15 січня 2024 рокуСправа №160/29620/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/29620/23 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
10.11.2023 року Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0009800402 від 27.10.2023 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 97 749,00 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0009780402 від 27.10.2023, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 27 262,00 грн. та застосовні штрафні санкції в розмірі - 13 631,00грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0009790402 від 27.10.2023 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при поданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі - 23 539,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 22.09.2023 року ним було отримано акт «Про результати документальної позапланову невиїзної перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року. На підставі висновків акту, відповідачем були сформовані податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
05.12.2023 року від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що позивачем при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами, які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (недостатня кількості персоналу для надання послуг/виконання робіт; відсутність (або незначна наявність) основних засобів; відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/послуг, постачання ТМЦ; неможливість виробництва ТМЦ, відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання/реалізації товарів, робіт/послуг; неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з, урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних: ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг). За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПКУ, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за червень 2023 на суму 125 011 грн.; п. 200.1, абз. «б» п.200.4 ст.200 ПКУ, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023 в розмірі 27 262 гривень; п. 200.1, абз. «в» п.200.4 ст.200 ПКУ, внаслідок чого завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2023 в розмірі 97 749 грн. Отже, висновки стосовно порушень, викладених в акті перевірки від 05.09.2023 № 932/32-00-04-04-02-06-00191329 та податкові повідомлення-рішення від 27.10.2023 № 0009780402, № 0009791402 є об'єктивними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 року відмовлено в задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в загальному позовному провадженні або у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
26.12.2023 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію викладену в позовній заяві.
09.01.2024 року позивачем до суду подано додаткові пояснення, в яких підтримано доводи, викладені у відповіді на відзив на позовну заяву.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 13.01.1995 року здійснено державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» за кодом ЄДРПОУ 00191329, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності ПрАТ «Суха Балка» є 07.10 Добування залізних руд.
З 22.08.2023 року по 05.09.2023 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року.
За результатами перевірки складено акт № 932/32-00-04-04-02-06-00191329 від 05.09.2023 року.
Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року у декларації з податку на додану вартість з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків від'ємного значення з ПДВ встановлено порушення п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення сум податкового кредиту по декларації з ПДВ за червень 2023 року на суму 125 011 гривень. Враховуючи вищевикладене порушено: п. 200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023 року в розмірі 27 262 гривень; п. 200.1, абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2023 року в розмірі 97 749 гривень; абз. "б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та у відповідності до абз. в) п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України у ПрАТ «Суха Балка» відсутнє право на бюджетне відшкодування за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки по деклараціях з податку на додану вартість за червень 2023 року (р. 20.2 Декларації) на суму ПДВ 23 539 гривень.
Позивач не погодившись з висновками акту перевірки, подав до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечення від 05.10.2023 № 61.6/2202.
За результатом розгляду поданих позивачем заперечень, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом № 5668/6/32-00-04-02-02 від 23.10.2023 року повідомило позивача про те, що висновки стосовно порушень, викладених в акті перевірки № 932/32-00-04-04-02-06-00191329 від 05.09.2023 року, є об'єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
На підставі акту № 932/32-00-04-04-02-06-00191329 від 05.09.2023 року податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0009800402 від 27.10.2023 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 97 749,00 грн.;
- № 0009780402 від 27.10.2023 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 27 262,00 грн.;
- № 0009790402 від 27.10.2023 року, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при поданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на загальну суму 23 539,00 грн.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Пунктом 44.6. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2. пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з пунктом 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 189.1. статті 189 Податкового кодексу України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно пункту 200.7 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 ( Наказ № 88).
Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).
Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Із наведеного вбачається, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.
Із змісту статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.
В даному випадку, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства внаслідок не підтвердження при проведенні перевірки реальності угод по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентами - постачальниками, що призвело до завищення сум податкового кредиту, завищення від'ємного значення з податку на додану вартість та відсутність права на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року у розмірі 125 011 гривень.
Реальність взаємовідносин, за висновками податкового органу, не можливо підтвердити, оскільки у контрагентів позивача недостатня чисельність працюючих, відсутність власного чи і орендованого транспорту, відсутність фактичних виробників (імпортерів) по ланцюгу придбання/реалізації тощо.
В свою чергу, судом були досліджені письмові докази по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами позивача, на підставі яких судом було встановлено, що у перевіряємому періоді Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» мало взаємовідносини з контрагентами-постачальниками - НВП «Промтехснаб» Товариство інвалідів Київського району м. Харкова, ТОВ ТД «Пром-КР», ТОВ «Комплітех», ТОВ «Херсоноптторг», ТОВ «Компанія Глобус», ТОВ «Північпромпостач», ТОВ «Трубний Двір», ТОВ «Імпульспром», ТОВ «Інноваційні технологічні лубриканти», ТОВ «Е-Т», ТОВ «Луч КР», ТОВ «Теплоарматура», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Агротехкомплект».
Так, судом встановлено, що НВП «Промтехснаб» на підставі договірного листа №1 від 07.02.2023 року здійснено поставку товару (муфта з'єднувальна) на умовах поставки СРТ.
Позивачем до перевірки та разом з позовною заявою було договірний лист №1 від 07.02.2023 року, видаткову накладну №106 від 20.02.2023 року, прибутковий ордер №332 від 21.02.2023 року, картку №430245 складського обліку матеріалів, сертифікат якості №230720 від 07.02.2023 року, платіжну інструкцію №6801 від 07.03.2023 року.
20.02.2023 року НВП «Промтехснаб» на адресу позивача здійснено постачання товару на суму 12 600 грн., в т.ч. ПДВ 2 100 грн., що підтверджується видатковою накладною №106.
Перевезення товару підтверджується експрес-накладною «Нова пошта» від 20.02.2023 року.
Розрахунок між сторонами здійснено у безготівковій формі за платіжною інструкцією: №6801 від 07.03.2023 року на суму 12 600,00 грн.
НВП «Промтехснаб» Товариство інвалідів Київського району м. Харкова 20.02.2023 року на адресу позивача було складено податкову накладну №24 на суму 12 600 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2 100 грн.
05.10.2021 року між позивачем та ТОВ Торговий Дім «Пром-КР» укладено договір №1005, відповідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.
21.06.2023 року ТОВ Торговий Дім «Пром-КР» на адресу позивача здійснено постачання товару, що підтверджується видатковою накладною №61 на суму 15 600 грн., в т.ч. ПДВ 2 600 грн., видатковою накладною №62 на суму 36 300 грн., в т.ч. ПДВ 6 050 грн., та видатковою накладною №63 на суму 35 640 грн., в т.ч. ПДВ 5 940 грн,.
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №12 від 21.06.2023 року, №13 від 21.06.2023 року, №14 від 21.06.2023 року.
Розрахунок між сторонами здійснено у безготівковій формі за платіжною інструкцією №10211 від 27.06.2023 року.
ТОВ Торговий Дім «Пром-КР» 21.06.2023 року на адресу позивача було складено податкову накладну №1 на суму 15 600 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2 600 грн., податкову накладну №2 на суму 36 300 грн., в т.ч. ПДВ на суму 6 050 грн., податкову накладну №3 на суму 35 640 грн., в т.ч. ПДВ на суму 5 940 грн.
ТОВ «Комплітех» на підставі договірного листа №2 від 12.06.2023 року здійснено поставку товару на умовах поставки СРТ, що підтверджується видатковою накладною №84 від 23.06.2023 року, на суму 5 760 грн., в т.ч. ПДВ 960 грн.
Перевезення товару підтверджується експрес-накладною «Нова пошта» від 24.06.2023 року.
Розрахунок між сторонами здійснено у безготівковій формі за платіжною інструкцією №10198 від 27.06.2023 року.
ТОВ «Комплітех» 23.06.2023 року на адресу позивача було складено податкову накладну №83 на суму 5 760 грн., в т.ч. ПДВ на суму 960 грн.
ТОВ «Херсоноптторг» на підставі рахунку на оплату №224158/003077 від 22.11.2022 року та видаткової накладної №15825079/221122/001 від 23.11.2022 року здійснено позивачу продаж товару на суму 12 208,80 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2034,80 грн.
Розрахунок між сторонами здійснено у безготівковій формі за платіжною інструкцією №4444 від 22.11.2022 року.
ТОВ «Херсоноптторг» 22.11.2023 року на адресу позивача було складено податкову накладну №2493 на суму 12 208,80 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2034,80 грн.
28.07.2020 року між позивачем та ТОВ «Компанія Глобус» укладено договір №1408, відповідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.
21.02.2022 року ТОВ «Компанія Глобус» на адресу позивача здійснено постачання товару на суму 4 470 грн., в т.ч. ПДВ 745 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-00000.
Перевезення товару підтверджується експрес-накладною «Нова пошта» від 21.02.2022 року.
ТОВ «Компанія Глобус» 21.02.2022 року на адресу позивача було складено податкову накладну №5 на суму 4 470 грн., в т.ч. ПДВ 745 грн.
Також судом встановлено, що 23.11.2021 року між позивачем та ТОВ «Північпромпостач» укладено договір №2311, відповідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.
На виконання умов договору 11.01.2023 року ТОВ «Північпромпостач» було здійснено поставку товару, за замовленням ПрАТ «Суха Балка», що підтверджується видатковою накладною №2, на суму 3 312 грн., в т.ч. ПДВ 552 грн., видатковою накладною №3 на суму 5 520 грн., в т.ч. ПДВ 920 грн. та видатковою накладною №25 на суму 9 168 грн., в т.ч. ПДВ 1 528 грн.
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №2 від 11.01.2023 року, №6 від 11.01.2023 року, №2 від 08.02.2023 року.
Розрахунки здійснено в безготівковій формі платіжними інструкціями від 10.01.2023 року №5605 на суму 3 312 грн., №5606 на суму 5 520 грн. та від 07.02.2023 року №6088 на суму 9 168 грн.
ТОВ «Північпромпостач» на адресу позивача було складено податкову накладну №2 від 10.01.2023 року на суму 5 520 грн., в т.ч. ПДВ 920 грн., податкову накладну №3 від 10.01.2023 року на суму 3 312 грн., в т.ч. ПДВ 552 грн., податкову накладну №4 від 07.02.2023 року на суму 9 168 грн., в т.ч. ПДВ 1 528 грн.
26.01.2022 року між позивачем та ТОВ «Трубний Двір» укладено договір №273/1, відповідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.
На виконання умов договору 25.01.2023 року ТОВ «Трубний Двір» за замовленням ПрАТ «Суха Балка», було здійснено поставку товару, за видатковою накладною №7, на суму 10 639,20 грн., в т.ч. ПДВ 1 773,20 грн., за видатковою накладною №100 від 08.06.2023 року на суму 32 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 400,00 грн, за видатковою накладною №104 від 12.06.2023 року на суму 697,80 грн., в т.ч. ПДВ 116,30 грн., за видатковою накладною №103 від 12.06.2023 року на суму 64 800 грн., в т.ч. ПДВ 10 800 грн., за видатковою накладною №129 від 23.06.2023 року на суму 15 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 500 грн. та за видатковою накладною №128 від 27.06.2023 року на суму 7 650 грн., в т.ч. ПДВ 1 275 грн.
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №1 від 30.01.2023 року, №1 від 23.05.2023 року, №1 від 08.06.2023 року, №1 від 12.06.2023 року, №2 від 12.06.2023 року, №1 від 27.06.2023 року.
Розрахунки здійснено в безготівковій формі платіжними інструкціями від 24.01.2023 року №5594 на суму 24 679,02 грн., від 13.06.2023 року №9803 на суму 10 639,20 грн. та №9804 на суму 39 825,32 грн.
ТОВ «Трубний Двір» на адресу позивача було складено податкову накладну №7 від 25.01.2023 року на суму 10 639,20 грн., в т.ч. ПДВ 1 773,20 грн., податкову накладну №2 від 08.06.2023 року на суму 32 400 грн., в т.ч. ПДВ 5 400 грн., податкову накладну №10 від 12.06.2023 року на суму 697,80 грн., в т.ч. ПДВ 116,30 грн., податкову накладну №11 від 12.06.2023 року на суму 64 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 800,00 грн., податкову накладну №23 від 23.06.2023 року на суму 15 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 500,00 грн. та податкову накладну №29 від 27.06.2023 року на суму 7 650,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 275,00 грн.
28.10.2020 року між позивачем та ТОВ «Імпульспром» укладено договір №1290, відповідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.
05.09.2022 року ТОВ «Імпульспром» на адресу позивача здійснено постачання товару на суму 11 520 грн., в т.ч. ПДВ 1920 грн., що підтверджується видатковою накладною №420.
ТОВ «Імпульспром» 05.09.2022 року на адресу позивача було складено податкову накладну №4 на суму 11 520 грн., в т.ч. ПДВ 1920 грн.
Розрахунки здійснено в безготівковій формі платіжними інструкціями від 27.09.2022 року №2763 на суму 7 950,00 грн. та від 08.11.2022 року №3661 на суму 11 520,00 грн.
17.02.2023 року між позивачем та ТОВ «Луч КР» укладено договір №0217, відповідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.
На виконання умов договору 12.05.2023 року ТОВ «Луч КР» за замовленням ПрАТ «Суха Балка», було здійснено поставку товару, за видатковою накладною №11 на суму 163 572,90 грн., в т.ч. ПДВ 27 262,15 грн., за видатковою накладною №13 від 13.06.2023 року на суму 52 440,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 740,00 грн., за видатковою накладною №14 від 15.06.2023 року на суму 71 274,60 грн., в т.ч. ПДВ 11 879,10 грн., за видатковою накладною №16 від 19.06.2023 року на суму 80 326,80 грн., в т.ч. ПДВ 13 387,80 грн.
Розрахунки здійснено в безготівковій формі платіжними інструкціями від 02.05.2023 року №8383 на суму 27 893,76 грн., від 09.05.2023 року №8766 на суму 5 520,20 грн., від 16.05.2023 року №8923 на суму 10 507,20 грн., від 30.05.2023 року №9214 на суму 8 716,80 грн., від 06.06.2023 року №9356 на суму 88 986,00 грн., від 13.06.2023 року №9763 на суму 163 572,90 грн.
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 12.05.2023 року, від 15.06.2023 року, від 19.06.2023 року.
ТОВ «Луч КР» на адресу позивача було складено податкову накладну №42 від 12.05.2023 року на суму 163 572,90 грн., в т.ч. ПДВ 27 262,15 грн., податкову накладну №51 від 13.06.2023 року на суму 52 400 грн., в т.ч. ПДВ 8 740 грн., податкову накладну №52 від 15.06.2023 року на суму 71 274,60 грн., в т.ч. ПДВ 11 879,10 грн., податкову накладну №55 від 19.06.2023 року на суму 80 326,80 грн., в т.ч. ПДВ 13 387,80 грн.
15.04.2021 року між позивачем та ТОВ «Інноваційні технологічні лубриканти» укладено договір №969, відповідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.
16.03.2023 року ТОВ «Інноваційні технологічні лубриканти» на адресу позивача здійснено постачання товару на суму 39 312,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 552,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №5110000001.
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №/ІТ5110000001 від 16.03.2023 року.
Розрахунки здійснено в безготівковій формі платіжними інструкціями від 14.03.2023 року №7057 на суму 6 398,70 грн. та від 21.03.2023 року №7243 на суму 39 312,00 грн.
ТОВ «Інноваційні технологічні лубриканти» 16.03.2023 року на адресу позивача було складено податкову накладну №22 на суму 39 312,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 552,00 грн.
ТОВ «Е-Т» на підставі договірного листа №356 від 06.06.2023 року здійснено поставку товару на умовах поставки СРТ, що підтверджується видатковою накладною №241 від 15.06.2023 року, на суму 4 800 грн., в т.ч. ПДВ 800 грн та експрес-накладною «Нова пошта» від 16.06.2023 року.
Розрахунок між сторонами здійснено у безготівковій формі за платіжною інструкцією: №9349 від 06.06.2023 року на суму 7200,00 грн.
ТОВ «Е-Т» 06.06.2023 року на адресу позивача було складено податкову накладну №13 на суму 7 200 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1200 грн.
Також судом встановлено, що ТОВ «Теплоарматура» на підставі договірного листа №16/023 від 16.02.2023 року здійснено поставку товару на умовах поставки СРТ, що підтверджується видатковою накладною №Днеп-001758 від 02.03.2023 року на суму 35 856,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 976,00 грн.
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №1055 від 03.03.2023 року.
Розрахунок між сторонами здійснено у безготівковій формі за платіжною інструкцією: №6579 від 21.02.2023 року на суму 35 856,00 грн.
ТОВ «Теплоарматура» 21.02.2023 року на адресу позивача було складено податкову накладну №4449 на суму 35 856,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 976,00 грн.
06.02.2019 року між позивачем та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Агротехкомплект» укладено договір №240, відповідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.
03.01.2023 року ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Агротехкомплект» на адресу позивача здійснено постачання товару на суму 16 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РБ-00003.
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №3 від 03.01.2023 року.
Розрахунки здійснено в безготівковій формі платіжними інструкціями від 07.02.2023 року №6093 на суму 39 756,00 грн., від 21.02.2023 року №5958 на суму 39 756,00 грн. та від 28.02.2023 року №6653 на суму 16 800,00 грн.
ТОВ «Агротехкомплект» 03.01.2023 року на адресу позивача було складено податкову накладну №8 на суму 16 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 800,00 грн.
З досліджених в судовому засіданні первинних документів судом встановлено, що такі документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, тобто містять: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також, судом встановлено, що всі податкові накладні постачальників за спірними операціями заповнені у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Отже, такі первинні документи мають бути враховані як в податковому так і в бухгалтерському обліку позивача, зокрема при формуванні податкового кредиту.
При цьому, паспорти відповідності на товар, сертифікати якості, товарно-транспортні накладні не є первинними бухгалтерськими документами, які є обов'язковими для врахування в бухгалтерському та податковому обліку.
Щодо відсутності матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів позивача, як підстави для висновку про нереальність угод, суд зазначає наступне
Так, контролюючий орган в акті перевірки як на підставу нереальності господарських операцій зазначає про відсутність трудових та матеріальних ресурсів, а також відсутність прослідковування по ланцюгу постачання відповідної продукції контрагентів постачальників ПрАТ «Суха Балка».
Між тим, відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій, оскільки залучення працівників є можливим за договором цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренди персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.
Зазначена правова позиція є усталеною та неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, від 10.11.2020 у справі №440/3779/18.
Також, суд звертає увагу, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, внаслідок чого не є обов'язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов'язань по господарських операціях, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
У будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов'язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган знаходиться за межами господарської компетенції суб'єкта господарювання та не входить до прав та обов'язків платника податку, зокрема на додану вартість, що доводить додаткове не передбачене законом обтяження, у межах спірних відносин позивача, як платника податку.
Таким чином, у ПрАТ «Суха Балка» відсутній обов'язок щодо перевірки контрагентів на наявність достатніх трудових та матеріальних ресурсів, та, окрім іншого, крізь призму індивідуальної відповідальності платника податків ПрАТ «Суха Балка» не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів.
З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарських операцій, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, щодо непідтвердженості реальності проведених господарських відносин між ПрАТ «Суха Балка» та його контрагентами, та як наслідок завищення податкового кредиту.
Враховуючи зазначене, на переконання суду, господарські операції між ПрАТ «Суха Балка» та його контрагентами є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ПрАТ «Суха Балка» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість.
Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Під час розгляду справи відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів від іншої особи ніж сторона за правочином.
У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.
Крім того, позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків його контрагентами, або порушення ними податкового законодавства, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст. 9 Конституції України.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі “Інтерсплав проти України” якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту.
Суд зазначає, що у позивача на час розгляду справи наявні первинні документи, які підписані усіма сторонами та уповноваженими особами, контрагенти на час здійснення операцій перебували на обліку в податкових органах та не припинені, мають усі необхідні реквізити відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємств”. Факт підтвердження належними первинними бухгалтерськими документами фактичного виконання договорів, укладеними між позивачем та його контрагентами, вказує на фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого останнім ПДВ до податкового кредиту.
Таким чином, оскільки під час розгляду даної справи, судом встановлено факт реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами-постачальниками, то висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту, завищення від'ємного значення з податку на додану вартість та відсутність права на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року у розмірі 125 011 гривень, є необґрунтованим, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, судом не приймаються посилання відповідача, як на підставу для висновку про відсутність права на бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року у розмірі 23 539 грн. неузгодженість розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, які не відповідають показникам уточнюючого розрахунку від 31.07.2023 року, оскільки зазначене не може бути підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування, враховуючи, зокрема, прийняття податковим органом уточнюючого розрахунку до декларації за червень 2023 року від 31.07.2023 року.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0009800402 від 27.10.2023 року, № 0009780402 від 27.10.2023 року, № 0009790402 від 27.10.2023 року.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» відповідно до платіжної інструкції №14869 від 09.11.2023 року сплатило судовий збір за подання до суду даного позову в розмірі 2684,00 грн.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 243, 245-247, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, ЄДРПОУ 00191329) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. О. Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0009800402 від 27.10.2023 року, № 0009780402 від 27.10.2023 року, № 0009790402 від 27.10.2023 року.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська