25 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/3126/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт»: Терещук О.О.,
Державного підприємства «Гарантований покупець»: Прокопів Н.М,
Приватного акціонерного товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»: не з'явився,
Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг: не з'явився,
Кабінету Міністрів України: не з'явився,
Міністерство енергетики України: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання за касаційною скаргою державного підприємства «Гарантований покупець»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023
у складі колегії суддів: Ткаченко Б. О. - головуючий, Майданевич А. Г.,
Гаврилюк О. М.
та на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023
суддя: Карабань Я. А.
у справі № 910/3126/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт»
до державного підприємства «Гарантований покупець»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»,
2) Національна комісія, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
3) Кабінет Міністрів України,
4) Міністерство енергетики України
про стягнення 5 798 692,95 грн,
Історія справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт» (далі - ТОВ «Єдиний Енергостандарт», позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець», відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 5 798 692,95 грн, з яких: 5 474 754,45 грн основний борг, 254 320,15 грн інфляційні втрати та 69 618,35 грн 3% річних.
2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу електричної енергії №15625/01 від 27.09.2018, в частині повної та своєчасної оплати придбаної електричної енергії.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі №910/3126/23 позов задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства «Гарантований покупець» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт» 5 474 754,45 грн основної заборгованості, 27 842,58 грн 3% річних, 254 320,15 грн інфляційних втрат та 86 980,21 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати на електроенергію, факт наявності боргу підтверджується матеріалами справи.
5. Водночас судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що розрахунки за електричну енергію за 2022 рік ним здійснюються з повним урахуванням положень наказів центрального органу виконавчої влади - Міністерства енергетики України, а саме: №140 від 28.03.2022 та №206 від 15.06.2022, оскільки станом на дату настання строку оплати за лютий та березень 2022 року наказ №140 від 28.03.2022 втратив чинність, а наказ №206 від 15.06.2022 ніяким чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановлене укладеним сторонами договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань згідно з договором та п. 10.4 Порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641.
6. Також суд першої інстанції зменшив розмір заявлених 3% річних на 60%, у зв'язку з цим, клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних задоволено частково, а з відповідача стягнуто на користь позивача 27 842,58 грн 3% річних.
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 у справі № 910/3126/23 залишено без задоволення апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець». Апеляційну скаргу ТОВ «Єдиний Енергостандарт» задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/3126/23 скасовано частково, викладено п. 2 рішення у наступній редакції:
«Стягнути з державного підприємства «Гарантований покупець» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт» 5 474 754,45 грн основної заборгованості, 69 606,45 грн 3% річних, 254 320,15 грн інфляційних втрат та 86 980,21 грн судового збору.»
В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/3126/23 - залишено без змін.
Стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Єдиний Енергостандарт» 4 026,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
8. Постанова мотивована неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.
9. Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних за загальний період з 16.09.2022 по 21.02.2023, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, що він виконаний невірно, оскільки розрахунок 3% річних слід здійснювати з 17.02.2023, у зв'язку із чим стягненню з відповідача підлягають 3% річних у загальному розмірі 69 606,45 грн.
10. Водночас апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення 3 % річних на 60 %.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
11. Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/3126/23, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
12. Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
13. Відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування п. 1.1, 1.3 наказу Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та п. 2, 3 наказу від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом».
14. Відповідач зазначає, що саме у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, з урахуванням ч. 8 ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», Міністерством енергетики України, в межах повноважень, передбачених п. 8 Положення про Міністерство енергетики України, видано накази від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206.
Зазначеними наказами Міністерство енергетики України встановило відсоткові значення, відповідно до яких ДП «Гарантований покупець» зобов'язаний здійснювати перерахування грошових коштів за куповану електричну енергію у виробників за «зеленим» тарифом.
15. ДП «Гарантований покупець» у касаційній скарзі наголошує на тому, що під час дії воєнного стану строки розрахунків за електричну енергію встановлюються постановою НКРЕКП, а розмір розрахунків встановлюються наказами Міненерго.
У зазначених наказах передбачено, що ДП «Гарантований покупець» здійснює діяльність із дотриманням вимог Порядку № 641, та з урахуванням положень викладених у цих наказах.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
16. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить закрити касаційне провадження у справі № 910/3126/23, у зв'язку з наявністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
17. Позивач вказує на наявність постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, в якій Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про стягнення з ДП «Гарантований покупець» заборгованості за придбану електричну енергію, вказав на те, що:
- у наказі Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»; наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; наказ не змінює обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці;
- у наказі Міністерства енергетики України від 15.06.2022 № 206 мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»; наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; наказ не змінює обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
18. Крім того, позивач просить Суд, у разі відмови у задоволенні клопотання позивача про закриття касаційного провадження, касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
19. ДП «Гарантований покупець» звернулося до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду або на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
20. Відповідач наголошує на тому, що касаційна скарга ДП «Гарантований покупець» стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
21. Відповідач зазначає про наявність протилежних висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 та в ухвалі від 11.01.2024 у справі № 910/14417/22, а також висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 01.02.2024 у справі № 640/10894/22.
22. Крім того, відповідач вказує на наявність підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23.
23. Кабінет Міністрів України у відзиві на касаційну скаргу просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог позивача.
24. Кабінет Міністрів України вказує на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме не застосовано до спірних правовідносин нормативне регулювання, яке діє під час особливого періоду (воєнний стан).
25. У письмових запереченнях позивач просить Суд у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду або на розгляд палати/об'єднаної палати відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
26. 27 вересня 2018 року між державним підприємством «Енергоринок» (далі - ДПЕ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт» (далі - виробник за зеленим тарифом) укладено договір №15625/01 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого ВАД зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
27. 30 червня 2019 року між державним підприємством «Енергоринок» (ДПЕ), державним підприємством «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт» (далі - виробник за «зеленим тарифом») укладено додаткову угоду №321/01 (далі - додаткова угода №321/01) до договору.
28. У пункті 1 додаткової угоди №321/01 сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова «Державне підприємство «Енергоринок» (далі - ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах замінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця.
29. Згідно з п. 2 додаткової угоди № 167/01 сторони дійшли згоди статті 1 - 10 договору замінити статтями 1 - 8 в новій редакції.
30. 29 квітня 2020 року сторони уклали додаткову угоду №1291/01/20, в якій дійшли згоди викласти статті 1 - 7 договору в новій редакції.
31. За цим договором виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами (п.1.1 договору).
32. Відповідно до п. 2.3 договору продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
33. Згідно з п. 2.4 договору сторони погодили, що продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
34. Пунктом п. 2.5 договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
35. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ (п.3.2 договору).
36. Відповідно до п. 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами.
37. У пункті 7.4 договору сторони також погодили строк дії договору та вказали на те, що якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, та Регулятором вже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030).
38. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторонами були підписані та скріплені печатками наступні акти купівлі-продажу електроенергії: за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 10 339 933,45 грн та за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 7 584 330,43 грн.
Сторонами були підписані акт коригування від 30.09.2022 за березень 2022 року на суму 87 025, 38 грн та акт коригування від 16.02.2023 за лютий 2022 року на суму 144 818,91 грн.
Позивачем було вироблено, а відповідачем придбано електроенергію всього на загальну суму 18 156 108,17 грн.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг постановою від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та в лютому - червні 2022 року.
Відповідач електричну енергію, вироблену позивачем, як виробником за «зеленим» тарифом, за вказаними вище актами купівлі-продажу електроенергії оплатив частково на суму 12 741 353,70 грн, що підтверджується доданими до справи банківськими виписками.
39. Предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача про стягнення 5 474 754,45 грн основного боргу за придбану електроенергію, 254 320,15 грн інфляційних втрат та 69 618,35 грн 3% річних.
Позиція Верховного Суду
Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду або на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
40. Як зазначалося вище, відповідач звернувся до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга відповідача стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
41. Відповідач зазначає про наявність протилежних висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 та в ухвалі від 11.01.2024 у справі № 910/14417/22, а також висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 01.02.2024 у справі № 640/10894/22.
42. ДП «Гарантований покупець» вказує на те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 зазначив, що накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» не звільняють ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; не змінює обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати придбаної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом 3 робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Натомість в ухвалі від 11.01.2024 у справі № 910/14417/22 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що за висновками судів, ДП «Гарантований покупець» на період дії воєнного стану в Україні (в умовах особливого періоду в розумінні положень ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії») виконує свої зобов'язання в частині здійснення розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з позивачем, як виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом саме з урахуванням показників, визначених наказами № 140 та № 206. Наказ № 206 є чинним, діє протягом періоду воєнного стану в Україні та є обов'язковим для врахування учасниками ринку.
У постанові від 01.02.2024 у справі № 640/10894/22 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що Міненерго мало повноваження видати спірний наказ для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії та забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії.
43. Відповідач вказує на наявність правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку та формування єдиної правозастосовної практики.
44. Також відповідач наголошує на тому, що ДП «Гарантований покупець» здійснює закупівлю електричної енергії у понад 900 виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом, які з посиланням на існуючі висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, можуть в майбутньому звернутися до суду з позовами про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію.
45. Розглянувши зазначене клопотання Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
46. Відповідно до ч. 5 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
47. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що зміст виключної правової проблеми полягає у тому, що у справі, питання про прийняття якої до розгляду вирішується Великою Палатою, простежується різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в їх застосуванні до спірних відносин. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення сталого розвитку права.
48. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, ще вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
49. Пунктом 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
50. Отже, з наведеної норми права, а також ч. 2 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики.
51. Верховний Суд бере до уваги, що ухвалою Верховного Суду від 11.01.2024 закрито касаційне провадження у справі № 910/14417/22 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, з огляду на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України не підтвердилася. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у зазначеній ухвалі не викладав своїх висновків щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
52. У постанові від 01.02.2024 у справі № 640/10894/22 (за позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міненерго від 15.06.2022 № 206) зазначено, що розширення повноважень Міненерго в особливий період (під час дії правового режиму воєнного стану), як і розширення повноважень інших органів влади України, відповідає правовій сутності воєнного стану, який стаття 1 Закону «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 (далі - Закон № 389-VIII) визначає як особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Оскільки функціонування паливно-енергетичного комплексу і, зокрема, електроенергетики відіграє важливу роль у забезпеченні національної безпеки та відсічі збройній агресії (як засвідчили події осінньо-зимового періоду 2022-2023 років), тим самим обґрунтовується розширення повноважень Міненерго щодо забезпечення сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу в умовах воєнного стану; це підтверджується підпунктом 50 пункту 4 Положення № 507.
53. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у зазначеній постанові дійшов висновку про те, що Міненерго мало повноваження видати спірний наказ для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії та забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії.
54. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 зазначив, що накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» не звільняють ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; не змінюють обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати придбаної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом 3 робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
55. Верховний Суд бере до уваги постанову Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22, в якій Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 не звільняють ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; не змінюють обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати придбаної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом 3 робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
56. Таким чином, існує однакова правова позиція щодо застосування норм права та наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 у правовідносинах між сторонами у період дії воєнного стану в Україні (особливого періоду в розумінні положень ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
57. З огляду на зазначене, подане клопотання відповідача не містить належного обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права. Клопотання не обґрунтоване відсутністю сталої судової практики у відповідних питаннях та наявністю виключної правової проблеми з врахуванням якісного показника, не доведено існування різних позицій при вирішенні подібного питання, зокрема Верховним Судом. Незгода відповідача з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
58. З урахуванням наведеного, клопотання відповідача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не підлягає задоволенню.
59. Крім того, відповідач просить Верховний Суд передати справу № 910/3126/23 на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23.
60. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
61. Частиною 4 ст. 303 ГПК України передбачено, що про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
62. Умовами (підставами) для передачі справи на розгляд об'єднаної палати, як і підставою для здійснення розгляду справи об'єднаною палатою, є: (1) наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше прийнятій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати; (2) такий висновок має бути зроблений у подібних правовідносинах.
63. Верховний Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від вже сформованої ним правової позиції є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію «якість закону»), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права, зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільних відносин, наявністю загрози національній безпеці, змінами у фінансових можливостях держави.
64. Як зазначалося вище, у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 (від висновку, викладеного в якій, просить відступити відповідач) зазначено, що у наказі Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»; наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; наказ не змінює обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
У наказі Міністерства енергетики України від 15.06.2022 № 206 мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»; наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; наказ не змінює обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП «Гарантований покупець» було покладено обов'язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
ДП «Гарантований покупець» не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.
Верховний Суд звертає увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.
65. Відповідач у клопотанні вказує на те, що під час дії воєнного стану строки розрахунків встановлюються постановою НКРЕП, а розмір розрахунків встановлюються наказами Міненерго. Відповідач звертає увагу на ухвалу Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 910/14417/22.
66. Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на наступне.
67. Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
68. За приписами ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема:
1) забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
2) виконання функцій постачальника універсальних послуг;
3) виконання функцій постачальника «останньої надії»;
4) надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей;
5) підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування «зеленого» тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Спеціальні обов'язки з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії покладаються на виробників, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, рішення щодо яких прийняте Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону, та на оператора системи передачі до 1 липня 2024 року.
Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов'язки з дотриманням норм цієї статті.
69. Частинами 3 - 4 ст. 65 Закону України гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
Купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором.
Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.
70. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» виробники мають право, зокрема на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
71. Відповідно до п. 10.1 розд. 10 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
72. Пунктом 10.4 розд. 10 Порядку встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
73. Частиною 8 ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
74. За приписами ст. 11 Закону України «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період» організацію роботи підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період здійснює Кабінет Міністрів України шляхом використання автоматизованих систем управління, запасних пунктів управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у паливно-енергетичному комплексі, та каналів зв'язку усіх форм власності.
Забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу, технічного прикриття та відбудови його об'єктів в особливий період покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.
75. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та з метою безпеки постачання електричної енергії, Міністерство енергетики України прийняло наказ від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», відповідно до якого ДП «Гарантований покупець» з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641 та з урахуванням таких положень, зокрема:
За результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників - сума, що дорівнює значення 35 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з гідроенергії (пп.1.1.3);
За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктами 1.1.1 -1.1.5 цього пункту (п. 1.3).
76. З огляду на вказане вище, Верховний Суд зазначає, що цим наказом врегульовано розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець».
Зазначений наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару, та не змінює обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
77. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22.
78. З 05 липня 2022 року наказ від 28.03.2022 № 140 втратив чинність.
79. Відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні, від 14.03.2022 № 133, від 17.05.2022 № 341, від 17.05.2022 № 341 «Про продовження строку дії воєнного стану, з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, 15.06.2022 Міністерством енергетики прийнято наказ № 206, відповідно до якого ДП «Гарантований покупець» на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел (далі - виробники), що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641 та з урахуванням таких положень, зокрема:
За результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників - сума, що дорівнює значення 35 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з гідроенергії (пп. 3);
За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктами 1 - 5 цього наказу (п. 3).
80. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що цим наказом, з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану змінено відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
81. Зазначений наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару, та не змінює обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
82. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22.
83. Крім того, наказ від 15.06.2022 № 206 не містить відсоткового співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом при остаточному розрахунку, відстрочення оплати за придбану електричну енергію після оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, не містить звільнення від здійснення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії тощо.
84. Ураховуючи вищезазначене, Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, клопотання відповідача про передачу справи № 910/3126/23 на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 - залишається без задоволення.
Щодо клопотання про закриття касаційного провадження у справі. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
85. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження з огляду на таке.
86. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5 474 754,45 грн основного боргу вказали на те, що факт наявності боргу підтверджується наявними матеріалами справи, наказ Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 станом на дату настання строку оплати за лютий та березень 2022 року втратив чинність, а наказ № 206 від 15.06.2022 не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановлене укладеним сторонами договором та не змінює термін виникнення та виконання грошових зобов'язань згідно з договором та п. 10.4 Порядку.
87. Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування п. 1.1, 1.3 наказу Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та п. 2, 3 наказу від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом»».
88. Водночас відповідач просив відступити від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 щодо застосування наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом»».
89. Крім того, як зазначалося вище, у відзиві на касаційну скаргу позивач просить закрити касаційне провадження у справі № 910/3126/23, у зв'язку з наявністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Позивач вказує на наявність постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, в якій Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про стягнення з ДП «Гарантований покупець» заборгованості за придбану електричну енергію, висловив позицію щодо застосування норм права та наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 у період дії воєнного стану в Україні (особливого періоду в розумінні положень ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
90. Верховний Суд зауважує, що у справі № 910/9100/22 Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 виклав свої висновки щодо застосування наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 у подібних правовідносинах.
91. Тобто, існує однакова правова позиція щодо застосування норм права та наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 у правовідносинах між сторонами у період дії воєнного стану в Україні (особливого періоду в розумінні положень ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії») і висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях у цій справі, щодо стягнення основного боргу не суперечать зазначеним висновкам.
92. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
93. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
94. Водночас самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
95. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у ч. 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
96. Так, касаційне провадження в цій справі відкрито на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
97. Відповідно до приписів п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
98. Зі змісту положень п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що дана норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
99. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
100. Проаналізувавши висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 та в постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, Верховний Суд вважає, що він стосується правовідносин, які є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається.
101. Тому такі висновки є релевантними до даної справи.
102. Отже, зважаючи на наявність висновку щодо застосування наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 у подібних правовідносинах між сторонами у період дії воєнного стану в Україні (особливого періоду в розумінні положень ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії»), та враховуючи відсутність підстав для відступу від такого висновку, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України, для закриття касаційного провадження у справі № 910/3126/23 та задоволення клопотання ТОВ «Єдиний Енергостандарт» про закриття касаційного провадження у цій справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
103. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
104. Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у цій справі.
Розподіл судових витрат
105. Оскільки Верховний Суд закриває касаційне провадження, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання державного підприємства «Гарантований покупець» про передачу справи № 910/3126/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та про передачу справи № 910/3126/23 на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
2. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою державного підприємства «Гарантований покупець» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 та на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у справі № 910/3126/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. А. Кролевець
В. І. Студенець