Справа № 464/2405/24
пр.№ 2-а/464/35/24
26.04.2024 року Сихівський районний суд міста Львова в складі:
головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Керницької І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Яцишин А.В., 05.04.2024 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1756978 від 27.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП. Окрім цього, просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. Згідно із зазначеною постановою він 27.03.2024 о 11:30 год у м.Львові на пр.Свободи, 5, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені ч.1 цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. Зокрема, у постанові зазначено про відсутність працездатного вогнегасника, медичної аптечки та знака аварійної зупинки, чим порушено п.31.4.7.є. ПДР. Із зазначеною постановою не погоджується та вважає таку протиправною, з огляду на таке. Відсутність аптечки чи вогнегасника або наявність аптечки, яка призначена для транспортного засобу іншого типу, чи вогнегасника без проведеного ТО, не являється технічною несправністю автомобіля, а є невідповідністю таким вимогам, як інші елементи конструкції транспортного засобу, і за таке правопорушення водій транспортного засобу підлягає адміністративній відповідальності за ст. 125 КУпАП, а не ч. 1 ст. 121 КУпАП, а водій транспортного засобу, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів - за ч. 2 ст. 121 КУпАП. Тобто, навіть якщо припустити про наявність порушень позивача, то такі порушення невірно кваліфіковані відповідачем, а саме неправильно застосовано статтю КУпАП, а отже позивач не вчиняв адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 121 КУпАП. Окрім цього, зазначив, що поліцейський, який виносив оскаржувану постанову, не здійснював зупинки транспортного засобу, яким керував позивач. Таким чином, оскільки на момент складення постанови, підстави, визначені ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» були відсутні, а отже і подальші дії відповідача, в тому числі розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та винесення оскаржуваної постанови, були протиправними. Більше того, позивач не здійснював керування транспортним засобом на момент, коли поліцейський вирішив здійснити перевірку наявності вогнегасника та медичної аптечки, його автомобіль перебував у нерухомому стані. Також вказав на відсутність доказів вчинення адміністративного правопорушення, а відтак оскаржувана постанова є такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, фактично притягнуто до адміністративної відповідальності особу без наявності ознак і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою від 09.04.2024 року прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження та призначено судовий розгляд справи.
Від представника відповідачів ОСОБА_2 18.04.2024 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з таких підстав. Доводи представника відповідача про відсутність підстави для зупинки транспортного засобу позивача є такі, що не відповідають дійсності та об'єктивній реальності ситуації, яка мала місце 27.03.2024, та є очевидною неправдою, оскільки поліцейський чітко спостерігав факт допущення позивачем ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, тому, підійшовши до транспортного засобу, який здійснив зупинку на смузі для руху громадського транспорту, позначеною дорожнім знаком 5.11, під керуванням позивача, поліцейський представився, пояснив порушнику причину перевірки документів та почав з'ясовувати всі необхідні обставини для початку розгляду справи по суті. Уже безпосередньо під час розгляду справи позивача було ознайомлено із ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Щодо винесення постанови саме за ч. 2 ст.121 КУпАП, представник відповідача надав фото і нагрудного відеореєстратора працівника поліції, у якості підтвердження того, транспортний засіб, яким керував позивач, мав зовнішній вигляд таксі, а тому позивач керував транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів. Поліцейським було виявлено, що в транспортному засобі позивача відсутній працездатний вогнегасник та аптечка, тобто термін дії яких закінчився. Також позивачем було пред'явлено поліцейському ліцензію на право перевезення пасажирів, тому до нього було застосовано саме ч. 2 ст.121 КУпАП, адже транспортний засіб надає послуги із перевезення пасажирів. Окрім цього, представником долучено до відзиву відео з нагрудний відеореєстраторів працівників поліції з місця події, в якості доказу правомірності оскаржуваної постанови.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду такої.
Представник відповідачів - Р.Вахула у відзиві на позовну заяву, просив розглядати справу без участі сторони відповідачів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.03.2024 поліцейським 2 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області сержантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА №1756978, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП, а саме в тому, що він 27.03.2024 о 11:30 год у м.Львові на пр.Свободи, 5, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, технічний стан якого не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху та технічної експлуатації, а саме відсутність працездатного вогнегасника та медичної аптечки, чим порушив п.31.4.7 «є» ПДР.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 гривень.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно із статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.
За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (ПДР), які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам. Зокрема у п. 31.4.7 «є» ПДР «Інші елементи конструкції», зокрема, за відсутності медичної аптечки з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знаку аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; працездатного вогнегасника на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до підпункту 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 40 вказаного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З долученого до відзиву представником відповідача фото, а також відеозапису із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що позивач ОСОБА_1 , будучи водієм марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, порушив п. п. 31.4.7 «є» ПДР, оскільки у його транспортному засобі був відсутній працездатний вогнегасник та аптечка, тобто, термін дії яких закінчився.
Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що інспектор УПП у Львівській області ДПП діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналіз зазначених норм та встановлені в ході розгляду справи обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її слід залишити без змін, а адміністративний позов залишити без задоволення.
Згідно із ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Оскільки адміністративний позов залишено без задоволення, судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу не стягуються.
Із врахуванням наведеного, слід відмовити позивачу ОСОБА_1 у стягненні судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 77, 90, 241-246, 286 КАС України,
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м.Львів, вул.Перфецького, 19.
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м.Київ, вул.Ф.Ернста, 3/2, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК