Справа №6-286/11
Провадження №6/944/22/24
25.04.2024 року м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ,-
ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 26.12.2011 року Яворівським районним судом Львівської області винесено ухвалу по справі №6-286/2011 за поданням державного виконавця Яворівського РУЮ Львівської області Карпи Р.П. про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України.
Відповідно до постанови головного державного виконавця Яворівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області Карпи Р.П у ВП №52577365 від 29.04.2017 р виконавчий документ повернуто стягувачу, виконавче провадження в Яворівському районного відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області відсутнє на виконанні, відтак, на даний час відсутні будь-які законні підстави для обмеження права його у тимчасовому виїзді з України. Просить вимоги заяви задовольнити. Встановлене на підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2011 року у справі №6-286/11-ц, тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, скасувати.
В судове засідання заявник не з'явився, на адресу суду скерував письмову заяву, в якій просить заявлені вимоги задовольнити, скасувати встановлене йому обмеження у праві виїзду за межі України.
Представник Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області в судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду письмову заяву, в якій просить цивільну справу за заявою ОСОБА_2 слухати у його відсутності. Крім цього, вказав, що 29.04.2027 року ним було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ПАТ «ВІЕИБІ Банк», який повторно не звертався із виконавчим листом щодо примусового стягнення боргу. Крім цього, ОСОБА_2 сплатив виконавчий збір, що підтверджується долученою квитанцією.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 26.12.2011 року Яворівським районним судом Львівської області винесено ухвалу у справі №6-286/2011 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 , до повного погашення ним заборгованості в розмірі 10936 на користь ПАТ «ВІЕИБІ Банк».
Відповідно до постанови головного державного виконавця Яворівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області Карпи Р.П ВП №52577365 від 29.04.2017р. повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". ОСОБА_1 сплатив виконавчий збір, що підтверджується наданою головним державним виконавцем Карпою Р.П. квитанцією №59Н4-Н8КЕ-5МРЕ-Р62А від 24.04.2024 року.
Слід зауважити, що матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням трьохрічного терміну. Повторно виконавчий лист до органів виконавчої служби не був
пред"явлений. На даний час виконавче провадження в Яворівському районного відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області відсутнє на виконанні.
За вищенаведених обставин обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон у даному випадку не досягає мети, із якою пов'язане таке обмеження, оскільки відносно данного громадянина відсутні відкриті виконавчі провадження.
За правилами ч.1 та ч.5 ст. 81 ЦПК України на заявника покладається обов'язок з доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Положенням ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянину, який має паспорт, може бути відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання, якщо особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням-до виконання зобов'язань.
Згідно ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1-3ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст.313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно п. 5 ч. 1ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до п. 19 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної
особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Частинами 5 статті 441 ЦПК України визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.
Аналізуючи викладене, слід прийти до висновку, що законних підстав для продовження відносно ОСОБА_1 такого заходу як обмеження у праві на виїзд за межі України після закінчення виконавчого провадження, не вбачається, тому заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України слід задовольнити.
Встановлене на підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2011 року у справі №6-286/11-ц, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 слід скасувати.
Керуючись ст.14, 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду і вїзду в Україну громадян України», суд,-
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - задовольнити.
Встановлене на підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2011 року у справі №6-286/11-ц, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати.
Ухвалу суду скерувати для виконання до Державної прикордонної служби України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя: Швед Н.П.