"24" квітня 2024 р. Справа № 363/6941/23
24 квітня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Мацьовитій Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань по сплаті коштів за надані кредити, просив стягнути з останнього заборгованість в розмірі 29 995 грн. 41 коп. за договором №2001604878101 від 03 червня 2020 року та в розмірі 134 078 грн. 32 коп. за договором №1002099705601 від 21 лютого 2022 року, що в загальному розмірі становить 163 073 грн. 73 коп., а також понесені судові витрати в розмірі 2 147 грн. 20 коп.
Представник позивача в судове засідання не прибув, письмово в позові просив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання повторно не прибув, відзиву на позовну заяву не подавав.
Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в спрощеному провадженні в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Так, 03 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №2001604878101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до вказаної заяви, на ім'я відповідача відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 у гривнях та надано кредитну картку НОМЕР_2 , на яку ОСОБА_1 отримав кредитний ліміт в розмірі 3 000 грн.
Стандартна процентна ставка складає - 47,88%.
Реальні річна процентна ставка складає - 47,88%.
Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 1 257 грн. 86 коп.
Зазначене також підтверджується паспортом споживчого кредиту до вказаної вище заяви.
Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту до договору №2001604878101 від 03 червня 2020 року, кредитний ліміт по картковому рахунку ОСОБА_1 в період з 03 червня 2020 року по 01 вересня 2022 року збільшився до 18 942 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитними договорами не виконує, термін сплати коштів порушено.
04 вересня АТ «ПУМБ» на адресу ОСОБА_1 надіслано письмову вимогу (повідомлення) про виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості по кредитному договору №2001604878101 в загальному розмірі 28 995 грн. 41 коп.
21 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» з метою отримання кредиту, у зв'язку з чим підписав заяву №1002099705601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до п.п. 3-6 вказаної заяви, відповідач отримав кредит на загальні споживчі цілі в розмірі 98 200 грн., строком на 24 місяців.
Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 2,22%
Розмір процентної ставки - 0,010% річних.
З графіку платежів вбачається, що платіжний період починається з 21 лютого 2022 року та закінчується 21 лютого 2024 року по 6 272 грн. 13 коп. щомісячно та 6 272 грн. 07 коп. - останнього місяця.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості в загальному розмірі становить 52 320 грн. 96 коп. (по 2 180 грн. 04 коп.).
Реальні річна процентна ставка - 55,7219%, загальні витрати за споживчим кредитом - 52 331 грн. 06 коп., загальна вартість кредиту - 150 531 грн. 06 коп.
Зазначене також підтверджується паспортом споживчого кредиту до вказаної вище заяви.
З платіжної інструкції АТ «ПУМБ» №TR.56141537.125862.8819 від 21 лютого 2022 року вбачається, що АТ «ПУМБ» перерахувало ОСОБА_1 на його картковий рахунок 98 200 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитними договорами не виконує, термін сплати коштів порушено.
04 вересня АТ «ПУМБ» на адресу ОСОБА_1 надіслано письмову вимогу (повідомлення) про виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості по кредитному договору №1002099705601 в загальному розмірі 134 078 грн. 32 коп.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до розрахунків заборгованості по кредитними договорами, зокрема:
1. кредитному договору №2001604878101 від 03 червня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 03 вересня 2023 становить 28 995 грн. 41 коп., з якої:
- 18 870 грн. 52 коп. - заборгованість по тілу кредиту;
- 10 124 грн. 89 коп. - заборгованість по процентах;
2. кредитному договору №1002099705601 від 21 лютого 2022 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 03 вересня 2023 становить 98 213 грн. 20 коп., з якої:
- 98 200 грн. - заборгованість по тілу кредиту;
- 13 грн. 20 коп. - заборгованість по процентах.
Таким чином, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеної заборгованості за вказаними вище кредитними номерами загальному розмірі в розмірі 127 208 грн. 61 коп., яка сумнівів у суду не викликає.
Таким чином, пред'явлений позов в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за кредитним договором №1002099705601 від 21 лютого 2022 року в розмірі 35 865 грн. 12 коп. слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до ч. 2. ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зроблено висновок, що відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Велика Палата Верховного Суду в п. 32.8 вказаної постанови дійшла висновку про недопустимість встановлення щомісячної плати за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а тому відповідне положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
В постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (п.п. 29-31) зроблено висновок про те, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 9 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц не відступив від висновків, сформульованих у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 718/194/17, і виснував, що положення укладеного 28 травня 2008 року кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними.
Встановлення невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння коштами споживача як слабкої сторони, яка має право на особливий правовий захист у відповідних відносинах. Отже, такі умови договору порушують публічний порядок (стаття 228 ЦК України).
У постанові від 27 травня 2020 року у справі № 667/10018/15-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виснував про те, що з огляду на зміст приписів частин першої та другої статті 228 ЦК України умова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за розрахунково-касове обслуговування позичкового рахунку є нікчемною. Вказаний платіж є платою за послугу банку, вимагати придбання якої забороняла частина третя статті 55 Закону № 2121-III. Тому така умова договору порушує публічний порядок.
Судом встановлено, що при укладанні з відповідачем кредитного договору №1002099705601 від 21 лютого 2022 року банком передбачено комісію за обслуговування кредиту в розмірі 2,2 % від суми кредиту, що становить 2 180 грн. 04 коп., які позичальник ОСОБА_1 повинен сплачувати щомісячно, згідно затвердженого графіку до 21 числа кожного місяця.
Відтак, вказані умови договору є явно несправедливими, спрямованими на незаконне заволодіння коштами споживача, як слабкої сторони, яка має право на особливий правовий захист у цих правовідносинах.
Таким чином, враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку в розмірі 2,2 % щомісячно в розмірі 2 180 грн. 04 коп., суд доходить висновку, що положення п. 5 кредитного договору, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором слід визнати нікчемними за ініціативою суду за правилами ч. 2 ст. 215, ч. 5 ст. 216, ст. 228 ЦК України, що повністю ґрунтується на зазначених вище правових висновках Верховного Суду, оскільки вказані умови договору порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України) і спрямовані на заволодіння коштами споживача.
Оскільки умова кредитного договору про встановлення комісії за ініціативою суду визнана нікчемною, підстав для стягнення заборгованості по комісії в розмірі 35 865 грн. 12 коп., суд не вбачає, що вказаним вимогам закону не відповідає, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити за безпідставністю.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 147 грн. 20 коп., що відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» є мінімальним розміром за подання позову майнового характеру юридичною особою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в силу ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за договором кредитним договором №1002099705601 від 21 лютого 2022 року в розмірі 127 208 грн. 61 коп., а також судовий збір в розмірі 2 147 грн. 20 коп., а всього 129 355 (сто двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 81 (вісімдесят одна) коп.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного тексту.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту.
Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ - 14282829, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя