465/6607/23
2-н/465/40/24
про відмову у видачі судового наказу
29.04.2024 року Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М., розглянувши заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення боргу,
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», в особі свого представника звернувся до суду із заявою, у якій просить видати судовий наказ, за яким стягнути з боржників заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) за період з 01.10.2022 по 30.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно положень п.1 ч.2, ч.3ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно дост.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до п.3 частини 1ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені уст.163 ЦПК України.
Згідно ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно відповіді Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області боржник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Окрім того, до суду надійшла заява ОСОБА_3 , в якій він повідомляє, що він з жовтня 2013 року за адресою АДРЕСА_1 не проживає, а з 2021 року єдиним власником квартири є «Альфа Банк», 20.11.2023 року його було знято з реєстрації.
Таким чином, не може бути безспірного списання.
У п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що ЦПК не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що між сторонами існує спір про право на предмет вимоги про стягнення суми, що є, також, підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» слід відмовити.
Відповідно до ч.2ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2,19,160,161, 165, 167 ЦПК України, суд-
У видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення боргу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Мартьянова С.М.