Справа № 201/4843/24
Провадження № 1-кс/201/1624/2024
26 квітня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024050000001084 від 11.04.2024, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування поданого клопотання слідчим зазначено, що у провадженні слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження № 22024050000001084 від 11.04.2024 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, з особистих мотивів, перебуваючи за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 за допомогою власного мобільного телефону марки POCO, IMEI 1 НОМЕР_1 , ICCID 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , ICCID 2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , використовуючи месенджер «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_6 , під псевдонімом « ОСОБА_6 » здійснив несанкціоноване поширення інформації про переміщення та розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами громадянці України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
25.04.2024 о 11 год. 50 хв. ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
25.04.2024 ОСОБА_5 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
25.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук за місце проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено:
1. мобільний телефон РОСО IMEI 1 НОМЕР_1 , ICCID 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , ICCID 2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , із вставленими 2 Sim-картами із номерами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;
2. зошит із чорновими записами та інструкцією як очистити кеш пам'ять в месенджері Вайбер;
3. аркуш паперу із чорновими записами «мі акаунт номер телефона НОМЕР_9 , id: НОМЕР_10 , пароль: НОМЕР_11 ».
25.04.2024 вилучені предмети оглянуто та описано в протоколі обшуку, а саме встановлено, що мобільний телефон використовувався ОСОБА_5 для вчинення кримінального правопорушення та містить сліди, які підтверджують його використання під час вчинення кримінального правопорушення, а чорнові записи можуть містити інформацію, яка буде використана під час досудового розслідування та судового розгляду.
25.04.2024 постановою слідчого вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 предмети, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №22024050000001084 від 11.04.2024.
За таких обставин, вказані вище предмети, можуть мати по кримінальному провадженню значення речових доказів, оскільки є предметами та засобами кримінального правопорушення, та можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. В даний час вищевказаний предмет знаходяться у службовому приміщенні СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Слідчий у судове засідання не з'явився, в письмовій заяві просив розглянути клопотання без його участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд даного клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Враховуючи викладене, а також стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянуте вказане клопотання без участі власника, роз'яснивши йому про право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. (ст. 174 КПК України).
Дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна, виходячи з такого.
Розглядом вказаного клопотання встановлено, що у провадженні слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження №22024050000001084 від 11.04.2024 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
25.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено:
1. мобільний телефон РОСО IMEI 1 НОМЕР_1 , ICCID 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , ICCID 2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , із вставленими 2 Sim-картами із номерами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;
2. зошит із чорновими записами та інструкцією як очистити кеш пам'ять в месенджері Вайбер;
3. аркуш паперу із чорновими записами «мі акаунт номер телефона НОМЕР_9 , id: НОМЕР_10 , пароль: НОМЕР_11 ».
25.04.2024 о 11 год. 50 хв. ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
25.04.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
25.04.2024 постановою старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 мобільний телефон РОСО IMEI 1 НОМЕР_1 , ICCID 1 8938001140604713590, IMEI 2 НОМЕР_3 , ICCID 2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , із вставленими 2 Sim-картами із номерами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; зошит із чорновими записами та інструкцією як очистити кеш пам'ять в месенджері Вайбер; аркуш паперу із чорновими записами «мі акаунт номер телефона НОМЕР_9 , id: НОМЕР_10 , пароль: НОМЕР_11 » визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №22024050000001084 від 11.04.2024.
Слідчий просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів.
Вирішуючи питання про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя керується таким.
Відповідно до ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вказане у клопотанні майно визнано речовим доказом у справі, могло зберегти сліди злочину, а також може бути використаним слідчим як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і для запобігання його втрати або пошкодження є доцільним накласти на нього арешт.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 170, 171 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22024050000001084 від 11.04.2024 на предмети, що виявлені та вилучені в ході проведення обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому фактично проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон РОСО IMEI 1 НОМЕР_1 , ICCID 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , ICCID 2 НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , із вставленими 2 Sim-картами із номерами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; зошит із чорновими записами та інструкцією як очистити кеш пам'ять в месенджері Вайбер; аркуш паперу із чорновими записами «мі акаунт номер телефона НОМЕР_9 , id: НОМЕР_10 , пароль: НОМЕР_11 »
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1