про залишення позову без руху
29 квітня 2024 року Справа 160/10468/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України (відповідач-1), Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області (відповідач-2) про визнання протиправними накази, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
22.04.2024 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України (відповідач-1), Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області (відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 21.12.2023 №371-кт «Про звільнення ОСОБА_1 » щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Тернівського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні Державної міграційної служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області від 26.12.2023 №726-к «Про звільнення та призначення ОСОБА_1 » щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Тернівського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області 26 грудня 2023 року в порядку переведення для подальшої роботи в Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області на підставі наказу Державної міграційної служби України від 21.12.2023 №371-кт, а також призначення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу №8 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в порядку переведення з 27.12.2023;
- поновити ОСОБА_1 на посаді в Головному управлінні Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, яка є рівнозначною посаді начальника Тернівського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, що була скорочена з 01.11.2023;
- стягнути з Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37806243), Державної міграційної служби України (ЄДРПОУ 37508470) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу: з 27.12.2023 по день прийняття судового рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в Головному управлінні Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, яка є рівнозначною посаді начальника Тернівського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, що була скорочена з 01.11.2023 та в частині стягнення з Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в попередженні не було зазначено усіх вакантних рівнозначних посад або їх відсутність, та у зв'язку із створенням відповідачами штучних умов, задля не втрати джерела фінансування забезпечення, позивач був вимушений звільнитися з переведенням на нижчу посаду.
Разом з позовною заявою, позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що на початку березня 2024 року, перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу №8 у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 стало відомо, що в період скорочення посади начальника Тернівського відділу у м.Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області у відповідачів були наявні вакантні рівнозначні посади - посада заступника керівника відділу №11 у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області та посада керівника відділу №12 у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, яких за невідомих обставин відповідачами не було йому запропоновано. Крім того, Державною міграційною службою України та Головним управлінням Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, не було повідомлено ОСОБА_1 про наявність вимог, яким не відповідав би позивач, та/або не було надано інших пояснень щодо того, чому ці посади позивачу запропоновані не були, у зв'язку із чим пропонування позивачу не всіх вільних на час попередження про наступне звільнення, не може вважатися належним виконанням відповідачами обов'язку щодо вжиття заходів до переведення позивача як працівника за його згодою на іншу посаду. Також, відповідачами при пропонуванні ОСОБА_1 вакантної посади спеціаліста відділу №8 у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, його в повному обсязі не проінформовано про зміну істотних умов праці відповідно до ст.32 КЗпП України, 43 Закону № 889-VIII.
Таким, чином, оскільки в Попередженні не було зазначено усіх вакантних рівнозначних посад або їх відсутності, а також за наявності вільних рівнозначних посад, не було викладено пояснень, та у зв'язку із створеними відповідачами штучними умовами, задля не втрати джерела фінансового забезпечення, позивач був вимушений звільнитися з переведенням на нижчу посаду - посаду головного спеціаліста відділу №8 у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, а відтак, вбачається, що відповідачами було порушено норми ст.43 Конституції України, а саме: порушено право ОСОБА_1 заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 14.03.2024 між адвокатом Сергієнком Д.М. та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання юридичних послуг.
Оскільки ОСОБА_1 не було отримано від відповідачів копій документів в паперовій формі, підтверджуючих скорочення посади начальника Тернівського відділу у м.Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, його звільнення із цієї посади та переведення на посаду головного спеціаліста відділу №8 у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, 15.03.2024 адвокатом Сергієнком Д.М. в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області було направлено адвокатський запит. 05.04.2024 адвокатом Сергієнком Д.М. було отримано відповідь від ГУ ДМС в Дніпропетровській області з додаванням копій запитуваних документів, але з відсутністю запитуваної інформації у повному обсязі.
Відповідно до п.3, п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За змістом статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, звернувшись до суду з оскарженням наказів від 21.12.2023 №371-кт, від 26.12.2023 №726-к, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк заяви або якщо вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Вжиття конструкції «повинен був дізнатись» в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №800/30/17).
Скаржнику недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».
Таким чином, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем щодо причин пропуску строку звернення до суду зазначено, що йому в березні 2024 року стало відомо, що у відповідачів були наявні вакантні рівнозначні посади - посада заступника керівника відділу №11 у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області та посада керівника відділу №12 у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, яких за невідомих обставин відповідачами не було йому запропоновано, та 14.03.2024 між адвокатом Сергієнком Д.М. та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання юридичних послуг, яким в подальшому було направлено позов до суду.
Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду свідчать про пасивну поведінку позивача в частині своєчасного вжиття заходів спрямованих на отримання, від відповідачів копій документів в паперовій формі, підтверджуючих скорочення посади начальника Тернівського відділу у м.Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, його звільнення із цієї посади та переведення на посаду головного спеціаліста відділу №8 у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, та з'ясування питання наявності інших не запропонованих вакансій.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у даному випадку причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені в клопотанні про поновлення такого строку не можна вважати поважними та такими, що позбавляли позивача (представника позивача) можливості звернутися до суду з позовом в межах передбаченого чинним законодавством строку звернення до суду.
Згідно частин 1-2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених ст.294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Сидоренко