Справа № 308/5314/24
3/308/3171/24
10.04.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, запроваджену ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону ЗхРУ ДПС відносно гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 013563, 19 березня 2024 року о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" після подолання інженерних споруд та загороджень, 800 метрів до державного кордону, на напрямку 288 прикордонного знаку на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби "Оноківці", який вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску в складі групи осіб. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та ст. 12 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991, та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак, у матеріалах справи міститься його заява, у якій останній просить розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Частиною другою статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб.
При цьому з протоколу про адміністративне правопорушення вбчається, що ОСОБА_2 інкримінується вчинення спроби перетинання державного кордону України в складі групи осіб.
Разом з цим, суддею не встановлено будь-яких фактичних даних, які підтверджують наявність такої кваліфікуючої ознаки складу даного адміністративного правопорушення як вчинення його групою осіб.
Зокрема, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, особою, яка склала відповідний протокол надано, окрім протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів, заява ОСОБА_1 в якій він визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення та відеозапис, на якому останній визнає свою вину у спробі перетину державного кордону, однак не вказує ні дату, ні часу, на місця, ні інших обставин вчинення адміністративного правопорушення, в тому числі і того, що дане діяння вчинене ним у складі групи осіб.
Складанню протоколу про адміністративне правопорушення, повинен передувати процес зібрання доказів, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, твердження у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину Державного кордону України у складі групи осіб, не ґрунтується на об'єктивно встановлених фактичних обставинах справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Також необхідно зазначити, що в своїх рішеннях у справі "Малофєєва проти Росії" та справі "Карелін проти Росії" Європейський суд з прав людини вказав, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу "Пол і Одрі Едвардз проти Об'єднаного Королівства" (N 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги наведене, суддя прийшов до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та недоведеність наявності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, у зв'язку з чим провадження в справі належить закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, враховуючи висновок про закриття провадження у справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 256, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н.І. Зарева