465/1675/24
1-кп/465/844/24
судового засідання
23.04.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Львова, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №12024141370000067 від 11.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.4 ст.185 КК України та клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, -
встановив:
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та судом при продовженні такого, що повністю виправдовують продовження терміну дії обвинуваченому ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Враховуючи вищевикладене, просила клопотання задоволити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила таке задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Просили змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Потерпіла в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, просила таке задоволити.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників справи, на які вони посилаються, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненнізлочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді клопотання суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_5 , яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, стан здоров'я обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпали; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. З огляду на встановлені обставини при розгляді клопотання, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинуваченого від суду, можливості незаконного впливу на свідків та потерпілу, та вчинення інших кримінальних правопорушень. Зазначені ризики не зменшилися.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тому з урахуванням цих обставин, в сукупності із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто, застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_5 на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
Окрім цього, стороною захисту, на підтвердження доводів зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, не надано суду доказів, у чиїй власності перебуває квартира, в якій просять застосувати домашній арешт.
У ході судового розгляду з'ясовано, що вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, слід зазначити, що, на думку суду, висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілу, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, відтак в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.4 ст.185 КК України, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан його здоров'я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає обґрунтованим клопотання прокурора та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
З ухвали слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 12.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_5 визначено заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку внесення застави такі обов'язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задоволити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 21.06.2024 року включно з можливістю внесення застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 12.01.2024 року.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№ 19)" для виконання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 26.04.2024.
Суддя ОСОБА_1