іменем України
Справа № 210/2386/24
Провадження № 1-кп/210/500/24
29 квітня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному порядку в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046710000167 від 17 квітня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, у ОСОБА_3 виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме: кредитними грошовими коштами, які знаходились на банківській картці НОМЕР_1 , відкритій в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
26 травня 2021 року, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи раптово виниклий, прямий протиправний умисел, направлений на вчинення кримінального проступку, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайством), ОСОБА_3 , використовуючи вищевказану кредитну картку, знаючи PIN-код від неї, за допомогою банкомату АТ КБ «ПриватБанк» CADN1633, який розташовується за адресою: АДРЕСА_3 , отримав готівкові грошові кошти в сумі 6200,00грн. (сума з урахуванням комісії склала, - 6448,00грн). Отримані грошові кошти, в подальшому, витратив на власні потреби.
Таким чином, вищевказаними діями, ОСОБА_3 шляхом обману заволодів грошовими коштами, належними АТ КБ «ПриватБанк», чим спричинив майновий збиток на суму 6448,00грн.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст.190 ч.1 КК України, як шахрайство, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману.
Частиною 2 ст.382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Від прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, і він згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку із чим клопоче про розгляд обвинувального акту відносно останнього у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Заявлений представником потерпілого цивільний позов просить задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником адвокатом ОСОБА_8 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззастережно визнає в повному обсязі, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку. Заявлений представником потерпілого цивільний позов визнає повністю.
Також, у вказаній заяві зазначає, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Представником потерпілого АТ КБ «ПриватБанк», - ОСОБА_9 також надано письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Заявлений цивільний позов підтримує.
У відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу. Заявлений представником потерпілого цивільний позов повністю визнає.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст.190 ч.1 КК України.
Згідно з частини 2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, винну особу, який раніше не судимий, офіційно не працює, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, характеризується задовільно.
На підставі ст.66 КК України як обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому.
Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому покарання у вигляді обмеження волі.
Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, тяжких наслідків від його дій не настало, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст.ст.75, 76 КК України.
Суд вважає вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Кримінальним правопорушенням потерпілому АТ КБ «ПриватБанк» завдано майнового збитку на загальну суму 6448,00грн., котрий не відшкодовано. Представником потерпілого заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди на вказану суму, котрий визнано обвинуваченим.
При вирішенні цивільного позову потерпілого, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як передбачено ст.127 ч.2 КПК України шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.128 ч.5 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно зі ст.128 ч.1 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень ст.ст.128, 129 КПК України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Представником потерпілого заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого в рахунок відшкодування майнової шкоди, - 6447,00грн.
Судом з достовірністю встановлено, що саме діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому була заподіяна матеріальна шкода, тому вказана шкода повинна бути відшкодована особою, що вчинила кримінальне правопорушення, тобто обвинуваченим ОСОБА_3 .
Речові докази та витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст.374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні і призначити йому покарання за ст.190 ч.1 КК України, у вигляді 01 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 01 (один) рік, зобов'язавши його на підставі ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та згідно зі ст.76 ч.3 п.2 КК України, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.131 КПК України не обирався.
Цивільний позов представника потерпілого Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат), в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - 6447,00грн. (шість тисяч чотириста сорок сім гривень 00коп.).
Матеріали кримінального провадження за №12024046710000167 від 17 квітня 2024 року, в одному томі, залишити при обвинувальному акті, справа №210/2386/24, провадження №1-кп/210/500/24.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1