"24" квітня 2024 р. Справа № 363/1960/24
24 квітня 2024 року Вишгородського районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді: Чіркова Г.Є.,
при секретарі: Мацьовитій Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву ТОВ «Світ Фінансів», заінтересовані особи - Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,
встановив:
представник заявника звернувся до суду із заявою про заміну первісного стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на ТОВ «Світ Фінансів» у зв'язку з переходом до зазначеного товариства прав кредитора, відповідно до договору про відступленням права вимоги №GL3N212458 від 09 січня 2020 року.
Представник заявника в заяві письмово просив розглядати справу за його відсутності.
Інші учасники процесу, будучи повідомленими про розгляд справи, до суду не прибули.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 25 вересня 2007 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №312/П/14/2007-840, відповідно до якого розмір кредиту становить 40 000 доларів США.
25 вересня 2007 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 також укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 218 836 01 20 011 0153, площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована на території ур. «Гала» в . Козаровичі Вишгородського району Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Водночас за змістом ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку», правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Отже, момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов'язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 року у справі № 911/2392/17. Близькі за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі № 751/2322/16-ц, від 12.06.2019 року у справі № 569/16312/17-ц. Така ж позиція підтверджена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2020 року по справі № 15/148-10-4045.
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до вимог ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, при зверненні до суду з вказаною заявою представником ТОВ «Світ Фінансів» належним чином завірену копію виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелевої А.М. від 03 квітня 2014 року №389 на іпотечному договорі за яким іпотекодавцем виступив ОСОБА_1 , на підставі якого здійснюється відповідне виконавче провадження, суду не надано.
Разом з тим, усупереч викладених вище вимог Закону дані про державну реєстрацію відомостей про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 25 вересня 2007 року між ВАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 218 836 01 20 011:0153 за іпотекодержателем ТОВ «Світ Фінансів» суду не надано.
З наданих суду доказів не можна дійти висновку про те, що зазначений вище іпотечний договір став предметом договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 10 січня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «Світ Фінансів».
Належним чином нотаріально-посвідченого Додатку №1 до вказаного вище договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 10 січня 2020 року, який є невід'ємною частиною основного договору та яким визначено право вимоги та права банку до іпотекодавців згідно ст. 24 Закону України «Про іпотеку», суду не надано.
Сам тільки витяг з реєстру договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором щодо земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 218 836 01 20 011:0153, підписаний одним лише представником ТОВ «Світ Фінансів» не є належним, допустимим і достатнім доказом відступлення прав за іпотечним договором, оскільки оформлений без дотримання викладених вище вимог Закону.
Враховуючи викладене, достатніх підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «КБ «НАДРА» на ТОВ «Світ Фінансів» не встановлено.
Відтак у задоволенні цієї заяви слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 260, 442 ЦПК України,
ухвалив:
в задоволенні заяви відмовити.
Повний текст ухвали буде складено 29 квітня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання її повного тексту шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Суддя