Справа № 361/10208/23
Провадження № 2/361/1928/24
16.04.24
16 квітня 2024 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В.,
при секретарі Перканюк І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Банк Форвард», третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонидівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2412 від 31 серпня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. про стягнення з неї на користь Акціонерного Товариства «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором № 94003116 від 19.12.2011 року.
В обґрунтування вимог зазначається, що 31 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 2412, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №94003116 від 19.12.2011 року у сумі 27849 грн. 67 коп. Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Т.Л. від 15 листопада 2091 року за вказаним виконавчим написом відкрито виконавче провадження НОМЕР_1. У свою чергу, оспорюваний виконавчий напис не відповідає вимогам закону, оскільки приватний нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив Закон України «Про нотаріат».
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.11.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 17 листопада 2023 року вжито заходів забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2412 від 31.08.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І., у виконавчому провадженні НОМЕР_1 до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, 15 квітня 2024 року подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій також вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач Акціонерне Товариство «Банк Форвард» у судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Т.Л. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова О.І. у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Остання повідомила суд про неможливість явки до зали суду через воєнний стан у країні. Причини неявки приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Т.Л. суду неповідомлені.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, 31 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 2412, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору №94003116 від 19.12.2011 року, укладеним між ПАТ «Банк Руский Стандарт»» та ОСОБА_1 , правонаступником якого є АТ «Банк Форвард».
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Т.Л. від 15 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 2412 від 31.08.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 27849 грн 67 коп.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Т.Л. від 13 січня 2020 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 .
Зі змісту виконавчого напису вбачається, що стягнення заборгованості проводиться за період з 13 листопада 2018 року по 11 лютого 2019 року. Сума заборгованості складає 27849 грн.67 коп., у тому числі: заборгованість за тілом кредиту становить 21225 грн 05 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсоткам і комісією становить 4724 грн 62 коп., плата за пропуск мінімальних платежів є 1050,00 грн., а також плата за вчинення виконавчого напису становить 850 грн 00 коп.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, Законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При цьому сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172. З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно з якою стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.
10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 про визнання нечинним і скасування пункту 1 та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Так, виконавчий напис від 31 серпня 2019 року вчинено в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14. При розгляді даної справи судом не здобуто доказів, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису був посвідчений нотаріально, а тому у приватного нотаріуса були відсутні правові підстави для прийняття у товариства документів для вчинення оспорюваного виконавчого напису.
Велика Палата Верховного Суду 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 ухвалила постанову в якій зазначено, що подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 779 та № 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Враховуючи те, що виконавчий напис приватного нотаріуса вчинений у порушення вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, як визначено ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Судом встановлено, що 01 листопада 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Науменко та Партнери» укладено договір про надання правничої допомоги, предметом якого є здійснення захисту, представництва або надання інших видів правничої/правової допомоги клієнту, пов'язаних із судовим захистом порушеного права клієнта на працю (відсторонення від роботи). Винагорода за здійснення адвокатом/адвокатами правничої/правової допомоги встановлюється в розмірі 3000 грн. за 1 годину роботи - п.1.2 Договору.
03 квітня 2024 року було складено розрахунок витрат наданих юридичних послуг професійної правничої допомоги відповідно до Договору від 01.11.2023р., згідно з яким визначено види правової допомоги та розмір винагороди, виходячи з вартості 1 години роботи: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта - 3000 грн; підготовка і складання позовної заяви - 15000 грн; підготовка і складання клопотання про витребування доказів - 12000 грн.; підготовка і складання заяви про забезпечення позову - 9000 грн.
Згідно з детальним описом здійснення надання адвокатом/адвокатами правничої/правової допомоги, адвокатським об'єднанням надано клієнту послуги на загальну суму 39000 грн, про що підписано акт надання правничої/правової допомоги від 03 квітня 2024 року за період. Відповідно до квитанції від 03.04.2024р., ОСОБА_1 сплатила частково за послуги з правової допомоги адвокатському бюро «Науменко та Партнери» 20000,00 грн.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
При встановленні гонорару, враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд вважає за необхідне зазначити, що аналогічні критерії розумності та реальності застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
Отже, виходячи з предмета та підстав позову, наявну судову практику в аналогічних спорах, обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт, суд дійшов висновку, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн. Такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.
Також, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп.
Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України Броварський міськрайонний суд Київської області,-
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Банк Форвард», третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонидівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2412, вчинений 31 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.В.Писанець