Справа №212/2963/17
1-кп/212/9/24
29 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Кривому Розі кримінальну справу (провадження №12016040730001220 від 22.04.2016 за ч.1 ст. 366 КК України) за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Валове Криворізького району Дніпропетровської області, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, інвалідності не маюча, раніше не судима, яка не працює, одружена, має на утриманні двох малолітніх дітей, що зареєстрована адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,
учасники судового провадження - прокурори Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_3 , захисник адвокат ОСОБА_7 , представники потерпілого ТОВ «Дакорт» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) обвинувачується у тому, що на підставі наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт» (далі - ТОВ «Дакорт»), код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 36394005, №129(1)-к від 21.05.2013 ОСОБА_3 прийнята на посаду бухгалтера у відділ м. Кривий Ріг.
ОСОБА_3 згідно умов договору про надання послуг від 21.05.2013, в якості виконавця взяла на себе зобов'язання виконати послуги з ведення бухгалтерського обліку за дорученням замовника - ТОВ «Дакорт», Криворізьке відділення, якого розташоване по вул. Електрозаводська, 23А в Покровському районі м. Кривого Рогу.
Згідно посадової інструкції, затвердженої директором ТОВ «Дакорт» 21.05.2013, до функціональних обов'язків бухгалтера-ревізора, крім інших, належать наступні:
- надає оперативні вказівки керівникам ревізованого об'єкта відносно виявлених порушень та недоліків, проведення контрольних перевірок виконаних робіт;
- контролює достовірність обліку засобів, які надходять, матеріальних, товарно-матеріальних цінностей та основних фондів, своєчасне відображення у бухгалтерському обліку операцій, які пов'язані з їх рухом, правильність витрачання матеріалів, палива, електроенергії, засобів, дотримання кошторисів видатків, порядок складення звітності згідно первинним документам, а також організація проведення інвентаризації та бухгалтерського обліку в підрозділах підприємства;
- контролює діяльність робітників підприємства відносно організації ведення бухгалтерського обліку та звітності.
Згідно положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції від 06.02.2015 року): «Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.»
Згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637: «Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями; документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником; до видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо; якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий; для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача; прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.»
Згідно положень Розпорядження про правила приймання і видачі грошових коштів з каси підприємства і проведення взаємозаліків, затвердженого директором ТОВ «Дакорт» (вих. № 28 від 01.08.2009): «Видача грошових коштів з каси підприємства здійснюється за наявності документів: витратно-касових ордерів, які: за перевіреною службовою запискою, завізованою керівником і бухгалтером відділення створюється витратно-касовий ордер в програмі 1С та проводиться. Видача співробітнику даних грошових коштів здійснюється тільки при заповненому в ВКО всіх реквізитів одержуваного співробітника (дата, сума прописом, ПІБ, підпис) з доданою службовою запискою.»
Так, ОСОБА_3 , займаючи посаду бухгалтера-ревізора у ТОВ «Дакорт», тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і будучи у зв'язку з цим відповідно до положень примітки 1 до ст. 364 КК України, службовою особою, в період з березня 2015 року по березень 2016 року, перебуваючи в приміщенні Криворізького відділення ТОВ «Дакорт», розташованого по вул. Електрозаводська, 23А в Покровському районі м. Кривого Рогу, діючи із корисливих мотивів умисно з єдиним злочинним умислом, направленим на заволодіння грошовими коштами, які належать ТОВ «Дакорт», в порушення положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції від 06.02.2015), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, положень розпорядження про правила приймання і видачі грошових коштів з каси підприємства і проведення взаємозаліків, затвердженого директором ТОВ «Дакорт» (вих. № 28 від 01.08.2009), безпідставно складала завідомо неправдиві та фіктивні офіційні документи - видаткові касові ордери, що містять зафіксовану інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні події - касові операції, які спричинили наслідки правового характеру, та можуть бути використані як документи - докази у правозастосовній діяльності, що містять неправдиву інформацію про особу, якій нібито видаються грошові кошти, видаючи ці документи касиру ТОВ «Дакорт» ОСОБА_11 , яка не була обізнана щодо злочинних намірів ОСОБА_3 , для проведення за її вказівками касових операції з видачі коштів з каси цього підприємства, використовувала вищеозначені фіктивні видаткові касові ордери, на підставі яких оформлювала нібито здійснення розрахунків із ТМ «Ріглі» та ТОВ «Омега», завищуючи тим самим маркетингові послуги та відображаючи завищені витрати (без підтверджуючих документів) по ТМ «Ріглі» та ТОВ «Омега», за наступних обставин.
ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що суми коштів, зазначених у видаткових касових ордерах ДКР-003215, ДКР-003216, ДКР-003217, ДКР-003218 від 09.03.2015, ДКР-004463, ДКР-004464, ДКР-004465, ДКР-004466, ДКР-004467 від 10.04.2015, ДКР-004636, ДКР-004637 від 17.04.2015, ДКР-006068, ДКР-006069, ДКР-006070, ДКР-006071, ДКР-006072, ДКР-006073, ДКР-006074, ДКР-006075, ДКР-006076 від 22.05.2015, ДКР-003289 від 11.03.2015 на загальну суму 113 075,40 грн. проведені та вилучені з каси підприємства, перебуваючи в приміщенні Криворізького відділення ТОВ «Дакорт», розташованого по вул. Електрозаводська, 23А в Покровському районі м. Кривого Рогу, 30.04.2015 та 06.08.2015, діючи з корисливих мотивів, умисно безпідставно складала та видавала завідомо неправдиві фіктивні «дублюючі» видаткові касові ордери, що є офіційними документами, які містять неправдиву інформацію про особу, якій нібито видаються грошові кошти - співробітника ТОВ «Дакорт» ОСОБА_12 : ДКР-005214 від 30.04.2015 - 37703,86 грн., ДКР-005216 від 30.04.2015 - 44125,25 грн., ДКР-008687 від 06.08.2015- 31246,29 грн., на загальну суму 113 075,40 грн., який фактично не отримував зазначені в них кошти, використовувала фіктивні видаткові касові ордери, на підставі яких оформлювала нібито здійснення розрахунків із ТМ «Ріглі».
При цьому, ОСОБА_3 умисно з метою заволодіння готівковими коштами ТОВ «Дакорт» склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ - видатковий касовий ордер ДКР-008687 від 06.08.2015, власноруч виконавши в його графі «Одержав» цифрові записи «31 246 29», в його графі «П.І.Б.» рукописний текст «ОСОБА_12», в його графі «Підпис» підпис від імені ОСОБА_13 та цифрові записи дати «06 08 5», що не відповідає дійсності, адже співробітник ТОВ «Дакорт» ОСОБА_12 не отримував зазначені у цьому видатковому касовому ордері кошти.
Згідно висновків судової почеркознавчої експертизи №30/1.1-841 від 24.04.2017: «Рукописний текст та цифрові записи, розташовані в графах двадцяти трьох видаткових касових ордерів: … ДКР-008687 від 06.08.2015, виконані ОСОБА_3 . Підписи від імені ОСОБА_13 , розташовані в графах «Підпис» двадцяти видаткових касових ордерів: … ДКР-008687 від 06.08.2015, виконані ОСОБА_3 .»
Крім того, ОСОБА_3 , діючи із корисливих мотивів умисно з єдиним злочинним наміром, направленим на заволодіння грошовими коштами, які належать ТОВ «Дакорт», перебуваючи в приміщенні Криворізького відділення ТОВ «Дакорт», розташованого по вул. Електрозаводська, 23А в Покровському районі м. Кривого Рогу, 15.02.2016 безпідставно склала завідомо неправдивий фіктивний офіційний документ, а саме видатковий касовий ордер ДКР-001686 від 15.02.2016 на суму 119 074,34 гривень, який містить неправдиву інформацію про особу, якій нібито видаються грошові кошти - ОСОБА_12 , який фактично не отримував зазначені в ньому кошти, адже на підставі наказу керівника ТОВ «Дакорт» № 103-к п. 2 від 21.09.2015 ОСОБА_12 звільнено, та використала фіктивний видатковий касовий ордер, на підставі якого оформила нібито здійснення видачі коштів в рахунок оплати ретро-бонусів по клієнтам за вересень 2015 року.
Також, ОСОБА_3 , діючи із корисливих мотивів умисно з єдиним злочинним умислом, направленим на заволодіння грошовими коштами, які належать ТОВ «Дакорт», перебуваючи в приміщенні Криворізького відділення ТОВ «Дакорт», розташованого по вул. Електрозаводська, 23А в Покровському районі м. Кривого Рогу, 28.01.2016 склала у програмі «1С» видаткові касові ордери ДКР-000849 від 28.01.2016 на суму 70 043,66 грн., ДКР-000850 від 28.01.2016 на суму 3 781,36 грн., ДКР-000851 від 28.01.2016 на суму 11 344,08 грн., ДКР-000852 від 28.01.2016 на суму 23 347,90 грн., ДКР-000853 від 28.01.2016 на суму 7 848,47 гривень, на загальну суму 116 365,47 грн., документально оформлюючи видачу коштів контрагенту ТОВ «Омега» для зарахування взаємозаліку згідно рахунків № 26512/3 , №25722/М, №25482/3, №25720/М, №26898/КП, і умисно не створила прибуткового касового ордеру від покупця ТОВ «Омега» згідно зазначених рахунків та вищевказаних видаткових касових ордерів, що призвело до нестачі у ТОВ «Дакорт» коштів в сумі 116 365,47 грн.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Стаття 25 КПК України зобов'язує прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст..9 КПК України.
За правилами ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення , форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч.1 ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Таким чином, обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Статтею 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Виходячи з положень ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що працювала касиром, по недостачі на підприємстві Дакорт з 2013 до 2016 року. Керівником була ОСОБА_3 , вона була головним бухгалтером. Прийом і видача грошей. Видавала на підставі службових записів. Одразу все проходило через директора, потім видавала ОСОБА_3 розхідні документи свідку. В бухгалтерії працювала ОСОБА_3 та її люди. Виписували або видачу грошей, або ті гроші які заходять в касу. Як створюється документ, не може сказати. Вона видає гроші. З приводу інвентаризації в 2016 році - приїхала перевірка, та виявили недостачу, хоча все було добре. Як сказали що були задвоєні платежі, задвоєні зарплати, не вірно виписані документи, проводились не коректно. Видавала з каси гроші по довіреності. Загалом це було в п'ятницю, водіям, щоб не затримуватись, проводилось. Підходила обвинувачена, казала щоб вона дала певну суму грошей, і щоб потім провели. Казала, що документи потім будуть, періодично документи були. Потім приносила, але не завжди. Потім документи одним махом списались, навіть не знала як. З приводу документів вона питала обвинувачену, та відповідала що все буде добре. Коли була у відпустці заміть неї на робочому місці сиділа ОСОБА_3 . Саме в той період коли була виявлена недостача. Було таке що до 21-00 години була на роботі, коли закривала касу більше ніхто не зміг дати гроші, навряд чи, ключи тільки у неї. Ключи нікому не залишала. Не знала що ОСОБА_12 був звільнений коли видавала йому кошти. ОСОБА_3 купила квартиру, їздила на таксі з ОСОБА_17 . Около 4 тис.грн в місяць зарплатня. До програми 1С доступу не мала. У кожного були свої обов'язки. Її всі поважали, працювала чесно. Зауважень ніяких не було в сторону неї. Не пам'ятає прізвищ хто спілкувався на досудовому слідстві, Був слідчий, задавав питання. Не було відомо кому потрібні кошти, сказали що треба і все. Тобто порушила розпорядок. Пройшло вже три роки. Багато чого не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що період точно не пам'ятає працював начальником торгового відділу компанії «Ріглі Україна». ОСОБА_3 була його керівником, була бухгалтером і керувала відділом « Ріглі » на підприємстві «Дакорт». Під час досудового розслідування викликав слідчий, допитував з приводу того що відбулась крадіжка грошей з підприємства « Дакорт » бухгалтером ОСОБА_3 . Видача коштів контрагентам з урахуванням маркетингових виплат торгової марки «Ріглі» процес розділявся на платежі безжальні. Він ніякого відношення до них не мав. Налічні платежі створювались на основі проекту виплат маркетингових послуг, він затверджувався компанією «Ріглі», затверджувався безпосередньо регіональним директором компанії «Ріглі» в місті Кривому Розі. Створювалась службова записка з його підписом та регіонального директора і передавалась (це був внутрішній документ компанії «Ріглі») і він передавався в бухгалтерію підприємства « Дакорт ». Щоб отримати грошові кошти потрібно було здійснити цей процес. Підтверджує, що бухгалтером у той період була ОСОБА_3 безпосередньо їй передавались службові записки. На підставі службової записки для того щоб ОСОБА_3 видала грошові кошти створювалась проект XL документ. До грошей і матеріальних цінностей ніякого відношення не мав. Чи видавались гроші на підставі додаткового касового ордеру, не знає. Був представником компанії «Ріглі», був офіційно оформлений на підприємстві «Дакорт» числився бренд-менеджером компанії «Ріглі», і відношення до матеріальних цінностей та до товару ніякого не мав. Ніяких договорів матер. відповідальності не підписувалось. Грошові кошти на підставі даної службової записки отримував в офісі компанії «Ріглі» у бухгалтера, без службової записки і без проекту. Компанія не затвердила б видачу грошей, тому що « Ріглі » відшкодовувала підприємству « Дакорт » ці кошти. Без цих паперів генеральний директор не підписав би і не зміг би отримати гроші у бухгалтера. Після звільнення не виконував посадові обов'язки, ніякі документи, службові записки не підписував. Передав справи, звільнився за власним бажанням. Працював офіційно в юридичній особі « Дакорт » березень 2014 по вересень. 2016 року. Документально відносився до компанії «Ріглі» тільки по посадовій інструкції (це внутрішній документ) а офіційно оформлений на підприємстві «Дакорт». « Ріглі » це американська компанія яка займається на той момент продаж жувальної гумки «Орбіт» і цілий ряд інших брендів. Трудових взаємовідносин з компанією «Ріглі» у нього не було. Безпосереднім його керівником була ОСОБА_3 яка також офіційно не працювала у компанії «Ріглі». Відносин до даного підприємства вона не мала. У нього було два керівника - це ОСОБА_3 і регіональний представник компанії «Ріглі Україна». На підприємстві « Дакорт » яка офіційна посада була - не пам'ятає. До посадових обов'язків на підприємстві «Дакорт» відносилось - замовлення товару, контроль продаж в торгових точках, збільшення продаж, підписання договорів. Був керівник операторів офісу, комірник, вантажники, та деякі торгові представники, але керівництво торгових представників не входило в його обов'язки. Не знає яким документом значилось що ОСОБА_3 є його керівником. Тільки на словах знав що безпосередній керівник це ОСОБА_3 . Про це повідомили керівництво компанії «Дакорт» Криворізької філії. Не пам'ятає хто був керівником на той момент. Усі службові записки створювались на ім'я начальника відділу товариства «Дакорт», чому не на ім'я бухгалтера, не знає. Спілкувався з двома людьми ТОВ «Дакорт» це відділ кадрів і ОСОБА_3 , на ТОВ «Дакорт» була штатна одиниця касир, але не пам'ятає хто саме. Були поставлені відповідні строки коли бонуси були готові для видачі, кошти видавались завжди у строк. Кошти видавались торговим представникам, вони підписували розписки, зазначали в ній ПІП, суму, посаду, і ці розписки повертались йоому. Ці кошти експедитор (кур'єр) або ОСОБА_3 привозили на філіал і там представники отримували кошти. Не знає чи видавала касир ці кошти представникам. Касові листи не бачив, ніколи його не заповнював. Були такі випадки, що торгові представники здавали гроші йому і розписувались, це був форс мажор, коли у людини залишались 2- 3 тисячі гривень, і щоб він не їхав з ним на маршрут на район, і не було можливості здати гроші у касу то приймав пару разів гроші, але це було узгоджено на усіх рівнях, а саме з ОСОБА_3 і регіональним представником. Коли отримував грошові кошти від торгових представників то вони розписувались на аркуші який передавав кур'єром на центральний офіс «Дакорт» Криворізького відділення .
Свідок ОСОБА_21 суду показала, що перевірка на філіалах перевірялись регулярно, тобто на основі наказу виписаного директором фірми. Перша перевірка була у грудні місяці 2014 року, при даній перевірці не було виявлено факти недостачі чи якихось інших порушень у цьому філіалі. ОСОБА_3 у цьому філіалі працювала на посаді бухгалтера - ревізора Криворізького філіалу. У неї в підрозділі знаходилась співробітники її відділу. Тобто бухгалтерія, касири та оператори. По закриттю року у філіалу - є такий факт як звірка закриття дебіторської заборгованості, заборгованість по звітності співробітників, перерахунок МЗ, та інвентаризація каси, по факту інвентаризації каси готівкові кошти повинні не перевищувати певні суми, тобто були запитання чому в касі великий залишок. Піднявши документи по попереднім інвентаризаціям було виявлено те, що кошти в наявності відповідали. Точно так же було виявлено що на певному співробітнику рахувалась велика сума заборгованості, зазначає що співробітник давно вже був звільнений з займаної посади, і на нього ніяких стягувань не було. Прізвище цього співробітника було ОСОБА_12 (бренд - менеджер направлення Ріглі) відповідно був виписаний наказ на повторну перевірку, але безпосередньо в перевірку входило перевірка обліково грошових коштів, підзвітних грошових коштів по співробітниках та перевірка фінансової діяльності даного філіалу. При проведенні перевірки 9 березня 2015 року в касі була виявлена недостача в сумі 221,081 грн. 0,7 коп. по даній недостачі касиром ОСОБА_11 і бухгалтером ОСОБА_3 були надані пояснення : касир стверджував що видавались грошові кошти бухгалтеру без документів, точно так же бухгалтер мав доступ до каси. Бухгалтер дала пояснення, що у неї була в касі недостача яку вона виявила в липні 2015 року, і даний факт приховувала коли приїжджала ревізія. Даний факт приховувала тим коли здавались кошти вони проводили їх для того щоб звіт грошових коштів співпадав з фактом готівкових. Коли створюється росходно - касовий ордер, або приходно - касовий ордер. Він створюється РПО в 1С, і документ проводиться чим фіксується в оборотно - сальдової відомості по 301 рахунку каси. По результатам перевірки була піднята уся первинна документація з початку діяльності з 1 березня 2015 року по день закінчення перевірки. Були підняті усі приходні та розході документи, усі службові розписки, і в процесі перевірки були виявлені задвоєні виплати. Тобто службовою запискою була узгоджена одна сума, а виплати по факту були проведені дві, одна з яких була фактична а друга це співробітник на якого виписувались кошти. Цей співробітник кошти не отримував. Ці отримані грошові кошти проводились на затрати підприємства на авансовій звітності. Цей документ складався і був проведений ОСОБА_3 з цього приводу вона пояснила, що намагалась розібратися і була впевнена що ці документи вона другий раз не проводила. На ОСОБА_12 ОСОБА_3 провела останню суму в розмірі 119 тисяч гривень, на той момент ОСОБА_12 вже дійсно не працював. Про результати перевірки було повідомлено керівництву .
Експерт ОСОБА_25 суду показала, що 27.07.2017 року був наданий висновок експерта по даному КП, який експерт надала і підтримує у повному обсязі. Було клопотання адвоката ОСОБА_26 , який діяв на підставі договору правової допомоги, постанови про залучення захисника та ордеру. Для проведення висновку адвокатом були надані матеріали КП у 7 томах, були завірені ксерокопії документів, були акти інвентаризації, було надано статут підприємства, були акти інвентаризації, були картки рахунків, наказ про прийому на роботу ОСОБА_3 , акт про прийом та видачу грошових коштів, цих документів не було достатньо для експертизи, оскільки були відсутні документи бух обліку. Тому вона надіслала клопотання адвокату для представлення документів бух обліку, але адвокат їй відповів, що зробив відповідний запит на ім'я директора ТОВ «Дакорт», але йому не відповіли. Тому експерт досліджувала тільки наявні в неї документи під час експертизи. Було 7 томів, ксерокопії матеріалів провадження завірені адвокатом, був опис та кількість аркушів співпадала із описом. Досліджувала тільки наявні матеріали. Документи бух обліку в неї не було. Будь-яка господарська діяльність на любому підприємстві зазначається в бух обліку, відповідно до закону. Всі первинні документи повинні були систематизовані, тільки на підставі цих документів подається бух звітність підприємства та сплачуються податки. Було встановлено нестачу відповідно акту, акт був підписаний бухгалтером ОСОБА_3 та керівником підприємства, але не було додатків, була роздруківка руху коштів. Але первинних документів на дослідження не було надано. Акт був наданий але не всі були заповнені реквізити і роздруківка по різниці в сумі 2220 грн. 10 коп. грн. та підписи тільки керівника та далі без прізвища. Хто підписував документи їй не відомо, встановити осіб не було можливості. Якщо всі реквізити не заповнені, то документ не є первинним у бухгалтерському обліку. Залишок коштів співпадав, приход коштів не співпадав, видаток коштів також не співпадав, залишок коштів не співпадав. Дані у одних і тих же документах по руху коштів не співпадали, не є ідентичними. Невідповідність даних по руху коштів свідчить про те, що немає бух обліку на підприємстві. Це не є первинними документами, не можуть бути підставою для бух звітності. Ті документи були недоброякісні. В документах усіх мені наданих були розбіжності у сумах по руху коштів на підприємстві. На них опиратися неможливо при дачі висновку. Всі три документа на кожну дату, їх встановити неможливо, тому що оформлені неправильно, складено без відповідності вимог законодавства. Не відповідають вимогам Реєстру бухобліку. На підставі документів, які були надані для дослідження, неможливо встановити рух коштів та належність видаткових ордерів на підприємстві. Всі досліджені видаткові касові ордери, не відповідають всім вимогам, тому що не заповнені всі реквізити у них, не було підпису та прізвищ отримувачів коштів, паспортних даних отримувачів, сума прописом коштів, без цього касир не має права видавати кошти із каси. Було зазначено особу просто ТОВ ОМЕГА. Або було вказано напрямок РІГЛІ. Це не є дійсним. Недійсність ордеру не може свідчити про факт господарської операції на підприємстві. На дослідження було надано договір надання послуг про зведення бух обліку та посадова інструкція бухгалтера ревізора, підписана про ознайомлення ОСОБА_3 . Де було зазначено що особа здійснює ревізії та виконує доручення керівника, ведення бух обліку не передбачалось відповідно інструкції. Прийом на посаду був наказ, а договір про надання послуг був зведення бух обліку. ОСОБА_3 було прийнято на посаду бухгалтера - ревізора, а надавала зведення бух обліку відповідно договору. Матеріальна відповідальність регламентується Листом Мінсоцполітики від 29.04.2013 року де звертається увага що договір може укладатися з ревізорами де міститься відповідний перелік осіб, посад бухгалтерів, бухгалтерів-ревізорів немає у переліку. ОСОБА_3 не могла бути відповідальною особою. ОСОБА_3 на той час не була касиром, касиром була ОСОБА_11 на той час, це вказано у документах. Укладання договору матеріальної відповідальності із бухгалтером не відповідає законодавству, такі договори є недійсними. У всіх наданих видатково-касових ордерах неможливо було встановити кому видавались кошти. Ордери оформляються в бухгалтерії і видаються в касу, касир ставить підпис і видає кошти. На касовому ордері повинен ставити підпис керівник його заступник, головний бухгалтер його заступник, касир. Видатковий касовий ордер видає касир працівнику підприємства якщо не працівник, касир обов'язково ідентифікує дані кому видає кошти, заносить дані особи в касовий ордер і касову книгу. Касир є матеріально-відповідальною особою, несе відповідальність за видачу коштів. Маркетингові послуги - це є одним із видів послуг, це вивчення ринку, реклами, просування послуг підприємства на ринку. Була перераховано кошти за маркетингові послуги шляхом переведення коштів.
Експерт ОСОБА_28 суду показав, що підтримує свій висновок в даному КП, було надані документи на дослідження. На документах печатки не ставилось, документи були повернені слідству, штампу при отриманні не ставилось. На супровідному листі, ставиться штамп про отримання документів. На самих документах, які досліджуються - штампи про отримання не ставляться, це не обов'язкова умова. Слідчий ставив на дослідження 2 запитання, одне із яких експерт змінив. Змінив тому що справа на дослідження надходила вдруге до інституту, чи є нестача. Нестачі не було по факту, тому що не було документів інвентаризації, тому питання дослідження змінив. Справа надійшла вдруге до установи. Але першу експертизу готував не експерт. Тільки при наявності інвентаризації можна виявити нестачу, її не було надано, подавав клопотання щоб були такі документи надані, експерту їх не надали. Клопотання і всі документи надавались тільки на Покровський ВП Кривого Рогу. Надсилав клопотання через канцелярію установи. Відповідь була надана двічі слідчим ОСОБА_40. Всі документи йому надав для дослідження слідчий. Матеріали справи надавались у 1 томі для дослідження, прошиті та пронумеровані. Додаткові матеріали були також надані для дослідження, але в якому вигляді не вказано у висновку, чи це були оригінали документів чи копії у висновку не вказано, сказати не може. Також у висновку не вказано, що документи надавались в електронному вигляді. Якщо матеріали надходять, вони в установі проходять реєстрацію. Вся переписка із слідчими органами повинна знаходитись в експертній установі та в матеріалах справи, вся важлива переписка була вказана у першій частині висновку. Експертизи по термінах зазвичай до 3 міс, якщо матеріали об'ємні, то пишеться повідомлення, що експертиза повинна бути виконана більше ніж 90 днів. Флеш накопичувачі ми не відкриваємо на дослідженні, навіть якщо він передається, про що вказуємо у висновку. Експерту для дослідження надавались роздруківки 1С, були засвідчені. Але достовірність самого документа не є об'єктом дослідження. Документ повинен бути засвідчений, який надається до дослідження, але навіть якщо сам такий документ не засвідчено, то в достовірності його це не є питання експерта. Маркетингові послуги надавались по 2 підприємствам. Було досліджено витрати на них. Суми були завищені, це було видно із видаткових накладних та касових ордерів, розписок, службових розписок. Було досліджено видаткові ордери та службові записки за березень 2015 року, вони були продубльовані, в квітні також було їх продубльовано але частину, за травень 2015 року - підкладено продубльовані ордери. Саме підприємство пізніше провело інвентаризацію та проводку, що такі операції не проводились на маркетингові послуги. Це вказано у висновку. Важко сказати, як підприємство понесло збитки по завищеним витратам на маркетингові послуги. Якщо підприємство на маркетингові послуги витрачало додаткові гроші безпідставно, то це збиток. Статутні документи не надавались для дослідження. ТМ " РІГЛІ " - це певна торгова марка, витрати пов'язані саме із цією торговою маркою. Отримувача коштів на маркетингові послуги не вказано, встановити хто отримав кошти йому як експерту не можливо, всі ордери та службові розписки були продубльовані.
ОСОБА_3 свою провину у скоєному злочині не визнала та суду показала, що з 21.05.2013 року по 2016 рік працювала бухгалтером, виконувала проекти розхідних ордерів, потім здавались касиру. Не контролювала, вносила данні згідно службових розписок. Гроші здаються в касу касиру, могли в поміч створювати в базі в програмі 1с вносить данні. Був ревізійний відділ, всі проекти касових ордерів створювались згідно службових розписок, які підписував директор. Грошові кошти не отримувала та не передавала. ОСОБА_11 працювала касиром, не давала ніяких вказівок їй. Ревізійний відділ відсторонив від посади, давала пояснення що не причасна до недостачі, гроші не крала. ОСОБА_30 казав що у касира нема коштів, а мені є кому допомогти, щоб я повернула кошти. Вона казала, що не винна. В посадові обов'язки не входило видавати кошти, під паролем касира не входила. В програмі 1с могли проекти створювати бухгалтера, але проводки ні. Не видавала кошти, кошти видавала касир. Від імені ОСОБА_12 підписи не ставила, для прикладу касиру заповнювала. На ордерах підписи не ставила в графі свій підпис ставила. Цивільний позов не визнає в повному обсязі. Договір підписувала про надання послуг бухгалтера, функції бухгалтера виконувала. Підписувала договір при зарахуванні на роботу, так як не прийняли б на роботу. Акту передачі матеріальних цінностей не підписувала. В 2013 році коли влаштовувалась на роботу, були в Кривому Розі бухгалтера, в Сімферополі був головний директор, м. Дніпро. У нас був склад, печатка була міста Дніпропетровськ, головного офісу. На момент приходу на роботу був начальник відділу і головний бухгалтер. Кожний бухгалтер виконував цілі підприємства, їй ніхто не підпорядковувався. Функції бухгатера-ревізора не виконувала. Була інструкція яку підписала, відправили в Сімферополь. Потім прийшло з Сімферополя повідомлення, що такої посади як бухгалтер-ревізор не існує, була тільки бухгалтером, не захотіли перепідписати цю інструкцію. ОСОБА_32 приймав на роботу. Касир їй не підпорядковується. З ОСОБА_12 співпрацювали, кошти йому не передавала ніколи. Вся інформація про прийнятих на роботу та звільнення займався відділ кадрів. Податки не сплачувались, в книзі податків було б відображення. Систематизували всю звітність центральна бухгалтерія. Які кошти проводити офіційно які ні визначало керівництво. Касир винна. Не відомо чи керівництво намагалось привести касира до відповідальності. Керівництво казало, що з касира брати нічого, щоб вона принесла гроші. Просила провести перевірку, було відмовлено. Доступ до системи 1 с мали співробітники: менеджери, директора, бухгалтера. Просила ревізійний відділ провести звірки в усній формі, письмово не зверталась, відсторонили від посади. Пароль був свій, касири не знали пароль. За грошові кошти не була відповідальна. ОСОБА_11 її обмовляє, тому що не хоче відповідати за свої діяння. Були проекти касових ордерів, підписувала їх.
14.04.2023 року Державним обвинуваченням винесено постанову про часткову відмову від підтримання публічного обвинувачення, а саме в частині відмови за ч.4 ст.191 КК України стосовно обвинуваченої ОСОБА_3
15 грудня 2023 року, прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 на підставі ст. 338, 341 КПК України викладено обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України за ознаками складання, видача службовою особою завідомо неправдивих документів.
Сторона обвинувачення в особі представників потерпілого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не погодились із частковою відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення за ч.4 ст.191 КК України, та вважають, що винність ОСОБА_3 доведена в повному обсязі.
Суд погоджується із правовою позицією прокурора щодо відмови від підтримання обвинувачення за ч.4 ст. 191 КК України, та вважає, що сторона державного обвинувачення вірно дійшла висновку про недоведеність участі обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєному злочину, оскільки згідно висновку експертизи № 22-1007/1008 від 30.11.2022, проведеного експертом Одеського НДІСЕ - ОСОБА_34 , не підтверджено наявність нестачі грошових коштів та ряд господарських операцій, які інкримінуються обвинуваченій, тобто підтверджено висновки експерта № 4952/4953-16 ОСОБА_25 , оскільки відсутні первинні касові документи в повному обсязі, регістри синтетичного бухгалтерського обліку підприємства по відображенню касових операцій, актів зустрічних звірок та інших документів.
Щодо обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.366 КК України за ознаками: видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, суд приходить до наступних висновків:
державним обвинуваченням у відповідності до ст.. 22, 23, 36, 349, 350, 357, 358, 359 КПК України визначено обсяг матеріалів, що є процесуальними джерелами доказів винуватості обвинуваченої які становлять матеріали досудового розслідування, а саме:
договір про повну матеріальну відповідальність та нерозголошення комерційної таємниці від 21.05.2013 року відповідно до якого ОСОБА_3 виконує роботу за посадою бухгалтер - ревізор; договір - обязательство від 21.05.2013 року відповідно до якого ОСОБА_3 як бухгалтер ревізор бере на себе зобов'язання про повну матеріальну відповідальність та зобов'язується не розголошувати комерційну тайну; договір про надання послуг від 21.05.2013 року укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «ДАКОРТ» про надання послуг; посадова інструкція бухгалтера - ревізора; копія трудової книжки ОСОБА_3 із записом від 21.05.2-013 року відповідно до якої ОСОБА_3 прийнята на посаду - БУХГАЛТЕРА у ТОВ «ДАКОРТ» наказ № 1291 від 21.05.2013 року; анкета щодо прийняття на роботу на ім'я ОСОБА_3 ; висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 4952/4953-16 від 06.12.2016; видаткові касові ордери ДКР-003215, ДКР-003216, ДКР-003217, ДКР-003218 від 09.03.2015, ДКР-004463, ДКР-004464, ДКР-004465, ДКР-004466, ДКР-004467 від 10.04.2015, ДКР-004636, ДКР-004637 від 17.04.2015, ДКР-006068, ДКР-006069, ДКР-006070, ДКР-006071, ДКР-006072, ДКР-006073, ДКР-006074, ДКР-006075, ДКР-006076 від 22.05.2015, ДКР-003289 від 11.03.2015 на загальну суму 113 075,40 грн.; видаткові касові ордери ДКР-005214 від 30.04.2015 - 37703,86 грн., ДКР-005216 від 30.04.2015 - 44125,25 грн., ДКР-008687 від 06.08.2015- 31246,29 грн., на загальну суму 113 075,40 грн., видатковий касовий ордер ДКР-001686 від 15.02.2016 на суму 119 074,34 гривень; видаткові касові ордери ДКР-000849 від 28.01.2016 на суму 70 043,66 грн., ДКР-000850 від 28.01.2016 на суму 3 781,36 грн., ДКР-000851 від 28.01.2016 на суму 11 344,08 грн., ДКР-000852 від 28.01.2016 на суму 23 347,90 грн., ДКР-000853 від 28.01.2016 на суму 7 848,47 гривень, на загальну суму 116 365,47 грн., протокол тимчасового доступу до речей та документів від 16.03.2017 року; опис документів, вилучених на підставі ухвали слідчого судді у ТОВ «ДАКОРТ» від 16.03.2017 року; протокол отримання зразків для експертизи від 25.03.2017 року, відповідно до якого отримано зразки почерку та підпису свідка ОСОБА_12 ; протокол отримання зразків для експертизи від 06.04.2017 року, відповідно до якого отримано зразки почерку та підпису ОСОБА_3 ; протокол отримання зразків для експертизи від 30.03.2017 року, відповідно до якого отримано зразки почерку та підпису свідка ОСОБА_11 ; висновки судової почеркознавчої експертизи №30/1.1-841 від 24.04.2017: «Рукописний текст та цифрові записи, розташовані в графах двадцяти трьох видаткових касових ордерів: ДКР-003215, ДКР-003216, ДКР-003217, ДКР-003218 від 09.03.2015, ДКР-003289 від 11.03.2015 ДКР-004463, ДКР-004464, ДКР-004465, ДКР-004466, ДКР-004467 від 10.04.2015, ДКР-006068, ДКР-006069, ДКР-006070, ДКР-006071, ДКР-006072, ДКР-006073, ДКР-006074, ДКР-006075, ДКР-006076 від 22.05.2015, ДКР-008687 від 06.08.2015, виконані ОСОБА_3 . Підписи від імені ОСОБА_13 , розташовані в графах «Підпис» двадцяти видаткових касових ордерів: ДКР-003215, ДКР-003216, ДКР-003217, ДКР-003218 від 09.03.2015, ДКР-003289 від 11.03.2015, ДКР-004463, ДКР-004464, ДКР-004465, ДКР-004466, ДКР-004467 від 10.04.2015, ДКР-006068, ДКР-006069, ДКР-006070, ДКР-006071, ДКР-006072, ДКР-006073, ДКР-006074, ДКР-006075, ДКР-008687 від 06.08.2015, виконані ОСОБА_3.»; наказ № 129 (1)-к від 21 травня 2013 року відповідно до якого прийнята на посаду БУХГАЛТЕРА з 21 травня 2013 року ОСОБА_3 у відділ м. Кривий Ріг, постійно на повний робочий день з окладом згідно штатного розпису; заява ОСОБА_3 від 21.05.2013 року про прийняття на посаду бухгалтера-ревізора; наказ № 95-к п.8 від 16.09.2016 року про звільнення ОСОБА_3 з посади БУХГАЛТЕРА ТОВ «ДАКОРТ» за угодою сторін (п.1ст.36 Кзпп України) за її заявою; заява ОСОБА_3 про їїх звільнення з посади ТОВ «ДАКОРТ» за згодою сторін; посадова інструкція бухгалтера-ревізора від 21.05.2013 року підписана ОСОБА_3 .
Розглянувши матеріли кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши всі надані сторонами докази, заслухавши представників потерпілого, обвинувачену та свідків, суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Допитавши обвинувачену, представників потерпілого, свідків, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши безпосередньо досліджені всі зібрані по справі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що обвинувачення не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду з таких підстав.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Пленум Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ при постановленні вироків» від 29 червня 1990 року з послідуючими змінами та доповненнями доводить, що в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, дослідженні в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у статі 368 КПК України.
Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР).
У п. 1 ст. 1 цього Закону зазначено, що «Україна повністю визнає на своїй території дію ст. 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції».
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суд практику Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «Barbera,MesseguandJabardov.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справ з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов'язок доказування лежить на обвинувачені, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.(Barbera,MesseguandJabardov. Spain, judgment of 6 Desember 1988, Series A no. 146, p. 33, §77).
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до вимог ч.1 ст.366 КК України службове підроблення полягає у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підробленні офіційних документів.
Суб'єктом вказаного кримінального правопорушення є будь-яка службова особа, визначення якої зазначено у ст.18 КК України, а саме: службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Згідно змісту обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що на підставі наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт» (далі - ТОВ «Дакорт»), код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 36394005 (далі - ЄДРПОУ 36394005), №129 (1)-к від 21.05.2013 року ОСОБА_3 прийнята на посаду бухгалтера у відділ м. Кривий Ріг. ОСОБА_3 згідно умов договору про надання послуг від 21.05.2013 року в якості виконавця взяла на себе зобов'язання виконати послуги з ведення бухгалтерського обліку за дорученням замовника - ТОВ «Дакорт» (ЄДРПОУ 36394005), Криворізьке відділення якого розташоване по вул. Електрозаводська 23-А в Покровському районі м. Кривого Рогу. 21.05.2013 року між ТОВ «Дакорт» та ОСОБА_3 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та не розголошення комерційної таємниці, відповідно до умов якого працівник ОСОБА_3 , яка виконує роботу за посадою бухгалтер-ревізор приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй ТОВ «Дакорт» матеріальних цінностей і грошових коштів. Згідно посадової інструкції, затвердженої директором ТОВ «Дакорт» 21.05.2013 року, до функціональних обов'язків бухгалтера-ревізора крім інших належать наступні:
-надає оперативні вказівки керівникам ревізованого об'єкта відносно виявлених порушень та недоліків, проведення контрольних перевірок виконаних робіт;
-контролює достовірність обліку засобів, які надходять, матеріальних, товарно-матеріальних цінностей та основних фондів, своєчасне відображення у бухгалтерському обліку операцій, які пов'язані з їх рухом, правильність витрачання матеріалів, палива, електроенергії, засобів, дотримання кошторисів видатків, порядок складення звітності згідно первинним документам, а також організація проведення інвентаризації та бухгалтерського обліку в підрозділах підприємства;
-контролює діяльність робітників підприємства відносно організації ведення бухгалтерського обліку та звітності.
У зв'язку із вищенаведеним, за ствердженнями сторони обвинувачення ОСОБА_3 займала посаду бухгалтера-ревізора у ТОВ «Дакорт», тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і є у зв'язку з цим відповідно до положень примітки 1 до ст. 364 КК України службовою особою.
Але вказані доводи сторони обвинувачення про займання ОСОБА_3 посади бухгалтера - ревізора, тобто посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій не відповідають дійсності.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво» організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Відповідно до наказу директора ТОВ «Дакорт» №129 (1) - к від 21.05.2013 року ОСОБА_3 прийнята на посаду саме БУХГАЛТЕРА ТОВ «Дакорт».
До трудової книжки, оформленої 21.05.2013 року на ім'я ОСОБА_3 , був внесений запис про її прийняття 21.05.2013 на посаду БУХГАЛТЕРА ТОВ «Дакорт» згідно наказу №129 (1) - к від 21.05.2013 року.
Звільнення ОСОБА_3 з ТОВ «Дакорт» також відбулося з посади БУХГАЛТЕРА за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України на підставі наказу директора ТОВ «Дакорт» №95-к п.8 від 16.09.2016 року.
Крім того, відповідно до умов договору про надання послуг від 21.05.2013 року ОСОБА_3 в якості виконавця взяла на себе зобов'язання виконати послуги з ведення бухгалтерського обліку за дорученням замовника - ТОВ «Дакорт».
Таким чином, в даному випадку в період роботи в ТОВ «Дакорт» ОСОБА_3 працювала на посаді саме БУХГАЛТЕРА ТОВ «Дакорт», а не бухгалтера - ревізора, як зазначено у зміненому обвинувальному акті.
Наявну в матеріалах кримінального провадження посадову інструкцію бухгалтера-ревізора, в якій міститься підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з її змістом, суд вважає неналежними доказом, оскільки наявність підпису не свідчить про виконання обвинуваченою в період роботи в ТОВ «Дакорт» обов'язків бухгалтера-ревізора, а свідчить лише про ознайомлення зі змістом інструкції. Вказана обставина підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_3 прийнята на роботу в ТОВ «Дакорт» на саме посаду бухгалтера, а не бухгалтера - ревізора, фактично обов'язки бухгалтера - ревізора не виконувала.
Відповідно до п.2 розділу І посадової інструкції бухгалтера - ревізора, затвердженого директором ТОВ «Дакорт» 21.05.2013, призначення на посаду бухгалтера - ревізора та звільнення з неї здійснюється наказом керівника підприємства за поданням головного бухгалтера з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та діючого законодавства про працю.
В матеріалах кримінального провадження відсутній як наказ керівника ТОВ «Дакорт» про прийняття ОСОБА_3 на посаду бухгалтера - ревізора, так і наказ про її звільнення із вказаної посади.
Даний факт свідчить про те, що ОСОБА_3 не займала посаду бухгалтера - ревізора та не виконувала функціональних обов'язків бухгалтера - ревізора у ТОВ «Дакорт» .
В ході судового розгляду справи ОСОБА_3 при допиті її як обвинуваченої пояснила суду, що при прийнятті на роботу в ТОВ «Дакорт» з самого початку не було визначено, на яку саме посаду буде її прийнято на роботу, так як вакантними були дві посади: бухгалтера та бухгалтера - ревізора. Тому вона розписувалася в усіх документах, які передбачали прийняття її на декілька різних посад, в документах, хоча в подальшому була прийнята саме на посаду бухгалтера ТОВ «Дакорт» та виконували трудові обов'язки саме як бухгалтер.
Покази свідків сторони обвинувачення, які були надані ними в судовому засіданні, про те, що ОСОБА_3 займала посаду бухгалтера - ревізора, є неналежними та недопустимими доказами, так як факт зайняття ОСОБА_3 посади бухгалтера - ревізора не підтверджується жодними письмовими доказами, зокрема визначеними законодавством України про працю документами.
ОСОБА_3 в процесі роботи бухгалтером на ТОВ «Дакорт» не здійснювала керівництво трудовим колективом, ділянкою роботи або діяльністю окремих працівників. В її підпорядкуванні жодних працівників не було, принаймні доказів цього стороною обвинувачення суду не надано. На ТОВ «Дакорт» існувала посада головного бухгалтера, який здійснював, зокрема, керівництво бухгалтерами ТОВ «Дакорт». Вказана обставина підтверджується відповіддю ТОВ «Дакорт» вих. №1 від 14.05.2020, згідно змісту якої та додатків до неї на підприємстві існує посада головного бухгалтера, до посадових обов'язків якого, зокрема, входить організація роботи бухгалтерії підприємства, розподілення завдань та обов'язків між працівниками бухгалтерії, належне оформлення розрахунків при оплаті товарів, робіт та послуг тощо.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів здійснення ОСОБА_3 організаційно-розпорядчих обов'язків, а саме обов'язків по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємстві ТОВ «Дакорт», стороною обвинувачення не надано та в матеріалах справи не міститься.
Крім того, стороною обвинувачення в ході судового розгляду справи також не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 виконувала адміністративно-господарські обов'язки, а саме обов'язки по управлінню або розпорядженню майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).
Як встановлено судом, на підприємстві ТОВ «Дакорт» існувала посада керівника та головного бухгалтера, до обов'язків яких входило управління або розпорядження майном підприємства.
Жодних повноважень у ОСОБА_3 на посаді бухгалтера ТОВ «Дакорт» щодо управління або розпорядження майном підприємства не було, доказів наявності у ОСОБА_3 таких обов'язків стороною обвинувачення суду не надано.
Наявні в матеріалах справи договір - зобов'язання про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та нерозголошення комерційної таємниці від 21.05.2013 та договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та нерозголошення комерційної таємниці від 21.05.2013 визнаються судом не належними та не допустимими доказами виконання ОСОБА_3 роботи на посаді бухгалтера - ревізора.
Судом встановлено, що, ОСОБА_3 була прийнята до ТОВ «Дакорт» на посаду бухгалтера, а не бухгалтера- ревізора.
Відповідно до вимог ст.135-1 КЗпП України в редакції станом на 21.05.2013 (день укладання договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та нерозголошення комерційної таємниці) письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Перелік посад або робіт, які виконують працівники, з якими можливо укладення договорів про повну матеріальну відповідальність, містилися в Переліку посад і робіт, які заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення чи застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.1977 за № 447/24. (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 14 вересня 1981 року №259/16-59) оновлено 17.12.2018 (далі за текстом - Перелік № 447/24).
Цим Переліком № 447/24 не передбачено укладання договору про повну матеріальну відповідальність з бухгалтером підприємства. Посада бухгалтера, а також послуги з ведення бухгалтерського обліку не відносяться до тих посад та виконуваних робіт, з якими може бути укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Договори про повну матеріальну відповідальність із працівниками, чиї посади (виконувана робота) в Переліку № 447/24 не вказані, юридичної сили не мають і не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.
Перелік № 447/24 прямо не передбачає укладення договору про матеріальну відповідальність із бухгалтером, проте дозволяє укладати такий договір із іншими працівниками, що виконують обов'язки касирів (абз. 2 розділу І Переліку № 447/24). На цьому акцентує увагу й Мінсоцполітики у своїх листах від 15.10.2007 № 250/06/186-07 та від 29.04.2013 №61/06/186-13.
З зазначеного суд приходить до висновку, що бухгалтер не є матеріально відповідальною особою, оскільки його посада не передбачає виконання робіт безпосередньо пов'язаних зі зберіганням, обробленням, продажом (відпуском), перевезенням чи застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Але, якщо бухгалтер виконує функції касира, то з ним обов'язково укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
Якщо до трудових обов'язків працівників такі функції не входять, то укладення договору про повну матеріальну відповідальність буде суперечити законодавству України.
На підприємстві ТОВ «Дакорт» існує посада касира та всі зобов'язання покладаються на працівника, який обіймає посаду касира, та дія такого договору розповсюджується на весь час виконання робіт працівником з переданим майном та іншими цінностями за даною посадою.
На підставі наказу директора ТОВ «Дакорт» № 204-к від 24.07.2013 ОСОБА_11 прийнята на роботу в ТОВ «Дакорт» на посаду касира.
Запис в Трудовій книжці від 24.07.2013 «Принята на должность касира. Приказ № 204-к от 24.07.2013» (Т. 1, а. с. 62-67).
Згідно п. 1.1 договору про надання послуг укладеного між ОСОБА_11 та ТОВ «Дакорт» від 24.07.2013, Виконавець бере на себе зобов'язання виконати послуги з організації прийому та видачі готівки з каси.
Також між ТОВ «Дакорт» та ОСОБА_11 був укладений договір про повну матеріальну відповідальність (Т. 1, а. с. 73-74, 76).
Тому на підприємстві ТОВ «Дакорт» існувала посада касира, яку займала ОСОБА_11 , яка і була матеріально відповідальною особою за збереження товарно-матеріальних цінностей.
У зв'язку із вищезазначеним доводи сторони обвинувачення, викладені у зміненому обвинувальному акті та постанові про часткову відмову від підтримання публічного обвинувачення, про займання ОСОБА_3 посади бухгалтера-ревізора у ТОВ «Дакорт», тобто посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій не відповідають дійсності та не підтверджуються належними та допустимими доказами.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не є службовою особою відповідно до положень примітки 1 до ст. 364 КК України, тобто суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Також відповідно до змісту зміненого обвинувального акту (відповідно до вимог ст.ст.338 КПК України), складеного 15 грудня 2023 року та затвердженого керівником окружної прокуратури ОСОБА_36 , сторона обвинувачення зазначає про те, що ОСОБА_3 , займаючи посаду бухгалтера-ревізора у ТОВ «Дакорт», тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і будучи у зв'язку з цим відповідно до положень примітки 1 до ст. 364 КК України, службовою особою, в період з березня 2015 року по березень 2016 року, перебуваючи в приміщенні Криворізького відділення ТОВ «Дакорт», розташованого по вул. Електрозаводська, 23А в Покровському районі м. Кривого Рогу, діючи із корисливих мотивів умисно з єдиним злочинним умислом, направленим на заволодіння грошовими коштами, які належать ТОВ «Дакорт», в порушення положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ (в редакції від 06.02.2015), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, положень розпорядження про правила приймання і видачі грошових коштів з каси підприємства і проведення взаємозаліків, затвердженого директором ТОВ «Дакорт» (вих. № 28 від 01.08.2009), безпідставно складала завідомо неправдиві та фіктивні офіційні документи - видаткові касові ордери, що містять зафіксовану інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні події - касові операції, які спричинили наслідки правового характеру, та можуть бути використані як документи - докази у правозастосовній діяльності, що містять неправдиву інформацію про особу, якій нібито видаються грошові кошти, видаючи ці документи касиру ТОВ «Дакорт» ОСОБА_11 , яка не була обізнана щодо злочинних намірів ОСОБА_3 , для проведення за її вказівками касових операції з видачі коштів з каси цього підприємства, використовувала вищеозначені фіктивні видаткові касові ордери, на підставі яких оформлювала здійснення розрахунків із ТМ «Ріглі» та ТОВ «Омега», завищуючи тим самим маркетингові послуги та відображаючи завищені витрати (без підтверджуючих документів) по ТМ «Ріглі» та ТОВ «Омега».
При цьому сторона обвинувачення зазначає про те, що цими офіційними документами є видаткові касові ордери ДКР-005214 від 30.04.2015 - 37703,86 грн., ДКР-005216 від 30.04.2015 - 44125,25 грн., ДКР- 008687 від 06.08.2015- 31246,29 грн., ДКР-001686 від 15.02.2016 - 119 074,34 грн., ДКР-000849 від 28.01.2016 на суму 70 043,66 грн., ДКР-000850 від 28.01.2016 на суму 3 781,36 грн., ДКР-000851 від 28.01.2016 на суму 11 344,08 грн., ДКР-000852 від 28.01.2016 на суму 23 347,90 грн., ДКР- 000853 від 28.01.2016 на суму 7 848,47 грн.
Відповідно до диспозиції статті 366 КК України службове підроблення полягає у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Згідно роз'яснень, які містяться в Узагальненнях Верховного суду України «Практика розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст.366 Кримінального кодексу України (службове підроблення)» об'єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативно передбачених у ч.1 ст.366 КК (2341-14 ) дій: а) внесення до документів неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів.
Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.
Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.
Видача неправдивих документів означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності та який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою.
Як пояснила в ході судового розгляду справи ОСОБА_3 , видаткові касові ордери ДКР-005214 від 30.04.2015 - 37703,86 грн., ДКР-005216 від 30.04.2015 - 44125,25 грн., ДКР- 008687 від 06.08.2015- 31246,29 грн., на загальну суму 113 075,40 грн., ДКР-001686 від 15.02.2016 на суму 119 074,34 гривень не є офіційними документами, так як форма вказаних документів та їх реквізити не відповідають вимогам чинного законодавства України. Вказані документи є чернетками та складалися нею як зразок для подальшого складання видаткових касових ордерів касиром ОСОБА_11 при видачі коштів фізичним особам. Саме на касира покладається обов'язок роздруківки вказаних касових ордерів та перевірка всіх необхідних реквізитів в них, як і перевірка документів особи, яка отримує грошові кошти в касі підприємства.
Щодо касових ордерів ДКР-000849 від 28.01.2016 на суму 70 043,66 грн., ДКР-000850 від 28.01.2016 на суму 3 781,36 грн., ДКР-000851 від 28.01.2016 на суму 11 344,08 грн., ДКР-000852 від 28.01.2016 на суму 23 347,90 грн., ДКР- 000853 від 28.01.2016 на суму 7 848,47 гривень, на загальну суму 116 365,47 грн., то їх форма не відповідає вимогам чинного законодавства України, так як не містить усіх необхідних реквізитів. Крім того, сам факт складання їх в електронній формі не свідчить про наміри заволодіння грошовими коштами підприємства, так як рішення про проведення вказаних видаткових касових ордерів по бухгалтерії підприємства та видачу грошових коштів по ним здійснюється касиром за погодженням з керівником або головним бухгалтером підприємства.
Факт невідповідності форми та реквізитів вказаних вище видаткових касових ордерів вимогам чинного законодавства України підтверджується висновком експерта №1/1,2-163 судово-економічної експертизи від 27.07.2017 та висновком експерта №22-1007/1008 додаткової судово-економічної експертизи, складеного 30.11.2022.
Згідно вказаних висновків експертів вказані вище видаткові касові ордери не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1 і п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року та розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ №637 від 15.12.2004 року.
Вказані видаткові касові ордери не мають обов'язкових реквізитів, зазначених у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто не є первинними бухгалтерськими документами, які відповідно до чинного законодавства України є підставою для здійснення господарських операцій, зокрема касових операцій.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що вищевказані видаткові касові ордери не є офіційними документами в розумінні ст.366 КК України, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Відповідно до п.2 та 3 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим та якщо в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши надані докази сторонами, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог процесуального закону, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_3 на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за ч.1 ст.366 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі підлягають віднесенню на рахунок держави.
Щодо позовних вимог ТОВ «Дакорт» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином, то враховуючи відсутність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України, відсутність документального підтвердження нестачі в касі ТОВ «Дакорт» на суму 348515,21 грн., суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Цивільний позов, заявлений ТОВ «Дакорт» відповідно до ст.. 129 КПК України підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст. ст. 370,371, 373,374, 376,395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватою в пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 366 КК України та виправдати її за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Запобіжний захід, обраний стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 - у вигляді особистого зобов'язання - сплинув.
Речові докази - документи ТОВ «Дакорт» , а саме видаткові касові ордери, у тому числі ДКР-003215, ДКР-003216, ДКР-003217, ДКР-003218 від 09.03.2015, ДКР-003289 від 11.03.2015, ДКР-005214 від 30.04.2015, ДКР-004463, ДКР-004464, ДКР-004465, ДКР-004466, ДКР-004467 від 10.04.2015, ДКР-004636, ДКР-004637 від 17.04.2015, ДКР-005216 від 30.04.2015, ДКР-006068, ДКР-006069, ДКР-006070, ДКР-006071, ДКР-006072, ДКР-006073, ДКР-006074, ДКР-006075, ДКР-006076 від 22.05.2015, ДКР-008687 від 06.08.2015, ДКР-001686 від 15.02.2016, службові записки (в тому числі копії), реєстри здачі торгівельної виручки (в тому числі копії), принт-скрини (копії) електронних документів програми «1С», рахунки на оплату надання послуг, вилучені 16.03.2017 в ході тимчасового доступу до документів на підставі ухвали слідчого судді; речові докази: копії документів, які були використані експертом в ході проведення судово-економічної експертизи: оборотно-сальдові відомості, пояснювальні записки, видаткові та прибуткові касові ордери, аналізи по витратам по ТМ «Ріглі», взаєморозрахунки по співробітникам, маркетингу, договори, розписки, реєстри маркетингових витрат, взаєморозрахунки по контрагентам, РКО, флеш-накопичувач, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Загальна сума витрат пов'язаних із залученням експертів склала 50 577, 20 гривень. Процесуальні витрати по справі підлягають віднесенню на рахунок держави.
Цивільний позов, заявлений ТОВ «Дакорт», відповідно до ст. 129 КПК України залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського Апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається виправданому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1