"22" квітня 2024 р. Справа № 363/1895/24
22 квітня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР 23.02.2024 року за №12024111150000279 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Вікторівка Манківського району Черкаської області, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 15.08.2019 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, 10.07.2023 року звільнений з Білоцерківської виправної колонії №35 у зв'язку з відбуттям покарання
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України,
До Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Так, 22.04.2024 року під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просив продовжити ОСОБА_4 строк дії, обраного раніше запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. При цьому посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК та ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечував. Пояснив, що на його утриманні знаходиться мати і він працює, просить змініти запобіжний захід на нічний домашній арешт.
Прокурор щодо зміни запобіжного західу на нічний домашній арешт поклався на розсуд суду.
Судом встановлено,що ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 26.02.2024 року клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні за №12024111150000279 від 23.02.2024 року ОСОБА_4 було задоволено, до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 23.04.2024 року.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою зокрема продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Статтею 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.
Із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд вважає, що на момент розгляду питання щодо продовження строку дії обраного раніше запобіжного заходу існує обґрунтована підозра та ризик, передбачені п. 1 ч. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підтвердження зазначеного ризику свідчить вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях у вчиненні яких він обвинувачується; вік та стан його здоров'я; репутація та майновий стан, те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності. В той же час, суд приймає до уваги виписки з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_6 , яка є матір'ю обвинуваченого, та те, що останньому необхідно працювати та утримувати свою мати, однак обраний запобіжний захід унеможливлює його заробляти необхідні кошти та матеріально забезпечувати її.
З урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло у нічний період доби, застосування саме такого запобіжного заходу зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановлених судом ризиків.
Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,181,193-197,369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024111150000279 від 23.02.2024 року задовольнити частково.
Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомивши про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали визначити до 22 червня 2024 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошено 24.04.2024 року о 16 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1