Справа № 367/1728/23
Провадження №2-с/367/1/2024
Іменем України
25 квітня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Шемігон В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами,
03 квітня 2023 року по цивільній справі № 367/1728/23 Ірпінським міським судом Київської області був винесений судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15.03.2023 року та до досягнення ними повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 та 23.08.2029 року.
01.12.2023 року до суду надійшла письмова заява від боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами. Свою заяву обґрунтовує тим, що підставами для постановления судом такого рішення було те, що діти, після початку війни 24.02.2022, постійно мешкали зі стягувачем в Німеччині. Разом з цим, рішенням Виконкому Бучанської міської ради від 29.09.2023 № 968 визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 разом ним, її батьком. Фактично, ОСОБА_3 , після розлучення батьків в травні 2023 р. та повернення з-за кордону з матір'ю, починаючи з 11.08.2023 постійно мешкає з ним та перебуває на його утриманні. ОСОБА_2 у вересні 2023 p., разом з меншою донькою повернулись до Німеччини, де перебувають й дотепер. Зазначене рішення ОСОБА_5 було отримане його донькою лише 16.11.2023 про це рішення не було відомо і на момент видання зазначеного вище судового наказу. При цьому, стягувач, яка продовжує отримувати аліменти на утримання ОСОБА_3 , належним чином не забезпечує матеріальні потреби дитини, навіть в межах половини, отриманих від нього аліментів. За весь цей час вона перерахувала донці - ОСОБА_3 лише 3 600,00 грн. Ця сума - це все, чим забезпечила стягувач свою старшу доньку за понад ніж 3 місяці її проживання з ним (батьком). Починаючи з 11.08.2023, на утримання ОСОБА_3 , стягувач не надала жодної копійки, продовжуючи отримувати аліменти в повному обсязі, на двох дітей. Таким чином, починаючи з 11.08.2023 року він та ОСОБА_2 зобов'язані брати участь в утриманні доньки. А з 29.09.2023 року стягувач має забезпечувати утримання ОСОБА_3 відповідно до вимог законодавства України. Протягом серпня-жовтня 2023 р. з нього було утримано 27 513,07 грн. аліментів на утримання дітей. На утримання старшої доньки - ОСОБА_3 , яка постійно мешкає з ним з 11.08.2023, стягувач надала лише 3 600,00 грн., шо є значно меншою сумою від 1/2 частини аліментів, отриманих нею та порушує права ОСОБА_3 на утримання з боку матері. Враховуючи те, що рішення Виконкому Бучанської міської ради від 29.09.2023 № 968 про визначення місця проживання ОСОБА_3 з ним, було отримане тільки 16.11.2023 року, 30-денний строк для звернення до суду зі заявою про перегляд згаданого вище судового наказу має обчислюватись з 17.11.2023. З урахуванням того, що з кожним з батьків проживає по одній неповнолітній дитині, а стягувач не виконує свої зобов'язання щодо утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно мешкає з ним просить суд поновити строк для подання заяви про перегляд судового наказу Ірпінського міського суду від 03.04.2023 за нововиявленими обставинами у справі № 367/1728/23 та скасувати наказ Ірпінського міського суду від 03.04.2023 у справі № 367/1728/23.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву щодо розгляду справи за його відсутності. Вимоги про скасування судового наказу від 03.04.2023 року за нововиявленими обставинами підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала пояснення по справі в яких заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 та просить заяву ОСОБА_1 від 18.02.2024р. про скасування судового наказу у справі № 367/1728/23 повернути без розгляду та задоволення, повести розгляд заяви у її відсутність.
Розглянувши заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, суд приходить до наступного висновку.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (ст. 160 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо:
- заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
- заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб.
Боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статі 161 цього Кодексу (ч. 1 ст. 170 ЦПК України).
За змістом положень ч. 7 та ч. 8 статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).
Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
Для визначених у ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України, нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі, спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно положень п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п.1, 2 ч.2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови від 21 лютого 1981 року "Про перегляд судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" роз'яснив, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували під час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не міг знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ЦПК.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року № 263/2998/19.
Встановлено, що 03 квітня 2023 року Ірпінським міським судом Київської області виданий судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15.03.2023 року та до досягнення ними повноліття, тобто до 03.07.2027 року та 23.08.2029 року, а також судового збору в розмірі 268,40грн в дохід держави. Даний наказ ОСОБА_1 отримав 03.04.2023 року.
На підтвердження існування нововиявлених обставин заявник зазначає, що рішенням Виконкому Бучанської міської ради від 29.09.2023 № 968 визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 разом ним, її батьком та стверджує, що фактично ОСОБА_3 проживає із ним з 11.08.2023 року, а не із стягувачем ОСОБА_2 , що саме по собі у відповідності до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, позбавляє її права на отримання аліментів. Зазначене рішення Виконкому було отримане його донькою тільки 16.11.2023, тобто даний факт не був відомий на момент прийняття спірного судового наказу.
Суд вважає, що зазначені заявником обставини не є істотними і не впливають на висновки суду, а надані заявником докази за своєю суттю не є доказами, якими підтверджуються нововиявлені обставини, зазначене не є нововиявленими обставинами та підставою для скасування судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.
Як вбачається з рішення № 968 Виконкому Бучанської міської ради щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком було прийнято 29.09.2023 року, тобто після винесення Ірпінським міським судом судового наказу.
Крім того, неповнолітня дитина ОСОБА_3 на час прийняття судового наказу фактично проживала разом із матір'ю та перебувала на її утриманні, що не звільняло, ОСОБА_1 , від обов'язку утримання дитини, даний факт не заперечується ОСОБА_1 і в заяві про скасування судового наказу.
Також, в даному судовому наказі розмір аліментів на утримання дитини, відповідає вимогам закону.
Обґрунтовуючи підстави для скасування судового наказу за нововиявленими обставинами, боржник посилається на наявність доказів, які не були предметом дослідження судом при видачі судового наказу, однак, суд вважає, що надані докази не спростовують факти покладені в основу судового рішення (судового наказу) та не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, вона не мотивована обставинами, які у відповідності до вимог закону виключають підстави для видачу судового наказу про стягнення аліментів у частці від доходу. Зокрема в заяві відсутні посилання на те, що вимога ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів пов'язана із встановленням чи оспорюванням місця проживання дитини.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України).
Суд, ухвалюючи рішення (судовий наказ) про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та розглядаючи дану заяву про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами в першу чергу керується інтересами дитини, яка має право на належне утримання та догляд зі сторони обох батьків.
Отже, обставини, вказані ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, не є такими, відповідно до статті 423 ЦПК України.
Окремо варто вказати на те, що в зв'язку з відсутністю підстав для задоволення заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинам, оскільки, боржником не доведено наявність нововиявлених обставин у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, то боржник не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів з урахуванням вимог ч. 7 ст. 170 ЦПК України.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд судового наказу від 03 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами є безпідставною та недоведеною, а тому в її задоволенні слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 89, 160, 161, 170, 247, 260, 354, 423-429 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Н.Ф. Карабаза