби України підписано Тимофєєвою Тетяною Миколаївною , яка на підтвердження своїх повноважень додала до матеріалів касаційної скарги довіреність, видану у порядку передоручення, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ), Положення про Юридичний департамент Державної казначейської служби України (далі - Положення про юридичний департамент), Положення про відділ претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Державної казначейської служби України (далі - Положення про відділ), які затверджені наказом Державної казначейської служби від 01 липня 2021 року №176, та посадову інструкцію державного службовця.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивач, ОСОБА_1 , перебував на посаді судді Вищого господарського суду України, отже, посада позивача відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», у зв'язку з чим ця справа не є справою незначної складності.
Оскільки вказана справа не відноситься до категорії справ незначної складності, участь представника сторони на підставі довіреності унеможливлюється.
Також Суд звертає увагу, що Положення про юридичний департамент та Положення про відділ містять лише загальну інформацію щодо їх основних завдань, функцій, прав та обов'язків, склад керівництва та організації роботи, проте питання обсягу повноважень працівників їх та безпосередньо Тимофєєвої Тетяни Миколаївни цими Положенням не визначено.
Відповідно до посадової інструкції Тимофєєва Тетяна Миколаївна обіймає посадову заступника начальника відділу претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту та здійснює, зокрема, представлення (самопредставництво) інтересів Казначейства в суді (формування та підготовка процесуальних документів щодо позиції Казначейства позовами, скаргами до Казначейства, участь у судових засіданнях).
Водночас згідно з виписки ЄДРПОУ вбачається, що Тимофєєва Тетяна Миколаївна має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди - представник).
Оскільки відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" установлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, суд дійшов висновку, що надані Тимофєєвій Тетяні Миколаївні повноваження є обмеженими.
Суд звертає увагу, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва. Однак за інформацією у виписці ЄДРПОУ повноваження Тимофєєвої Тетяни Миколаївни представляти інтереси Державної казначейської служби України, зокрема, в частині відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди - обмежені, що свідчить про право підписанта касаційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва.
Пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Отже, касаційну скаргу необхідно повернути заявнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії з питань припинення діяльності Вищого господарського суду України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії- повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко