465/1675/24
1-кп/465/844/24
судового засідання
23.04.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м.Львова, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №12024141370000067 від 11.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.4 ст.185 КК України та клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу,-
встановив:
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та судом при продовженні такого, що повністю виправдовують продовження терміну дії обвинуваченій ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Враховуючи вищевикладене, просила клопотання задоволити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила таке задоволити.
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Просили змінити обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Потерпіла в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, просила таке задоволити.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників справи, на які вони посилаються, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді клопотання суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_6 , яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, стан здоров'я обвинуваченої, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченій запобіжному заході не відпали; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. З огляду на встановлені обставини при розгляді клопотання, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинуваченої від суду, можливості незаконного впливу на свідків та потерпілу, та вчинення інших кримінальних правопорушень. Зазначені ризики не зменшилися.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тому з урахуванням цих обставин, в сукупності із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, тобто, застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченої ОСОБА_6 на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
Окрім цього, стороною захисту, на підтвердження доводів зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, не надано суду доказів, у чиїй власності перебуває квартира, в якій просять застосувати домашній арешт.
У ході судового розгляду з'ясовано, що вік та стан здоров'я обвинуваченої дозволяє застосування до неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, слід зазначити, що, на думку суду, висока імовірність переховування обвинуваченої від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілу, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, відтак в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання винуватою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.4 ст.185 КК України, міцність соціальних зв'язків обвинуваченої в місці її постійного проживання, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченій запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченої, вік, стан її здоров'я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає обґрунтованим клопотання прокурора та вважає за необхідне продовжити обвинуваченій строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
З ухвали слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 12.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_6 визначено заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку внесення застави такі обов'язки покладаються на обвинувачену строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 задоволити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15- ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 21.06.2024 включно з можливістю внесення застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 12.01.2024 року.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№ 19)" для виконання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 26.04.2024.
Суддя ОСОБА_1