Справа № 362/2746/24
Провадження № 2/362/1862/24
29 квітня 2024 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишення дитини на вихованні та проживанні, залишення прізвища та стягнення судових витрат,
Позивачі звернулися до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Натомість, в порушення пунктів 2, 4, 5, 8 і 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:
-відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
-поштові індекси адрес місця проживання сторін;
-дійсну адресу місця проживання позивачки, оскільки у Київській області не існує Васильківського району;
-дійсну адресу місця проживання відповідача, оскільки в місті Києві не існує вулиці «щербакова»;
-спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивачі просять суд визначити у рішенні;
-зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Насамперед, вимоги пункту четвертого прохальної частини позову не є позовними по своїй суті, оскільки вони не стосуються дій чи бездіяльності відповідача та не можуть бути до нього звернені, оскільки вони взагалі не є предметом спору між сторонами.
Викладене у вказаному пункті прохальної частини позову прохання не є способом захисту цивільних прав, який використовується при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.
Зокрема, вирішення питання про розподіл судових витрат, про що позивач просить у пункті четвертому прохальної частини заяви, здійснюється судом в силу положень ЦПК України, тобто належить виключно до повноважень суду та не потребує додаткового їх заявлення як позовних.
Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.
Також, у зв'язку із заявленням позовних вимог про визначення місця проживання дитини, з урахуванням положень частини четвертої статті 19 СК України, позивачці слід визначити у даній справі в якості третьої особи відповідний орган опіки та піклування, представлений належною юридичною особою.
Крім того, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад того, що сторони спільно не проживають з грудня 2021 року).
Тобто, згідно із вимогами пункту п'ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому позивачу необхідно у новій редакції позовної заяви зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві усі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (у тому числі того, що того, що сторони спільно не проживають з грудня 2021 року).
При цьому, на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі того, що того, що сторони спільно не проживають з грудня 2021 року).
Як висновок, у позові зазначається певний факт, через кому доказ, що його підтверджує і такий доказ додається до позову (саме у цьому полягають наведені вимоги ЦПК України).
Серед іншого, при подачі позову слід обов'язково дотримуватись вимог статті 177 ЦПК України.
Проте, в порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України, позивачка не додала до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Дана обставина підтверджується переліком додатків до позову, в якому відсутня вказівка про те, що до позову додано «документ про сплату судового збору».
Тобто, якщо у додатку не вказано, що до позову додається «документ про сплату судового збору», то є очевидним висновок, що вказаних документів до позову не додано.
Одночасно, суд звертає увагу представника позивача на необхідності чіткого і конкретного формулювання додатків до позову, оскільки зазначення додатку: «d908fd8d-8e77-4382-b1ee-7da25ae46c12.pdf» унеможливлює визначення документів які позивач додає до позову, а які не додає!!!
При такому зазначенні додатків абсолютно невідомо скільки за кількістю (три чи сімдесят сім) та які саме документи додає позивач!
Належним зазначенням додатку - є зазначення назви документу та його реквізитів (номеру, дати та інше).
Дане питання є надзвичайно важливим та до нього не слід відноситись формально, оскільки саме від того як сформульовано додатки до позову, залежить висновок про те, звідки в матеріалах справи опинився той чи інший документ.
Тобто, у випадку зазначення додатків у спосіб як це зробив представник, неможливо зрозуміти який саме документ позивач додав до позову???!!!
Як наслідок, суд наголошує на необхідності не лінуватись та належним чином зазначити перелік усіх додатків до позову із зазначенням назви документу та його реквізитів (номеру, дати та інше), - з метою чіткого і зрозумілого формування, прошиття і нумерації матеріалів цивільної справи.
При цьому, у зв'язку із заявленими вимогами позову позивачу необхідно обов'язково врахувати норму частини третьої статті 6 Закону України «Про судових збір», відповідно до якої у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, враховуючи, що у позові заявлено фактично три позовні вимоги немайнового характеру про:
-розірвання шлюбу;
-залишення дитини на вихованні у матері;
-залишення дитини на проживанні з матір'ю,
позивачу слід сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 - 261 ЦПК України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишення дитини на вихованні та проживанні, залишення прізвища та стягнення судових витрат.
Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Примітка: позивачу слід неухильно дотримуватись імперативної норми частини другої статті 185 ЦПК України та усувати недоліки у строк десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України позивач має право усунути недоліки у строк десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.